У рамках програми «Відроджуючи традиції Мистецької школи Олекси Новаківського» у творчій майстерні митця, 15 грудня 2019, в 17.00 (вул. Листопадового Чину, 11) відбудеться «Концерт салонної музики». Ця імпреза приурочена до іменин митрополита Андрея Шептицького – визначного церковного провідника, основника Національного музею у Львові, мецената української культури.
З ініціативи та за фінансової підтримки митрополита А. Шептицького в 1923–1935 роках у майстерні О. Новаківського діяла перша в Галичині українська Мистецька школа, якою керував художник. Вона швидко перетворилася в один із провідних культурних осередків Західної України і опинилась у полі уваги не лише талановитої молоді, а й притягувала до себе знакові постаті із інтелектуального та мистецького середовища краю. У школі творча молодь не лише опановувала фах художника, а й активно проводила різноманітні мистецькі заходи. Серед них слід відзначити імпрези, які періодично повторювались: благодійні «Чайні вечори», відзначення іменин О. Новаківського на Теплого Олекси й «Андріївські вечори» на честь мецената школи митрополита Андрея Шептицького.
У програмі «Концерту салонної музики у творчій майстерні О.Новаківського» – твори Фридерика Шопена, Йозефа Новаковського, Івана Левицького та Теіічі Окано, які прозвучать у виконані відомих музикантів «DUO CLASSIC» (Варшава): ПЕТРО ЦЕГЕЛЬСЬКИЙ (скрипка) і КАОРІ ОКУЗУМІ(фортепіано).
ПЕТРО ЦЕГЕЛЬСЬКИЙ закінчив спеціалізовану музичну школу імені С. Крушельницької у Львові в класі скрипки Ю. Гольди (1970) та консерваторію імені П. Чайковського в Москві як останній учень Давида Ойстраха, асистент — проф. П. Бондаренко (1975). Відтак завершив аспірантуру (післядипломне навчання) в консерваторії імені П. Чайковського в Києві (1977–1979) у класі проф. Богодара Которовича. Після цього працював педагогом у цьому самому навчальному закладі (1977–1984) та одночасно був першою скрипкою в державному оркестрі Київської філармонії (1977–1978), солістом і концертмейстером державного оркестру Театру опери і балету імені Т. Шевченка в Києві (1977–1991). Лауреат II нагороди Всеукраїнського конкурсу скрипалів імені М. Лисенка в Харкові (1979).
Від 1991 року обіймає посаду концертмейстера симфонічного оркестру Національної філармонії у Варшаві. З цим колективом концертував у багатьох країнах Європи, у США, Японії, Південній Кореї та інших державах. Концертує також як соліст і камераліст. Є учасником численних записів фортепіанних тріо, квартетів і камерних оркестрів з концертмейстером Національної філармонії, віолончелістом Казімежем Косьлачем і записів компакт-дисків у Польщі та за кордоном. У складі фортепіанного тріо «Trinity» (Марі Терасіма, Петро Цегельський, Казімеж Косьлач) брав участь у відкритті Міжнародного фестивалю камерної музики в Нагої (1997), а як соліст і камераліст був учасником концертів Фестивалів сучасної музики «Контрасти» (2007, 2008, 2009) та «Віртуози» (2006) у Львові. 1998 року виступив у варшавському Великому театрі, виконавши партію соло в Концерті d–moll для двох скрипок Й.-С. Баха разом з Найджелом Кеннеді в супроводі камерного оркестру Національної філармонії.
КАОРІ ОКУЗУМІ після закінчення Музичної академії в Токіо брала участь у численних концертах і записах, які організовувала японська телевізійна компанія «NHK», здебільшого виконуючи камерну музику. Була виконавицею прем’єрних виконань творів таких сучасних японських композиторів, як Масамічі Амано («Shuin» і «Фантазія пам’яті Падеревського»), Кімінорі Атсута («Краєвид Нової Англії»). Записувала музику до фільмів, авторами якої були Ісао Томіта, Акіра Фусе та згаданий вище Масамічі Амано. Концертувала також як джазова піаністка.
Продовжила навчання у Варшавській музичній академії в класі камералістики Марії Носовської. 1995 року здобула нагороду за особливий акомпанемент на 28-му Міжнародному конкурсі кларнетистів імені Кароля Курпінського у Влошаковицях. Виступала в Національній філармонії у Варшаві, у Центрі японської культури в Кракові, у Музеї імені І.-Я. Падеревського у Варшаві та в багатьох інших відомих місцях у Польщі. Від 2008 року є членом камерного оркестру «Pro Musica Antiqua». Разом з флейтистом Лєшеком Шажинським записала платівку «Польська флейтова музика» (DUX 2011).
Програма «Концерту салонної музики у творчій майстерні О.Новаківського»
- Ф.Шопен – К.Родіонов «Ноктюрн» cis-moll op.posth.
- Ф.Шопен – Й.Матсузоно «Ноктюрн» Es-Dur.
- Теіічі Окано – Косуке Ямашіта «Моміджі».
- Ф.Шопен – «Варіації для флейти і фортепіано».
- Й.Новаковський – «Дует» ор.18
- Ф.Шопен – Фр.Крейслер «Мазурка» a-moll op.67
- Ф.Шопен – Фр.Крейслер «Мазурка» A-Dur op.33 nr.2
- Ф.Шопен – Бр.Губерман «Вальс» op.70 nr.1
- Ф.Шопен – Е.ІзаЇ «Вальс» e-moll op.posth.
- Ф.Шопен – Е.Ізаї «Балада» g-moll op.23 nr.1
- Іван Левицький «Мазепа» ( сюїта для скрипки і фортепіано).
Отож, на завершення концерту прозвучить твір Івана Левицького (1875 – 1938) – українського скрипаля, композитора, педагога (серед його учнів – Є.Цегельський). До речі, можливо вперше у Львові будуть виконані твори однофамільця Олекси Новаківського – Йозефа Новаковского (1800—1865) – польського піаніста, композитора, педагога, члена Музичного товариства у Львові, автора близько сотні різноманітних музичних композицій.
Окрім музичних творів, під час заходу ви прослухаєте коротку оповідь про те, що Олекса Новаківський народився на Східному Поділлі. Його батько був підлісним у графа Фелікса Собанського, а згодом –– лісничим у панів Бжозовських у Попелюхах, які й надали Олексі стипендію на навчання у Школі образотворчих мистецтв у Кракові (з 1900 року — Краківська академія образотворчих мистецтв).
Розпочавши студіювати у Кракові в 1892 році, митець спочатку навчався під керівництвом Яна Матейка, потому — Юліана Фалата у класі Юзефа Унєжиського, а від 1898 року — в Леона Вичулковського. Варто також зазначити, що особливий вплив на формування образного мислення О. Новаківського мали корифеї польського символізму Станіслав Виспянський і Яцек Мальчевський, Маггофер із чиєю творчістю він познайомився під час навчання у Кракові та проживання в с. Могилі.
Отож, перебуваючи в культурно-мистецькому середовищі Кракова, О. Новаківський не лише навчався в Академії образотворчих мистецтв, а й пізнавав західноєвропейську мистецьку спадщину, яка розширила його творчий світогляд, зацікавила низкою проблем і сформувала уявлення про розвиток малярської традиції у Європі. У період навчання в Кракові художник підтримував товариські стосунки з багатьма представниками української творчої інтелігенції: Василем Стефаником, Осипом Куриласом, Іваном Трушем, Модестом Сосенком, Богданом Лепким.
Після завершення навчання в Школі образотворчих мистецтв О. Новаківський оселився в селі Могила під Краковом, де минуло десять наступних, складних і надзвичайно насичених, років, упродовж яких кристалізувався малярський почерк молодого митця.
1911 року художник дебютував на виставці Товариства приятелів красних мистецтв у Кракові, представивши тоді сто малярських полотен. Цю експозицію відвідав митрополит Андрей Шептицький. Захопившись творами О. Новаківського, владика запросив маляра до Львова, пообіцявши підтримувати його. Згодом митрополит став ініціатором заснування Мистецької школи Олекси Новаківського (на початку 1923 р.) та брав якнайактивнішу участь у її діяльності.
Ірина РІЗУН
