Сьогодні до уваги читачів пропонуємо розповідь про непересічну особистість – Лева Кульчицького. Для широкого загалу ця постать є невідомою, а поціновувачі мистецтва зазвичай знають про нього лише як про батька визначної української художниці Олени Кульчицької.
Натомість Лев Кульчицький був людиною багатосторонньою – відомий галицький правник, громадський діяч, меценат, член багатьох товариств і перший директор «Народної каси» у Косові. А окрім того- великий шанувальник фотомистецтва і фотограф-аматор.
Свій мистецький хист та потяг до творчості Лев Кульчицький реалізував через захоплення фотографією. В архіві Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької зберігаються родинні фото художниці, і можемо припустити, що автором багатьох із них був Лев Кульчицький. Він часто фотографував доньок Олену та Ольгу, і про це писала у спогадах Олена Кульчицька: «Батько дуже любив фотографувати й часто брав нас з сестрою до знимки. Я була в часі знимання досить неспокійна і нетерпелива. Нехіть зниматись осталась, мабуть, з того часу ще й дотепер». Попри таку нелюбов до позування перед об’єктивом, згодом Олена Кульчицька під впливом батька теж захопилася фотографуванням.
Лев Кульчицький народився 1843р. у родині священика Теодора Кульчицького та його дружини Розалії (з Новаківських). Належав до відомого у Галичині шляхетського роду Кульчицьких (гербу Сас), який походив із села Кульчиці на Самбірщині. Здобув фах юриста, хоча замолоду мріяв стати архітектором.
Згодом Лев Кульчицький працював суддею у різних повітових містечках Галичини (Устечку, Кам’янці-Струмиловій (тепер Кам’янка-Буська), Бережанах, Лопатині, Городку), а з 1900р.- на посаді надрадника суду у Львові. Вийшовши на пенсію, він разом із родиною переїхав до містечка Косів на Гуцульщині, де відкрив приватну адвокатську контору.
Зазначимо, що саме Лев Кульчицький мав визначальний вплив на виховання доньки Олени, формування її поглядів та характеру. «В пізнанні природи й в способі спостерігання її краси, безперечно, багато завдячую свойому батькові, який так дуже любив природу й умів учити пізнавати її… Його заінтересування і талант не знайшли задосить учинення по причині тодішніх суспільних відносин та дорожнечі студій на політехніці», – згодом писала О.Кульчицька у своїх спогадах.
Лев Кульчицький підтримував бажання доньки стати професійною художницею, фінансував її навчання спочатку у приватній художній студії художників С. Батовського-Качора та Романа Братковського у Львові (1901-1903), а потім- у Віденській художньо-промисловій школі (1903-1907).
Перебуваючи в батьківському домі у Косові на вакаціях, О.Кульчицька вперше близько познайомилася з народним мистецтвом Гуцульщини, що згодом надихнуло її на створення численних графічних, малярських творів, предметів ужиткового мистецтва: «Мої ферії 1905р. були вже не у великому місті, а маленькому-майже селі. Я знайшлася цілком близько цеї частини нашого народу – Гуцулів, яких я так дуже любила. Пізнала його звичаї і це своєрідне, дуже цінне народне мистецтво-гуцульську архітектуру. Часті прогульки в околиці Косова, це безпосереднє зіткнення з Гуцулами було початком пізнання краси цеї частини нашого краю- гуцульських Карпат».
В архіві Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької зберігається невеликий альбом світлин Лева Кульчицького. Частина із них- це краєвиди Гуцульщини, виконані на початку ХХст. у Косові. Тут можемо побачити гуцульські хати та господарські будівлі, селян у народних строях, інтер’єр селянської хати із кахляною піччю.
Також цікавими є фотографії групи дітей у народному вбранні, які Олена Кульчицька згодом використала як основу для створення полотна «Діти на леваді». Цей твір художниця виконала під час ферій у батьківському маєтку у Косові 1908р., і він є одним із кращих зразків малярства О.Кульчицької раннього періоду, позначеного впливами модерну та імпресіонізму. На одній із світлин поруч із дітьми бачимо і саму Олену Кульчицьку, яка робить натурні замальовки для майбутньої картини.
Привертає увагу рідкісне фото брата художниці, Володимира Кульчицького, під час відпочинку на галявині на тлі карпатського краєвиду. Володимир-Емануель Кульчицький (1870-1922) був старшим сином Лева Кульчицького, довгий час працював старшим радником Рахунково-скарбової палати у Львові.
В альбомі є декілька фотографій, на яких зображені мальовничі краєвиди села Кульчиці поблизу Самбора, де народився Лев Кульчицький. Бачимо тут колоритні бойківські хати та сільських мешканців. Особливо цікавою є світлина, на якій зображено старовинну дерев’яну церкву Преображення Господнього, споруджену в Кульчицях 1702р.
Це тридільна церква, завершена над навою двозаломним наметовим верхом, увінчаним ліхтарем, конструкція якої характерна для давніх дерев’яних храмів Бойківщини. Церква була розібрана на початку ХХст, і до наших днів збереглася тільки дерев’яна дзвіниця XVIIIст., яку теж можна побачити на фото.
Світлин Лева Кульчицького збереглося небагато. Проте вони свідчать про його любов і замилування красою рідного краю, про тонке відчуття природної гармонії, яку фотограф-аматор зумів передати лаконічними засобами чорно-білої фотографії.
Земний шлях Лева Кульчицького завершився у 1909р., останній спочинок він знайшов у Львові, у родинному гробівці Кульчицьких на Личаківському кладовищі. За рік до смерті батька Олена Кульчицька виконала його портрет, у якому майстерно передала настрій та шляхетну вдачу портретованого: «Найдорожчий батько сидить в кріслі й переглядає репродукції славних мистців – так, як все любив по обіді щось гарне переглядати, а передовсім – знимки; бо сам залюбки фотографував».
Надія ЛЕНЬКО
молодший науковий співробітник
Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької
(відділ НМЛ імені Андрея Шептицького)
Література:
- Кость Л. Хронологія творчости О.Кульчицької (емоції, мотиви і толчки) : 1908-1940/ Любов Кость [та ін.]// Народознавчі зошити.-2001.-№1.- С.6-25
- Олена Кульчицька (1877-1967). Графіка. Малярство. Ужиткове мистецтво: альбом-каталог/Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького; авт. статті і упор. Л.Кость; упор. спогадів: Л.Кость, Т.Різун.-Львів; Київ: Апріорі, 2013р.- 392с., іл.
- Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура Карпат: культурно-традиційний аспект.- Львів: ІН НАНУ, 2007.- 640с., іл.
