Кав’ярня “Під синьою пляшкою”, або не звичне романтичне місце Львова

Кавовий недільний ранок сьогодні виявився досить прохолодним. Це й не дивно, аже сьогодні перша неділя зими. Кава й взимку зігріває душу львів’янина, але часом їй потрібна допомога. Щось незвичне і трохи міцніше. Разом з Торговою Маркою Кава Старого Львова відвідаємо сьогодні непопсову львівську кав’ярню “Під синьою пляшкою”, вип’ємо кави і до кави, та дізнаємося щось цікаве про її історію.

13 серпня 1683 р. у Відні в кравецькому ряду біля собору, за адресою Домгассе, 6 запорізький козак Юрій Кульчицький відкрив першу кав’ярню Східної Європи під назвою “Під синьою пляшкою” (нім. «Zur blauen Flasche»). Заклад було оформлено в османському стилі, відвідувачів Кульчицький завжди обслуговував у турецькому вбранні. Там вперше почали подавати каву по-віденськи, а на знак перемоги над турками відвідувачі могли з’їсти рогалики у вигляді османського півмісяця, які випікав Пітер Вендлер.

Культова львівська кав’ярня “Під синьою пляшкою” розташована в кам’яниці Гепнера на вулиці Руській. Названа на честь першої віденської кав’ярні “Під синьою пляшкою”, відкритою львів’янином Юрієм Кульчицьким ще в 1683 р.

Кнайпа знаходиться в глибині подвір’я старого будинку. Її інтер’єр переносить в часи “бабці Австрії” – від портрету Юрія Франца Кульчицького й повідомлень генерального штабу часів Першої Світової до старих штандартів та межового стовпа Австро-Угорської імперії біля вхідних дверей. Особливої уваги заслуговує також цегляна підлога (трохи незручно, але зате дуже автентично).

Каварню в меню названо Каварня «Під Синьою Фляжкою», тут же сказано, що це «місце, де зупинився час». Портрети графа Франца Юрія Кульчицького та імператора Франца Йозефа І,заголовки на сторінках меню на кшталт «Королівство Богемія», «КоролівствоДалматія» та «Імперське місто Трієст», свідчать про те, що час зупинився за старої Австро-Угорської імперії. Текст меню не залишить читача без пояснень.

Тут сказано, що: “Назва цієї кнайпи здасться Вам знайомою. Власне, так називалася перша каварня,відкрита у Відні галицьким шляхтичем Францом-Юрієм Кульчицьким… Тоді, у XVII столітті, під час оборони Відня від турків, народи Центральної Європи, серед яких були і галичани, прониклися сентиментами до Австрії. У 1772–1918 роках,коли королівство Галичини перебувало у складі Австро-Угорської Імперії, ці почуття переросли в роман. І з 1918 року, тоді Галичина опинилася у складі Польщі, роман змінився ностальгією. У 1939, після приєднання Галичини до радянської України, ностальгія забарвилася сумом. Не сумуйте, у нашій романтичній каварні час зупинився в тамтій романтичній порі.”

Про цю кнайпу існує багато історій, і неможливо визначити, які з них є легендами. Тут відбувалися події, описані Романом Іваничуком в романі «Манускрипт з вулиці Руської». А Юрій Винничук у своїй книзі «Кнайпи Львова» стверджує, що у підвалах нашої кнайпи до цього часу живе привид, котрий в ніч з суботи на неділю не дає заснути мешканцям будинку, гримаючи порожніми бочками з-під вина.

Наталка СТУДНЯ