У 1584 році, після закінчення будівництва вежі Корнякта, Львівське Успенське братство розпочинає будівництво каплички, названої в ряді тогочасних документів “руською церквою”. Будівництво провадив архітектор Андрій Підлісний, з яким фундатор, міщанин Костянтин Корнякт уклав угоду на побудову храму на розі вулиць Підвальної та Руської. Освячена 1591 року каплиця, можливо, виконувала функції церкви аж до завершення спорудження Успенської Церкви Львова…
Каплиця Трьох Святителів – компонент ансамблю Успенської церкви, розміщеного на розі вулиць Підвальної та Руської. Розташована у внутрішньому подвір’ї (вхід – через браму сусіднього будинку), на ділянці, що заповнює кут між храмом і давньою дзвіницею (вежею Корнякта).
Після нищівних пожеж XVI сторіччя Львів одягнувся в нові стильові ризи – ренесансні. Перші споруди будувались в дусі італійського, пізніші – в дусі німецького ренесансну. Пам’ятки, що залишились з цих часів, набули на львівському грунті локальних рис.
Каплиця Трьох Святителів: Івана Злотоустого, Василя Великого і Григорія Богослова зведена за проектом Андрія Підлісного, за участі італійських майстрів. Будівництво каплиці, як і дзвіниці, фундував Костянтин Корнякт.
Каплицю було освячено у 1591 році. Найімовірніше, що до завершення будівництва Успенської Церкви, вона виконувала функції руської церкви.
Унікальна каплиця розташована в так званому “cortile” – середньовічному дворику, що сформувався завдяки прилеглим кам’яним аркам.
У цій перлині львівського зодчества вдало поєднались впливи культур Сходу та Заходу, породивши надзвичайно оригінальний твір – немов традиційний український храм із дерева постав у камені у львівському середмісті. З тесаного каменю, прямокутна в плані, вона покрита трьома куполами, схожими на бані українських дерев’яних церков з одним заломом.
Аби конструктивно зв’язати квадрат стін та трибанне завершення, застосовано складну систему арок та вітрил. Стіни поділені чітко та симетрично великими вікнами, що типово для ренесансної будівлі. Портал прикрашений рельєфним оздобленням, що являє собою мотив виноградної лози, один з ранньохристиянських символів – улюблений в місті мотив, який прикрашає церкви, кам’яниці та каплиці.
Комплекс інтер’єрного декору включає ліпне оздоблення купольних склепінь (XVII ст.). Різьблені фризи, капітелі пілястрів та підкупольні склепіння створюють відчуття гармонії. Інтер’єр каплиці декоровано ліпниною та живописом, що імітує мозаїку. З каплиці через внутрішні двері можна потрапити до самої церкви.
Під порталом каплиці знаходиться мармурова, прикрашена різьбою плита з грецьким надписом. На плиті можна прочитати ім’я людини, що фундувала відновлення каплиці після чергової пожежі в місті.
Пам’ятку було відновлено за сприяння шанованого та славного архонта Олексія Балабана в 1671 році. Над плитою в тіні знаходиться старовинна ікона Знамення Пресвятої Богородиці.
Євгеній ІПАТОВ
Використані джерела : http://oko.kiev.ua/ , http://www.lvivcenter.org/ , http://poshtivka.com/
