Вперше, рішення про організацію духовної семінарії у Львові було озвучено на Замойському Синоді унійної Київської митрополії 1720 року (нині – місто Замостя, Польща). Створення у кожній єпархії семінарії – було одним з найважливіших рішень того з’їзду. Проте, для втілення плану у життя, зокрема у місті Лева, знадобилось ще понад півсторіччя…
У другій половині XVIII сторіччя єпископ Львівський Лев Шептицький ініціює збір коштів на будівництво греко-католицької семінарії у Львові, погоджує організаційні питання із владою, тим часом край переходить під владу монархії Габсбургів…
По смерті Льва Шептицького, 1779 року, втілювати плани у життя береться новий львівський владика Петро Білянський, який того ж року відкриває Львівську єпархіальну духовну семінарію, яку сам очолює як ректор. Викладання в семінарії відбувалося українською мовою, а викладачами були священики Собору Святого Юра та професори Львівського університету…
Визначною подією, котра ще більше утвердила статус Генеральної Семінарії у Львові, була віднова Галицької Митрополії, та призначення ректора семінарії о. Антона Ангеловича, першим митрополитом відновленої Галицької митрополії 1808 року.
Наприкінці XIX століття відбулось переоблаштування приміщень та території семінарії Святого Духа на великій ділянці між сучасними вулицями Дорошенка-Коперника-Словацького… Територію яку зараз займають географічний факультет ЛНУ імені Івана Франка (вулиця Дорошенка, 41) та Головна пошта, колись була садом греко-католицької семінарії. Територію віддали під будівництво нового корпусу семінарії, старі будівлі розібрали. Після I Світової війни половину будівлі займала Духовна Семінарія, а другу половину – гімназія Малої Семінарії.
У 1889 році, за проектом Сильвестра Гавришкевича, у неоренесансному стилі, було збудувано нові корпуси Греко-католицької духовної семінарії. Головна будівля – триповерхова, цегляна, тинькована, з високим цокольним поверхом. В плані будівля семінарії прямокутна – із внутрішнім подвір’ям, добре знайомим нинішнім студентам львівського університету…
Під час листопадових подій 1918 року будівля сильно постраждала, причиною було близьке розташування до Головної пошти та Цитаделі, які польські війська брали штурмом, а потім через підвали семінарії пробралися в середину будівлі пошти, готуючи плацдарм для штурму укріплень на Цитаделі…
У жовтні 1929 року, ініціативою Андрея Шептицького, тут відбулося урочисте відкриття Греко-католицької Богословської академії, спадкоємницею якої нині є Український Католицький Університет. Поєднавши в собі тогочасні наукові та духовні цінності, Семінарія-Академія стала найдорогоціннішою перлиною Української Греко-Католицької Церкви.
За зачиненою брамою головного входу до семінарії від вулиці Коперника пережили більшовицькі часи чотири барельєфи 1930-х років із рослинним орнаментом. Над трьома з них є літери-ініціали: “А.Ш.”, “Й.С.” та “О.М.”. Перший, без сумніву, встановлений на честь митрополита Андрея Шептицького, пам’ятник якому роботи скульптора Андрія Коверка стояв колись у подвір’ї семінарії. Другий – Патріархові Йосипу Сліпому, який був ректором Богословської академії. Третій, напевне, вирізьблений для вшанування Олександра Малиновського (1889-1957), який менше відомий широкому загалу. Малиновський був до 1939 року віце-ректором семінарії.
У 1939 році радянська влада ліквідовує семінарію, територія і приміщення були передані Львівському університету. У перші дні вересня, із початком II Світової війни, будівля і прилеглі ділянки суттєво постраждали внаслідок бомбардування, було зруйновано церкву Святого Духа, дзвіницю якої досі можемо бачити на вулиці Коперника… Тепер тут міститься географічний факультет і кафедра іноземних мов ЛНУ імені Івана Франка.
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
http://www.lvivcenter.org/ , http://www.pohlyad.com/ , https://uk.wikipedia.org/ , http://www.lds.lviv.ua/
Як писати статті на цьому сайті?подібну статтю про будинок на Дорошенка 41 писав на себе у блозі та на Вікіпедії, хотів би і публікувати, щось цікаве на цьому сайті