В наш час мобільний зв’язок та Інтернет практично повністю замінили один із видів спілкування, яке було найпопулярнішим в СРСР – листування. Тоді це був своєрідний культ: кожен, хто писав лист додавав у конверт листівку з якимось цікавим зображенням, бувало й так, що вітальну відкритку відсилали саму. Що тільки не зображували на листівках, але особливо популярними були квіти, природа та архітектура радянських міст. В 1980-х рр., наприклад, була видана серія відкриток з намальованим Львовом. Так бачили Львів тридцять років тому…
Юрій Химич – український графік, архітектор і педагог. Маючи архітектурну та художню освіту, багато працював у своєму руслі, ставши популярним завдяки створенню серії робіт “По Україні”, де відобразив архітектуру Києва, Львова, Чернігова, Кам’янця-Подільського, Гуцульщини, Наддніпрянщини, Слобожанщини, Криму.
В 1983 р. було випущено збірку намальованих листівок під назвою “По древнему Львову”.
На зворотній стороні обкладинки написаний невеликий текст російською мовою, в якому коротко розповідається історія Львова: “Каждый город имеет свою неповторимую историю. Трудный и славный путь прошел один из самых древних и красивых городов нашей страны – город Львов. Десятки войн, осад и штурмов, выдержал он с иноземными завоевателями. Сейчас в городе сохранилось около двухсот памятников архитектуры. Образцы романского стиля, готики, ренессанса, барокко, ампира, образуют ансамбль редкой красоты. …”.
Творчість Ю. Химича досить неординарна. Спочатку він працював з акварелькою, згодом переходить на гуаш – різновид водорозчинних фарб. Більшість його робіт, зокрема, малюнки про Львів виконані саме гуашшю. Якщо уважно переглянути вище викладені зображення, то можна зробити певні висновки:
– На перший погляд може здатися, що деякі роботи виконані дещо “грубо”, в сірих тонах, без будь-якої деталізації, нашвидкоруч, але на інших таки передається світла та спокійна атмосфера;
– Люди на картинах намальовані дуже узагальнено, без рис обличчя, тільки через те, що основна затія автора – передати саме архітектурний колорит Львова;
– В очі, також, впадає бруківка. Складається враження, що художник розумів, яке значення для Львова вона має, це, наче, одна з візитівок;
– Незважаючи на радянський атеїзм, Юрій Химич наваживася передати красу не тільки красивих львівських будинків, яких у Львові не мало, але й велику увагу приділив храмам.
– Деякі архітектурні ансамблі, автор за своєю задумкою недомалював, наче зацікавлюючи людей приїхати до Львова і самим оглянути цю красу.
Отже, ми маємо завдячувати Юрію Михичу, адже він, як автор великої кількості робіт намагався передати всю велич України (на той час ще УРСР). Зображення значної кількості архітектурних споруд у різних містах України – великий доробок, який він по собі залишив. Він бачив цю красу по-своєму, і так само, по-своєму, він їх зображував…
Наталія ДАНИЛІВ
Використані джерела:
- Юрій Іванович Хима. [Електронний ресурс] / Бібліотека КНУБА // Режим доступу: http://library.knuba.edu.ua/node/133
- Открытки. Химич Ю. И. По древнему Львову. [Електронний ресурс] / Livejournal // Режим доступу: http://valsur.livejournal.com/255246.html?page=1
- Продаж листівок в СРСР. [Електронний ресурс] / Старовина // Режим доступу: http://starovyna.com/stari-starovinni-i-radyanski-listivki-prodazh-listivok-srsr/
