Львів, місто з багатовіковою історією, завжди привертав увагу монархів, політиків та духовних лідерів. Кожен їхній візит був не просто офіційним заходом, а справжньою подією, що залишала глибокий слід у пам’яті львів’ян, на сторінках хронік і, звісно, на фотографіях. Ці візити віддзеркалювали епоху, її політичні пріоритети та культурні особливості. Пропонуємо зануритися в історію і згадати п’ятьох найтитулованіших гостей, чиє перебування у місті Лева стало визначною сторінкою його минулого.
1. Його Величність Цісар Франц Йосиф I
Жоден інший монарх не відвідував Львів так часто і не залишав по собі настільки яскравого сліду, як цісар Австро-Угорської імперії Франц Йосиф I. За час свого майже 68-річного правління він побував у місті п’ять разів: у 1851, 1855, 1880, 1894 та 1903 роках [1]. Найбільш урочистим та пам’ятним для сучасників став візит у вересні 1880 року. Місто готувалося до приїзду монарха заздалегідь: центральні вулиці були святково прикрашені, з Цитаделі пролунав 101 гарматний постріл, що сповістив про прибуття спеціального потяга [2].
Під час цього візиту цісар оглянув панораму міста з Високого Замку, відвідав Галицький Сейм та собор Святого Юра, де його зустрічали представники духовенства. Цікавим фактом є те, що Франц Йосиф I особисто перевіряв новозбудовані залізничні колії, адже він прибув до Львова залізницею Карла Людвіґа, яка з 1861 року поєднала Львів із Краковом та Віднем [2]. Візити цісаря були не просто формальністю, вони демонстрували політичну волю монарха, його ставлення до Галичини як до “П’ємонту” українського руху в імперії.
2. Його Величність Ян III Собеський
Король Речі Посполитої Ян III Собеський, який увійшов в історію як герой Відня, був не просто гостем, а справжнім оборонцем і покровителем Львова. Його візити були пов’язані з військовими походами та державними справами. Ян III Собеський вважав Львів важливим стратегічним пунктом і навіть мав у місті власну резиденцію – у Кам’яниці Корнякта на площі Ринок, 6, яку у другій половині XVII століття він використовував як один зі своїх палаців [3].
Саме звідси він керував обороною міста під час турецько-татарської облоги 1672 року, коли ворожі війська так і не змогли взяти місто [3]. Цей факт є унікальним: титулований монарх не просто проїжджав через Львів, а жив тут, творив історію та захищав його від зовнішніх загроз.
3. Його Імператорська Величність Вільгельм II
Візит німецького кайзера Вільгельма II до Львова у вересні 1917 року став важливою подією часів Першої світової війни [4]. Цей візит був насамперед військовим: кайзер прямував на Східний фронт, що проходив неподалік. Його зустріч зі союзниками Габсбургами, зокрема з ерцгерцогом Вільгельмом фон Габсбургом, майбутнім “Василем Вишиваним”, була символічною.
Цікаво, що сам Вільгельм фон Габсбург був одягнений у мундир Українських січових стрільців, підкреслюючи у цей нелегкий час для імперії свою прихильність до українського руху [4]. Кайзер Вільгельм ІІ зупинявся у знаменитому готелі “Жорж” на площі Міцкевича, 1 [4], що на той момент вже був справжнім центром світського життя та приймав найвизначніших гостей.
4. Його Святість Папа Іван Павло ІІ
У червні 2001 року Львів пережив подію, яка за своїм масштабом та духовним значенням не має аналогів у новітній історії – візит Його Святості Папи Івана Павла ІІ. Понтифік прибув до Львова після кількох днів перебування в Києві [5]. Тисячі вірян, що прибули з усієї України та з-за кордону, заполонили вулиці, а літургії, які Папа проводив на львівському іподромі, збирали сотні тисяч людей [5].
Візит став визначним моментом для Української Греко-Католицької Церкви, адже Папа Римський вперше проводив богослужіння у греко-католицькому обряді. Цікавий факт: на час візиту, задля безпеки, було заварено 78 каналізаційних люків на маршруті проходження Папи [6]. Візит Івана Павла ІІ назавжди залишився в пам’яті як символ надії та духовного відродження для українського народу.
5. Його Імператорська Величність Шах Персії Музаффар ад-Дін-шах Каджар
На початку ХХ століття Львів став свідком незвичайного візиту, що підкреслив його космополітизм – прибуття Шаха Персії Музаффара ад-Діна Каджара. У червні 1905 року, під час своєї подорожі до Відня, східний монарх втретє відвідав місто Лева [7]. Його візит був наповнений пишними церемоніями: від залізничного вокзалу до готелю “Жорж” (пл. Міцкевича, 1) був сформований “живий коридор” з військових, а транспортний рух та рух пішоходів на маршруті було повністю перекрито [7].
Шах, разом зі своєю делегацією, прогулювався Стрийським парком та оглядав Рацлавицьку панораму. Цікаво, що під час його першого візиту до Європи у 1900 році він познайомився з фотоапаратом і, будучи перським монархом, мав особливу пристрасть до фотографії та кінематографії. Ймовірно, його візити до Львова також були зафіксовані на плівку, що робить його одним з перших іноземних монархів, чиї європейські візити були так докладно задокументовані [8].
Використані джерела:
- Центр міської історії Центрально-Східної Європи. “Міська прогулянка маршрутом цісаря Франца Йосифа у Львові” (https://www.lvivcenter.org/spatial/tsisar-city-walk/).
- “Як цісар у Львові гостював”. Фотографії старого Львова (https://photo-lviv.in.ua/yak-tsisar-u-lvovi-hostyuvav/).
- “КОРОЛІВСЬКІ КІМНАТИ» Львівський історичний музей”. КАРПАТИ.INFO (https://www.karpaty.info/ua/uk/lv/lw/lviv/museums/history/).
- “Повернення визначних громадян (1917)”. Місто як сцена (https://city-as-stage.lvivcenter.org/articles/povernennia-vyznachnykh-hromadian-1917/).
- “Візит Папи Івана Павла ІІ до Львова. Хроніка подій 20-річної давнини”. Суспільне (https://suspilne.media/lviv/142120-vizit-papi-ivana-pavla-ii-do-lvova-hronika-podij-20-ricnoi-davnini/).
- “23 червня 2001 року папа Іван Павло II приїхав в Україну, попри спротив Росії”. Радіо Свобода (https://www.radiosvoboda.org/a/papa-rymskyy-ukrayina-vizyt/31321145.html).
- “Візит шаха Персії до Львова (1905)”. Місто як сцена (https://city-as-stage.lvivcenter.org/articles/vizyt-shakha-persii-do-lvova-1905/).
Ключові слова: візити монархів Львів, Франц Йосиф I, Ян ІІІ Собеський, Папа Іван Павло ІІ, шах Персії, історія Львова, готель Жорж, Львівський іподром.
