Кароль Фердинанд Лянґ (Lang Karol Ferdynand) був власником фотоательє, що діяло у першій половині 1860-х років в одному з приміщень монастиря бенедиктинок у Львові.
Існує припущення, що він був ветераном Листопадового повстання 1831 р. К. Ф. Лянґом (1811–1906), флейтистом театру Скарбка та скрипковим майстром. І хоча у біографічних даних музиканта не згадується про його фотографічну діяльність, це може означати, що він не надто довго і не вельми активно нею займався.
Лянґ був автором кільканадцяти фотографій Львова, поширених у серіях «Види міста Львова» та «Види міста Львова та околиць». Відомо, що у 1869 році він сфотографував катафалк, виставлений на честь короля Казимира Великого в Домініканському костелі у Львові, і здається, це була його остання робота.
Звичайно, що на видах Львова понад 150-річної давнини можна помітити які-небудь цікавинки. Тож придивимось до деяких світлини Лянґа.
На фотографії нинішньої площі Міцкевича на початку вулиці Академічної (нині пр. Шевченка) помітно симпатичний двоповерховий будиночок, якому залишалось існувати ще тільки десятиліття. У 1872 р. на його місці було збудовано кам’яницю для Галицького акціонерного іпотечного банку, яка існує досі.
На світлині площі Ринок можна звернути увагу, наскільки забудованими були перші поверхи деяких старовинних кам’яниць. Магазин Кароля Вільда у палаці Бандінеллі взагалі виглядає ніби якийсь сарай. Очевидно світлину зроблено на світанку, коли на площі майже немає людей, а усі магазини наглухо закриті. До речі, є світлина Юзефа Едера 1865 року, на якій видно відчинений магазин Вільда, вхід до якого накрито двома полотняними маркізами (фото тут).
Синагога Темпль на площі Старий Ринок часто потрапляла в об’єктиви фотографів. Але світлина Лянґа напевно є найдавнішою з них. Крім синагоги в кадрі є велетенський Дім Інвалідів, урочисте відкриття якого відбулось 4 жовтня 1863 року.
Іще одним цікавим елементом цього фото є Кортумова гора на горизонті, яка абсолютно безлісна і виглядає немов невисока карпатська полонинка, в той час як тепер майже всю гору густо вкривають дерева і кущі.
Цікаво було зрозуміти, звідки фотограф зробив цю світлину, адже на площі Старий Ринок не було і досі немає таких високих будинків. Прийшлось проаналізувати мапу, на якій я позначив: №4 — Дім Інвалідів, №2 — площу Старий Ринок. Відтак я проклав між ними пряму лінію, а, коли потягнув її далі в сторону Замкової гори, раптом усе стало ясно — Кароль Лянґ зробив це фото з вежі колишнього монастиря бенедиктинок (на мапі №1). В цьому нічого дивного, адже на території монастиря містилось його фотоательє, тож отримати доступ до вежі для нього не складало проблеми.
Натомість невеликий будинок (на мапі – під №3) досить часто визначають, як львівську пивоварню, але завдяки обом мапам можна зрозуміти, що насправді це т. зв. Газовий заклад (газівня), а пивоварня знаходиться настільки лівіше, що навіть не потрапила в кадр. Львівська газівня почала працювати у 1858 році, тож не дивно, що Карл Лянґ зробив окрему світлину і нового промислового закладу, і Дому Інвалідів.
Ось один з видів Львова 1860-х років, про який пишуть, що він зроблений з копця Люблінської Унії. Але тут варто або залізти на гору, або знову взяти мапу і прокласти пряму лінію від вежі Ратуші через купол колишнього Домініканського храму, щоби зрозуміти, що фотограф робив цю світлину з гори Лева.
Цей вид з гори Лева майже не змінився до наших часів. Напевно єдине, що додалось, це північна вежа храму св. Михаїла, збудована у 1906 році і така зміна була нашому місту тільки на користь, чого не скажеш про сучасні новобудови на горизонті.
Про наступну світлину можна сказати, що в ній ніби немає нічого цікавого – храм не змінився, скульптура св. Яна з Дуклі зникла після світової війни, трохи прибуло рослинності і т. п. Але якщо придивитись, можна помітити “привида”, а саме напівпрозору композицію, що складається з коней, воза і фурмана. На давніх фото часто зустрічаються такі розмиті плями. Справа в тому, що в ті часи неможливо було зняти рухомий об’єкт, оскільки витримка тривала декілька хвилин. Тому фотографи знімали статичні об’єкти, природні пейзажі або студійні портрети. А усе, що рухалось (люди, звірі, автомобілі тощо) залишалось на світлині напівпрозорою хмаринкою.
Щоби продемонструвати вищесказане, як приклад приведу фрагмент світлини іншого фотографа з 1912 р. . На першому плані видно високу конструкцію. Це оглядове колесо, яке обертається, але навіть при малій швидкості колеса замість нього на світлині залишились ледь помітні розмиті кругові лінії.
Колишній монастирський комплекс і костел Непорочного зачаття Діви Марії (тепер церква Християн адвентистів сьомого дня) зазнали деяких змін з часів Лянґа — зникла дзвіниця, з’явився гарний присінок при вході до костелу, монастир став вище на один поверх, а на фасаді замість ікони красується барельєф Богородиці. Фотограф закарбував ще й частково прикритий деревами напис на фасаді, який нагадував про реставрацію костелу: “Після пожежі відновлено 1834” (лат. Post incendium restauratus MDCCCXXXIV). Цікаво, що зазвичай написи про реставрацію розміщують на малопомітних таблицях, а не великими буквами на фасаді, де радше пишуть які-небудь теологічні вирази.
Каплицю на Вульці було споруджено до річниці Січневого повстання польського народу проти Російської імперії, про що свідчить напис польською мовою: “Каплиця Матері Божої Ченстоховської у Львові на Вульці, збудована 1863 року в пам’ять про братів, полеглих у боротьбі з варварською Москвою”.
Каплиця зникла через декілька десятиліть після Другої світової війни. Варто почитати про неї статтю О. Шутюка “Львів, якого не повернеш. Каплиця на Вульці”.
Під цим текстом видно витиснений напис “K. FER. LANG FOTOGRAF WE LWOWIE ” (К. ФЕР. ЛЯНҐ ФОТОГРАФ У ЛЬВОВІ).
Цікаво, що на сайті Polona.pl подають два зображення каплиці і на одному з них є додаткові постаті чоловіка і жінки, що спускаються вниз по стежці, відрізняються також основи дерев і контури копця. На сайті подають, що це фотографія, хоча звертають увагу, що вона могла бути підмальована аквареллю. В любому випадку це додає інформацію про те, що в закладі Лянґа робили не тільки світлини, а й малюнки та літографії.
Насамкінець приведу цікаву світлину Личаківського цвинтаря, зроблену К. Ф. Лянґом, яка цілком можливо є першою фотографією кладовища.
