Львів – це місто, у якому перетинались долі багатьох видатних особистостей. Також тут починались, розвивались та обривались безліч дійсно дивовижних історій. Одні з них були успішними та зразковими, інші – навпаки, трагічними. Історія Шимона Шидловського, активного учасника січневого повстання 1863 року, одна з таких.
Шидловський, Львів і трохи більше
На початку березня 1906 року величезний натовп супроводжував до Личаківського цвинтаря труну з тілом Шимона Шидловського. Його знали у місті як любителя одягатися на селянський манір, але головна заслуга Шидловського – це все ж участь у повстанні 1863 року проти царського режиму. Останні роки Шидловського минали у Львові. В минулому залишився Лондон, Марсель… Не відпускало лиш повстання – тут він був хорунжим Товариства учасників повстання. По правді, то його в місті ніхто і не знав – хіба найближчі друзі. Він був людиною трохи дивною та таємничою. Приблизно щось таке писали про Шидловського і в некрологах. Зокрема, у виданні “Kuryer Lwowski”.
Між іншим, пам’ятник Шимона Шидловського і сьогодні можна побачити на цвинтарі учасників Січневого повстання на Личаківському кладовищі. В українців це місце особливого інтересу не викликає і вказувати їм кого з діячів варто згадувати і вшановувати, підстав немає. Проте, нічого не заважає висловлювати певні рефлексії на цю тему, сумніви у доцільності окремих висновків. Зокрема, означення Шидловського польським повстанцем, а виступу в січні 1863 року – польським повстанням.
Андрій і Макар
У видатного славіста та мовознавця Олександра Потебні, професора Харківського університету, був молодший брат, Андрій. Він народився на Полтавщині, робив успішну військову кар’єру в Російській імперії, але став на сторону повстанців у 1863 році. Йому було лише 24 роки, коли він приєднатися до боротьби “за вашу і нашу свободу”, став до лав повстанців з Русі, Польщі та Литви. Від іншого етнічного українця, Макара Драгомирецького, який загинув під час цього повстання у віці 21 року і мав промовисте псевдо “князь”, Андрія Потебню різнили хіба зв’язки та можливості.
Андрій Потебня особисто знав Алєксандра Гєрцена та інших налаштованих опозиційно до царату російських діячів, зустрічався з ними у Лондоні. Потебня загинув на початку березня 1863 року під час атаки російського загону біля містечка Скала, що недалеко від Кракова. Про його смерть згадали в декількох іноземних виданнях. Не менше шуму спричинили і його дії напередодні. В розпал літа 1862 року і на очах у публіки, у міському парку Варшави, Андрій Потебня стріляв у генерала Лідерса. Так він мстив за своїх товаришів: Сливицького, Арнгольдта та Ростковського, яким Александр Лідерс, царський намісник у Польщі, підписав смертний вирок.
Тиха гавань Львів
Шимон Шидловський з’явився у Львові в пізній вечір свого життя. Він регулярно ставав учасником різних урочистостей з нагоди річниць повстання. Високий і плечастий, з довгим волоссям і в селянському вбранні, Шидловський мав неабиякий авторитет серед повстанців. Він був членом Товариства учасників повстання і передав їм бойовий стяг, пошкоджений російськими кулями.
Як і згаданий вище Андрій Потебня, Шимон Шидловський мав хорошу військову освіту. Він вчився у військовій академії в Петербурзі, зарекомендував себе здібним та старанним учнем. Навіть був ад’ютантом генерала Трепова. Шидловський об’їздив і пішки обійшов Поділля, Волинь і цілу Литву. Він на власні очі побачив місцеву людність: студентів, ремісників, євреїв тощо. В часі повстання був поранений в живіт. Поранення не важке, але довго давало про себе знати. Ще гіршою була ситуація з правою рукою. В одному з боїв в неї влучила ворожа куля. Більше володіти нею Шидловський не міг.
Як і ще один етнічний литовець, повстанець Адам Домінік Бартошевич, Щидловський останні роки життя провів у Львові. Історик Юзеф Бялиня Холодецький писав, що Шидловський був при монастирі сестер шариток у Львові. Дещо згодом сам повстанець згадував, що декілька разів намагався писати мемуари та свідчення про бої, учасником яких був. Однак правою рукою не володів, а лівою навчився робити багато речей, але не писати. Тому лиш інколи диктував свої свідчення ближнім. Переважно сухі та скупі свідчення про події, які бачив на власні очі.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Белявців Б. Історична пам’ять Литви в Галичині // Zbruč, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://web.archive.org/web/20211029181744/https://zbruc.eu/node/45256
- Топачевський А. Андрій Потебня: випити чашу долі до дна // Дзеркало тижня, 2013 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zn.ua/ukr/HISTORY/andriy-potebnya-vipiti-chashu-doli-do-dna-_.html
- Białynia Chołodecki J. Szymon Wizunas Moczydłow Szydłowski. – Lwόw, 1924. – S. 5 – 12.
- Pogrzeb chorąźego powstańcόw // Kuryer Lwowski, 1908. – №119. – S. 2.
