У часі плину декількох останніх місяців Львів встигли відвідати і попередній президент України, і новообраний глава нашої держави. Прийомів такого формату і статусу на вулицях та площах нашого міста, безперечно, було дуже багато. Складно навіть уявити розмір книги, до якої будуть записані лише прізвища іменитих гостей, які в різний час відвідували місто Лева. Тут дійсно є чим пишатися та гордитись, адже подібні речі формують імідж та обличчя міста. Героя даного матеріалу хоч і складно назвати знаменитістю, але і його прибуття до Львова не можна залишити поза увагою. Він – це король Албанії Ахмет Зогу (1895 – 1961). До нашого міста цей монарх приїжджав напередодні Другої світової війни – на початку липня 1939 року.
Ахмет Зогу – це про те, як побувати в шкірі прем’єр-міністра (1922 – 1924), президента (1925 – 1928), а потім ще й короля (1928 – 1939) держави. Але Ахмет Зогу – це також і про участь у Першій світовій війні у статусі добровольця, або ж людина, якій 50 разів намагалися вкоротити віку. Унікальна особистість, з незвичайною долею. Ахмет Зогу пройшов через захоплення влади шляхом перевороту, а по тому – проголошення себе королем Албанії. При цьому, своєю головною ціллю декларував модернізацію країни. Зокрема, він направляв студентів на навчання за кордон, вів боротьбу з бандитизмом, викорінював практику кровної помсти, будував дороги, школи і лікарні тощо.
У своїй діяльності Ахмет Зогу орієнтувався на європейські стандарти в сфері цивільного й кримінального права, намагався впровадити ці цінності в Албанії. Для досягнення запланованого монарх дуже тісно співпрацював з Італією. Між державами було підписано ряд домовленостей, Італія занадто активно втручалась у економічний розвиток та промисловість Албанії, а надалі – також у сферу зовнішньої політики і військові питання. Це все, врешті, завершилося прямою агресією та вторгненням італійських військ до Албанії, що сталося у квітні 1939 року. Через вказані події Ахмет Зогу залишив Албанію. Спочатку він виїхав до Греції, а звідти – перебрався до Лондона. Очевидно, частиною цього маршруту був також і Львів.
Потяг, який їхав із Бухареста до Варшави, 8 липня 1939 року перетнув містечко Снятин о 8.30 ранку. Вже о 12.27 той самий потяг прибув до Львова. І може нам до нього взагалі не було би діла та інтересу, якби ним не пересувалися король Албанії Ахмет Зогу, його дружина, їх тримісячна донька, чотири сестри монарха, а також свита із кільканадцяти осіб. Усі перераховані були в цивільному і намагалися не особливо афішували інформацію про своє прибуття до Львова.
На вокзалі несподіваних гостей зустрічали ґродський староста Р. Клімовецький і начальник Харевич. Майже одразу після приїзду король, королева і наймолодша сестра монарха відправились оглядати місто. Хоч у них і було на це лише 3 години, але щось показати королівській родині таки встигли. Зокрема, Рацлавіцьку панораму – ротонду з величезним полотном із зображенням битви 1794 року між польською та російською арміями. Остання була намальована у 1893 – 1894 роках колективом художників під керівництвом Яна Стики і Войцеха Коссака. Панорама була однією з головних атракцій Крайової виставки у Львові, яка проходила у 1894 році. Сьогодні робота зберігається у Вроцлаві. Представники албанської королівської родини оглядала панораму біля двадцяти хвилин і робота дуже їх вразила.
По тому всі посідали до автомобілів і поїхали в напрямку Личаківського цвинтаря. З тієї ж причини – брак часу, оглянути також встигли лише найвідоміші поховання. Між іншим, побували і на “Меморіалі орлят”. Як зазначали пізніше кореспонденти, це місце особливо вразило королеву Жеральдину. На очах у неї були сльози, які вона декілька разів витирала хустинкою. Орієнтовно пів години сімейство було на Личаківському цвинтарі, а тоді їх відвезли на вокзал.
Доки король Ахмет Зогу вивчав Львів, журналісти намагалися поспілкуватися із кимось з оточення – тими, які вокзал не залишали. У підсумку отримали лише те, що й від самого короля, коли він повернувся з прогулянки – чемна, але ствердна і впевнена відмова. Король Ахмет Зогу намагався пересуватися “інкогніто” і вимагав від свого оточення відповідної до цього позиції. О 15.15 потяг залишив Львів і поїхав до Варшави. Після 2 – 3 днів у цьому місті, Ахмет Зогу мав відправитись до кінцевого призначення свого переїзду – Лондона. Там монарха супроводжував, у тому числі, і автор романів про Джеймса Бонда, письменник Ян Флемінг.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- King Zog I of Albania (1895 – 1961). Photo album // Worldroots.com [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://web.archive.org/web/20050521013613/http://worldroots.com/brigitte/royal/zog1albaniaalbum.htm
- Król Zogu we Lwowie // Gazeta – Lwów, 1939. – №152. – S. 2.
