Лютий – це місяць видатного данського літератора, перекладача та мандрівника Ґеорґа Брандеса (1842-1927). У лютому Брандес прийшов у цей світ, у лютому його залишив. Він народився у Копенгагені, навчався у Німеччині, а ще – дуже багато подорожував і побачив на власні очі безліч країн світу. Зокрема, був також і у Львові (1898 р.), який входив тоді до складу імперії Габсбургів. Про свою мандрівку до міста Лева Ґеорґ Брандес залишив колоритні та детальні спогади. Відтак маємо сьогодні ще одну унікальну можливість заглянути у минуле нашого міста.
Вокзал – міська брама модерного часу
Як тільки залізні пальці колій досягнули Львова і остаточно втягнули, тим самим, його в епоху модерності, більшість відомих відвідувачів міста приїжджали сюди саме потягом. Так було і з данським літератором, письменником та вченим Ґеорґом Брандесом. З останнім Львову особливо пощастило, адже він мав дивовижну здатність описувати маловідомі для тогочасного обивателя населені пункти й регіони, “знайомити” із малими та бездержавними народами. Тому його праці сприймалися як своєрідні путівники, дороговкази.
У Львові Ґеорґ Брандес був упродовж 19-26 листопада 1898 року. Приїхав він увечері. Одразу ж на вокзалі данського письменника очікував натовп людей, які бажали його побачити. Брандес відгукнувся про це досить своєрідно. Він написав, що досі не має відповіді як реагувати на ситуацію, коли приїжджаєш у незнайоме місто, а там до тебе приходить безліч невідомих тобі людей. Вони оточують тебе, вітають, тиснуть тобі руку. Проте їх так багато, що ні обличь їхніх, ні, тим більше, імен ти запам’ятати не здатен.
Між іншим, на вокзалі Ґеорґа Брандеса зустрічали представники наукової та журналістської спільноти Львова. Зокрема, професор Август Баласітс, Антоній Верещинський і Юзеф Верещинський. Останній очолював Літературно-мистецьке коло у Львові, на запрошення якого Брандес і прибув до міста. Брандеса супроводжували до Гранд готелю, де його чекав заброньований номер. Умовами він був задоволений: мав чудову кімнату на першому поверсі, на столі були листи, запрошення до різних львівських локацій, на всілякі заходи. Вечеряв Брандес у товаристві місцевих журналістів та діячів культури.
Увесь цвіт і за один день
Перший день свого перебування у Львові Ґеорґ Брандес присвятив зустрічам із найбільш знаними та впливовими діячами міста. Це президент Львова (тодішній відповідник сучасного мера) Годзімір Малаховський. Той запросив Брандеса на зустріч і данський мандрівник дуже похвально відгукувався про львівського політика. Брандес назвав Малаховського чудовим юристом. Відзначив, що він був обраний людьми керувати містом, але через активну діяльність та прогресивне бачення розвитку Львова був переобраний повторно.
По тому зустрічі з посадовцями продовжувалися. Брандес познайомився з графом Леоном Пінінським. У часі перебування данського письменника у Львові той був намісником Галичини, тобто представником Габсбургів. Брандес зафіксував, що Пініський лише декілька місяців тому став намісником, а до того був професором історії Львівського університету. Після Пінінського Брандес зустрівся із маршалком Галицького сейму, графом Станіславом Бадені. Про цього політика данський письменник записав, що Бадені спокійний та іронічний. Відтак згадав і про його брата, який займав високі посади в Австро-Угорщині. Ґеорґ Брандес відзначив, що між братами Бадені багато спільного.
Чи не найбільше першого дня у Львові Ґеорґ Брандеса вразив князь Адам Сапєга. Його данський мандрівник називав “найвидатнішим мужем” і “найбільшим патріотом” (мова про Польщу, хоча князь Сапєга мав і руське коріння). Також відзначав, що про цю людину може висловлюватися лише з великою повагою. Адам Сапєга запам’ятався Брандесу і як політична та історична фігура, і як людина та особистість. Саме на гостинах у князя Сапєги данський вчений дізнався, що Галичина є полем політичної боротьби між поляками та русинами-українцями. Відтак Брандес записав, що його дивує орієнтація частини русинів на Російську імперію, де українська мова переслідується і нею навіть книги друкувати не дозволяють.
З особливим пієтетом Ґеорґ Брандес відгукувався і про графа Володимира Дідушицького. Данський дослідник та мандрівник застав Дідушицького хворим, майже цілком паралізованим і прикутим до ліжка. Тим не менше, Брандес відзначив заслуги графа перед громадськістю та його безцінний внесок у пам’яткоохоронну діяльність. Данський вчений зазначив, що Дідушицький за власні кошти заснував музей, подібний до фундації Чорторийських у Кракові. Відтак зібрав там унікальні зразки флори та фауни, безцінні експонати, які дають уявлення про одяг, побут і звичаї людей у минулому.
Останнім з непересічних мешканців Львова, які запам’яталися Ґеорґу Брандесу першого дня, був Владислав Лозинський. Брандес назвав того надзвичайно інтелігентною особистістю і відзначив дуже цінну колекцію зброї, яку зібрав Лозинський. Також Брандес писав про величезну кількість історичних пам’яток, якою володів Лозинський, але поставив під сумнів автентичність частини з них. Не оминув увагою данський мандрівник і дім, у якому Лозинський жив разом з дружиною. Він назвав їхню домівку одним із найгарніших будинків Львова та охарактеризував її як дім-музей.
Такими були перші знайомства і перші враження у Львові видатного данського мандрівника, письменника та вченого Ґеорґа Брандеса. Попереду на нього чекали нові, часто дуже складні та заплутані, сторінки книги з назвою “Львів”. Перша, видається, була для нього досить цікавою й колоритною, піднесеною. Інші – більш неоднозначні. Зокрема, щодо сприйняття українців і контактів з ними.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- БРАНДЕС Ґеорґ / Василь Івашків // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. Доступно: https://encyclopedia.com.ua/entry-417
- Папа І. Ґеорґ Брандес про Львів. Візит данця до Львова у 1898 році // Інтерактивний Львів [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lia.lvivcenter.org/uk/events/brandes-lviv/
- J. Lwόw. – Lwόw, 1900. – S. 15-20.
