У самому серці Львова готуються до масштабних трансформацій міського середовища. На локації, де раніше функціонував відомий ринок «Добробут», міська влада планує реалізувати амбітний проєкт — створення великого сучасного скверу та комфортного громадського простору. Головна мета цієї ініціативи полягає не лише у збільшенні кількості насаджень, а й у стратегічному об’єднанні розрізнених зелених ділянок у цілісну рекреаційну зону.
За офіційними даними з Львівської міської ратуші, майбутній простір охопить територію площею 1,4 гектара. Для щільно забудованого історичного центру міста така площа є надзвичайно вагомою та дозволить суттєво змінити мікроклімат району.
Новий підхід до мобільності та дозвілля Концепція проєкту базується на принципі «пріоритету людей». Архітектори планують зв’язати наявні сквери в єдину мережу, де центральним елементом стане вулиця Сянська. Її перетворять на пішохідний зелений коридор, що слугуватиме сполучною ланкою між різними частинами рекреаційної зони.
Основні вектори оновлення включають:
-
Пріоритетність руху: створення комфортних умов для пішоходів, користувачів велотранспорту та пасажирів громадського транспорту.
-
Інклюзивність: формування безбар’єрного середовища, яке буде повністю доступним для маломобільних груп населення.
-
Рекреація: облаштування сучасних зон для відпочинку мешканців та гостей міста.
-
Навігація: чітке маркування локацій, що мають історичну цінність.
Пам’ять крізь архітектурні рішення Проєкт не оминає увагою й багате минуле цієї частини Львова. Автори планують делікатно інтегрувати історію в сучасний ландшафт. Зокрема, у просторі будуть позначені місця, де колись розташовувалися знакові релігійні споруди — синагоги Бет Лехем та Велика передміська синагога. Важливо підкреслити, що мова не йде про фізичну відбудову споруд. Замість цього використають методику інформаційного маркування, щоб відвідувачі могли зрозуміти та відчути глибокий історичний контекст локації.
Наразі конкретні терміни початку робіт та остаточна візуалізація фінального проєкту залишаються на етапі опрацювання.
Наталка СТУДНЯ
