Львівські річки та потоки, джерела, водойми, стави – окрема, цікава та актуальна для досліджень тема. Передусім, мабуть тому, що практично нічого з цього надбання не залишилось збереженим для сучасних городян. І, якщо, про великий Пелчинський став ми маємо чимало звісток та інформації, то про сусідній, лише трохи менший, став Панянський, її практично немає…
Перші згадки про цей львівський став також сягають доби середньовіччя. У магістратському інвентарі 1608 року згадується млин, що діяв на Панянському (або ж Дівочому) ставі Львова. Назва млина походить від перших власників – жіночого католицького ордену домініканок. Зберігся також номер конскрипційної дільниці де діяв млин, й, відповідно, знаходився став – № 243.
Панянський став був розташований на земельній ділянці, яку нині займають будинки № 9-21 сучасної вулиці Вітовського. Всю цю інформацію ми отримуємо зі збережених міських карт та поодиноких світлин ставу, що дійшли до наших днів.
Разом із прилеглим Пелчинським ставом він творив одне з улюблених місць літнього відпочинку – із невеличкою купальнею та прокатом човнів; взимку тут можна було покататись на ковзанах.
На фото Панянського ставу Адама Ленкевича, виконаному до 1914 року, вже можна побачити та впізнати вулицю Пелчинську (сучасна – Вітовського). Бачимо будинок під номером 22, збудований на початку XX сторіччя архітектором Григорієм Пежанським для власних потреб. Ліворуч, на ще не залісненому пагорбі, височить будівля Академічного дому, гуртожитку руських студентів Львова.
Давні стави, Панянський, та прилеглий Пелчинський, були осушені після I Світової війни. Ділянки, на яких булли розташовані стави – забудовано.
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела:
Зниклий Львів , http://www.lvivcenter.org/ , Львів на фотографії-3
