Копець Люблінської унії, або маловідома історія Високого замку

5679
Копець Люблінської унії, або маловідома історія Високого замку

У Львові є туристична атракція, яку видно фактично з усіх точок міста, тож вона служить орієнтиром для багатьох заблукалих гостей міста. Це, звісно, Високий замок і рукотворний пагорб на його вершині. Цікавою є історія його виникнення.

Польська місцева громада у середині ХІХ ст. подала ідею насипати цей пагорб на честь святкування 300-річчя з дня укладення Люблінської унії (угоди про об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського у єдину Річ Посполиту) 1569 р.

Панорама Львова на фоні Високого замку
Панорама Львова на фоні Високого замку

Причин тому було чимало. Та головна з них – так звана «ягайлонська ідея», польський історичний міф, історіософська конструкція, яка полягала в ідеалізації монархії нащадків Ягайла як польсько-литовсько-української федерації, Люблінської унії й попередніх унійних спроб із наголосом на добровільності об’єднання Королівства Польського, Великого Князівства Литовського й Руси, багатоетнічности Речі Посполитої та рівноправності її народів. Все ж «ягайлонська ідея» передовсім акцентувала на інтеграції Польського королівства й Великого Литовського князівства в одну державу, а не на факторі мультикультурности й рівноправності народів Речі Посполитої.

Пік популярності «ягайлонської ідеї» припав власне на 1869 рік, коли поляки розпочали насипати у Львові «копець 300-ліття Люблінської унії», віце-маршал Галичини Юліян Лаврівський оголосив польсько-українську угоду на форумі Галицького сейму, а Сенат Франції засудив національну політику царату в Україні, підтримавши петицію сенатора Казимира Делямара «Un people europeen de quinze millions oublivé devant l’historie» («15-мільйонний європейський народ, позбавлений своєї історії».

Листівка 1919 року із зображенням насипання копця Люблінськоїкої унії
Листівка 1919 року із зображенням насипання копця Люблінськоїкої унії

Отож, головний орган Львова схвалив пропозицію комітету, який очолював Францішек Смолька, спорудити курган на найвищій точці Львова – Замковій горі. З 1868 року там почали сипати копець (курган) Люблінської унії. Його висота, за різними джерелами, коливається в межах 410–413 метрів над рівнем моря, а над підніжжям гори копець височіє (з боку Підзамча) на 150–160 метрів.

Францішек Яворський писав: «Після невдалого, щоправда, рішення щодо усунення руїн давнього замку, почав виростати на його місці копець Люблінської унії, коли дощового й похмурого дня 11 серпня 1869 р. покладено там наріжний камінь копця з написом «вільні з вільними, рівні з рівними», а на той камінь посипалися спочатку грудки з усіх земель нашої великої Вітчизни, з усіх визначних історичних місць. Кинуто там тоді горстку землі з усіх полів битв від Ґрюнвальду і Танненберґа аж до Соловіївки та Радивилова, з гробів Костюшка, Лелевеля, Міцкевича, Князевича, Словацького, Островського, з гробу п’яти жертв на Повонзках, з могил наших мучеників, похованих на Сибіру, з усіх курганів та могил, що знаходяться на польській землі, зі землі Єрусалиму, з гори Кальварії, а навіть ген десь здалека від Сан-Франциско грудку чужої землі, але польською кров’ю і потом зрошену, землю вигнанців».

Репродукція 1870-х років. На ній можна побачити Францішека Смольку, який урочистого відкриває копець Люблінської унії
Репродукція 1870-х років. На ній можна побачити Францішека Смольку, який урочистого відкриває копець Люблінської унії

У п’яту річницю розпочатих робіт було влаштовано урочисте перенесення давньої скульптури XVI сторіччя – «Лева Лоренцовича», що колись був розташований на старому будинку ратуші, на Високий замок. Патріотично налаштовані студенти-поляки спробували перенести скульптуру на курган Люблінської унії, однак через велику вагу її вдалося дотягти лише до кінця сучасної вулиці Максима Кривоноса. Згодом вже поліція перенесла скульптуру до підніжжя кургану.

«Лев Лоренцовича» – скульптура кам’яного лева, встановлена 1589 року на високій колоні ліворуч від головної брами ратуші Львова. Після обвалу ратушної вежі 1826 року лева зняли, а 1874 року, у п’яту річницю насипання кіпця Люблінської унії встановили на Високому замку
«Лев Лоренцовича» – скульптура кам’яного лева, встановлена 1589 року на високій колоні ліворуч від головної брами ратуші Львова. Після обвалу ратушної вежі 1826 року лева зняли, а 1874 року, у п’яту річницю насипання кіпця Люблінської унії встановили на Високому замку

А власне насипання кургану тривало з 1868 до 1900 рр. і остаточно знищило вцілілу середньовічну фортецю.

Фрагмент гравюри панорами Львова 17 століття із зображенням Замкової гори
Фрагмент гравюри панорами Львова 17 століття із зображенням Замкової гори

В подальші роки для укріплення насипу було зруйновано залишки оборонних мурів замку, часом траплялися земляні зсуви. Саме вони стали приводом до бурхливої іронічної полеміки на сторінках тогочасних львівських газет. І в газета «Діло», і «Kurjer Lwowski» зазначали дороговизну цього проекту, який щорічно накладав на місто тягар додаткових витрат, однак саме українська (русинська) періодика відкрито висміювала дорогу затію Францішека Смольки.

Францішек Ян Смолька (1810 — 1899) — польський політик, правник, президент австрійської Державної ради (парламенту) у 1880-х рр. Очолив комітет, який висунув пропозицію пропозицію спорудити курган на Замковій горі
Францішек Ян Смолька (1810 — 1899) — польський політик, правник, президент австрійської Державної ради (парламенту) у 1880-х рр. Очолив комітет, який висунув пропозицію пропозицію спорудити курган на Замковій горі

«Дѣло», 3 квітня 1888 р.:

Копець унії любельскої розвалився! На Великдень о годинї 9½ рано дався почути сильний шум і полуднева часть кіпця унії розсунулася. Камінє летїло з гори з такою силою, що богато дерев в окружаючім лїсї поломило на куснї. На самім вершку кіпця находилось під той час досить много дїтвори і кількох вояків. Два вояки, що стояли на самім краю, коли ненадїйно усунувся пісок з-під їх ніг, зависли в воздусї і лише скорій помочи инших людей мають подякувати, що не полетїли стрімголов з піском у пропасть. Цїла ся катастрофа тревала до 8 минут і одна пята часть кіпця з гори до долини зруйнована до тла. Людей, що були на верху кіпця спровадили полиціянти по драбинах на діл. Причиною сеї катастрофи, як кажуть инжинери, єсть будова цїлого кіпця і як на разї оцїнили, треба буде з кілька місяцїв все направляти. Президент Смолька побачив свій довголїтний захід коло здвигнення кіпця в одній хвили змарнованим. Валиться унія!

«Дѣло», 15 травня 1888 р.:

«Унія, будована на піску, мусить розсипатись!» Копець львівскій не перестає розсуватись; з північної сторони, від Жовківскої улицї ще значнїйше усунувся, як давнїйше від улицї Театиньскої. Камінє летить на спади гори, ломить дерева, а заряд міста в клопотї, як сему зарадити, бо отець сего памятника унії, Ексц. Смолька не дозволяє нїкому мішатись до сего дїла. Як унія, так і єї памятники, будовані на піску, мусять чи скорше, чи пізнїйше розвіятись по поли!

«Дѣло», 2 січня 1889 р.:

Д-р Франц Смолька подав до польских газет справозданє з доходів і розходів на копець унії Люблиньскої на Високім Замку львівскім. На копець той вплинуло від 1 січня до 31 грудня 1888 року: від ради міста Львова 497 зр. 50 кр., від якогось безименного 100 зр., а зі складок з цілої Польщі 27 зр. 50 кр.! (З пушок у містї Львові найбільше дала пушка у купця п. М. Димета. бо 7 зр. 27 кр.) Супротив цілого доходу в році 625 зр. 9 кр., розходу на копець було 4.759 зр., 48 кр., отже недобір виносив поважну суму 4.134 зр. 39 кр. Від року 1869 до кінця 1888 видано на копець 46.675 зр 56 кр., а зложено за той час 9.406 зр. 17 кр., — отже загальний недобір в квотї 37.269 зр. 39 кр. покрив д-р Смолька, як каже, з власних фондів. В 1888 року той копець унії Люблиньскої, як звістно, почав розлазитися, а инжинири кажуть, що ратунку для него не буде. Siс transit…

«Kurjer Lwowski», 5 травня 1889 р.:

Третього травня на кіпці. Вже о годині 5 зранку зібралося вчора на кіпці чимало молоді шкільної та ремісничої відзначити 98 річницю вікопомної конституації. Несподіванкою для них стало, коли прочитали, що з приводу «реконструкції» доступ до кіпця заборонено і власне від 3 травня.

Доглядачка розповіла молоді, що «пан Мацнер наказав напередодні увечері забити міст дошками і засвідчив, що «параду цього року не буде». Насамкінець доглядачка наголосила кілька разів, що поліція заборонила «параду» та «доступ до кіпця», а також вивишування національного знамена на верхівці кургану.

Однак молодь домоглася дозволу вивісити біло-червону фану, а відспівавши кілька патріотичних пісень, молодь взяла в руки тачки. У всьому цьому брали участь представниці прекрасної статі. Зазначимо, що на кіпці панував зразковий порядок і ані один камінчик, ані одна грудка не зсунулася з кіпця.

Високий замок. Репродукція 1905 року
Копець Люблінської унії. Репродукція 1905 року

«Дѣло», 24 червня 1891 р.:

Копець унії Люблиньскої на Високім замку у Львові не видержав довшої слоти і розмокши, почав валити ся. Уже перед кількома місяцями пук був від північної сторони з гори до споду і богато коштувало труду, щоби запобігти руїнї — треба було в тім місци предприняти основну каменарску роботу, — аж ось тепер знов від сторони західної розсунулась що-найменше одна шеста часть ширини кіпця аж до долу враз з підмурованєм… Богато десяток тисяч коштує той копець, для наданя єму тревалости обмуровано єго довкола, та й се не помагає. Довша слота розсуває єго і валить обмурованє. Винен тому очевидно матеріял, з якого висипано копець. Справедливо говорили наші селяне, коли раз, з нагоди приїзду на народне віче, пійшли подивитись на копець унії Люблиньскої: «Хто годен — казали — збудувати гору з піску?»

Копець Люблінської унії, 1915 р.
Копець Люблінської унії, 1915 р.

«Дїло», 5 лютого 1913 р.:

Розпадаєть ся насильно склеєна спілка. Якесь фатум нависло над памятниками, що мають звеличати Люблинську Унїю. Скільки не реставрують копець люблинської Унїї на Високім Замку, а він все розпадаєть ся. Тепер знов поклонники «Польскі од можа до можа» мають нову журу, бо сеймова саля Люблинської Унїї, де висить Матейкивий образ заключеня унії, також зарисувала ся… В житю трох народів, скованих унїєю, вона вже давно розпала ся, не дивож, що її апотеозованє не має поводженя, хочби польські шовіністи як молили ся, що «Русь, Польска і Лїтва то єдна модлїтва».

Копець Люблінської унії, 1906 р.
Копець Люблінської унії, 1906 р.

«Kurjer Lwowski», 11 квітня 1915 р.:

Копець Люблінської унії, який зараз переживає бум відвідувачів, може стати для них небезпечним. Адже досить часто відбувається, що відвідувачі замість ходити стежками, намагаються скоротити собі шлях і лізуть по схилах. З огляду на це, копець починає осуватися і це може стати причиною нещастя.

Компетентні органи мають звернути увагу на такі речі і взятися до охорони пам’ятки, що опинилася перед загрозою (руйнування – ред.). Досить згадати, скільки праці та коштів поглинув зсув кіпця кількома роками раніше.

Копець Люблінської унії, поч. ХХ ст.
Копець Люблінської унії, поч. ХХ ст.

На початку ХХ ст. курган Люблінської унії зазнав ґрунтовної реставрації. Вершечок насипу модифікували у невеличкий оглядовий майданчик, до якого з підніжжя Високого замку веде серпантинова доріжка.

Тепер на сторінках львівських газет уже не знайдеш статей про доцільність існування кургану на Замковій горі – він став органічною частиною парку Високий замок, і тільки фахівці пам’ятають про причини його появи. Та бувають різноманітні ініціативи з «покращення» гори. Так, колишній львівський міський голова Любомир Буняк пропонував відновити старий замок, однак його пропозиція наштовхнулася на несприйняття з боку як фахівців, так і населення міста.

Христина БАЗЮК

Джерела:

  1. http://www.ivrozbiorpolski.pl/index.php?page=kopiec-unii-lubelskiej
  2. http://www.lvivcenter.org/pl/uid/picture/?pictureid=56
  3. http://poshtivka.com/vysokyj-zamok-chy-kurhan-lyublinskoji-uniji/
  4. http://zbruc.eu/

Фото:

  1. https://polona.pl
  2. https://pl.wikipedia.org/
  3. we.org.ua

1 коментар

  1. Дві напрочуд важливі цитати. Мо’, навіть засадничі:

    “Францішек Яворський писав: «Після невдалого, щоправда, рішення щодо усунення руїн давнього замку, почав виростати на його місці копець Люблінської унії, коли дощового й похмурого дня 11 серпня 1869 р. покладено там наріжний камінь копця з написом «вільні з вільними, рівні з рівними», а на той камінь посипалися спочатку грудки з усіх земель нашої великої Вітчизни, з усіх визначних історичних місць. Кинуто там тоді горстку землі з усіх полів битв від Ґрюнвальду і Танненберґа аж до Соловіївки та Радивилова, з гробів Костюшка, Лелевеля, Міцкевича, Князевича, Словацького, Островського, з гробу п’яти жертв на Повонзках, з могил наших мучеників, похованих на Сибіру, з усіх курганів та могил, що знаходяться на польській землі, зі землі Єрусалиму, з гори Кальварії, а навіть ген десь здалека від Сан-Франциско грудку чужої землі, але польською кров’ю і потом зрошену, землю вигнанців».”.

    “Копець Люблінської унії, який зараз переживає бум відвідувачів, може стати для них небезпечним. Адже досить часто відбувається, що відвідувачі замість ходити стежками, намагаються скоротити собі шлях і лізуть по схилах. З огляду на це, копець починає осуватися і це може стати причиною нещастя”…

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.