«Вав! У Львові є таке?» – дивується кожен, вперше проїжджаючи вулицею Пекарською. За старовинними кованими воротами проглядається величний палац. Мало хто бачив його зблизька: на вході охорона і місце тут нетуристичне. Не кажучи вже про фото зсередини. Так що ж там? Читаємо в статті з RDZS.org
Розкішний палац, що заховався у середмісті Львова. Фото звідсиНумо досліджувати, що там є всередині!
Палац Семенських-Левицьких постав у 1849 році на ділянці, де у середньовіччі жили розбійники. За переказами, в їх будинок влучила блискавка, після чого тут виникли стихійні поховання. З приходом австрійської влади – могили зрівняли з землею. Нам розповіли, що під час побудови Палацу ексгумацію не проводили. То ж споруда, як і кілька сусідніх будинків, стоїть, буквально, на кістках.
В’їзні ворота до палацу Семенських-Левицьких, вул. Пекарська 19Так палац Семенських-Левицьких виглядав колисьЙдемо поглянемо як наш Палац виглядає тепер
Чи вплинуло таке містичне розташування на долю мешканців Палацу? Я вважаю що – так. Адже до 1900-х років рід Семенських-Левицьких занепав та збіднів. Апогеєм стала ситуація, коли пан Семенський, вернувшись вранці додому, сказав дружині:
Відвідування Палацу починається (і дуже часто закінчується 🙁 ) з цієї шикарної кованої брамиНа фото бачимо ту ж в’їзну браму, але тепер вже зі сторони Палацу. Колись цим просторим пляцом хвацько гарцювали коні!На фасаді палацу зберігся вензель (монограма) Семенських-Левицьких “SL”
Семенські ще, деякий час, проживали в лівому крилі Палацу, а потім виїхали до Канади. Там вони мешкають і сьогодні, на зв’язок не виходять.
В цьому крилі будівлі тимчасово мешкали Семенські-Левицькі після програшу свого Палацу в карти. Потім вони виїхали до Канади
На початку 20-го століття в будівлі розташувалася Українська Академічна Гімназія. Вона дала світу визначного командира-бандерівця УПА з позивним “Бурлака”. А потім…
Тут вчився легендарний командир УПА Щигельський Володимир Омелянович. Позивний “Бурлака”
Всі знають, що гестапо у Львові діяло в тюрмі на Лонцького. Проте, на момент приходу німців у 1941 році, ця тюрма була вщент забита трупами «ворогів народу». Німці взялися активно “піарити” злочини Совєтів по всіх можливих кінохроніках. Тим часом, гестапо мусіло тулитися в нашому улюбленому палаці Семенських-Левицьких. Така от сумна сторінка в його історії.
В цьому палаці у 1941 році розташовувалося ГестапоБлизько тисячі закатованих тіл було виявлено в тюрмі на Лонцького. Поки їх прибирали, гестапо діяло в палаці Семенських-Левицьких, що на фото вище
На території Палацу збереглися чи не єдині, на весь Львів, старовинні конюшні. Більшість подібних споруд у місті вже давно розібрали чи перебудували. А тут все ціле! Ще б пак, Вільгельм Семенський настільки любив коней, що навіть спав поруч з ними!
Конюшні графа Вільгельма Семенського більше схожі на приватний готель. Сам би з задоволенням там заночував 🙂Конюшні мають окремий в’їзд. Голови над брамою керамічні, як плитка у ванній. Тому добре збереглися аж до сьогодніВорота в конюшню, вид ззаду. Виглядають як в’їзд в якийсь середньовічний замокВсередині конюшень зараз є затишні майстерніТарас Григорович пильно стежить, щоб тут розмовляли лише Українською!В цьому палаці навіть конюшні зроблені по багатому!
Останні кілька десятиліть в палаці Семенських-Левицьких діє спеціалізована школа-інтернат. Через це екскурсії сюди велика рідкість.
Палац Семенських-Левицьких це режимний заклад. Будь-хто сюди зайти не можеБудинок для прислуги. Зараз тут мешкають вихованці школи
Не знаю як Тетяна Казанцева все це провернула, але вона умудрилася організувати екскурсію приміщеннями діючої школи-інтернату. Нам, навіть, дозволили оглянути учительську та харчоблок! Ми вільно гуляли майже всім Палацом, зазираючи в кожен його закуток. Ось унікальні фото зсередини, які вперше публікуються в інтернеті.
Головний вхід в палац Семенських-ЛевицькихОт ми і потрапили за ці автентичні дверіДругі двері були добудовані пізніше щоб зберігати тепло взимкуЗа дверима нам відкривається широкий коридор. Вид на вхід звідки ми прийшли. Бачимо плитку ще з тих часів. Вона, навіть, не дуже стерлася!Кімната, що ліворуч, була залом для танців (бальна зала)Зараз тут спортзал. На стелі, в цих ромбах, колись висіли полотна. До наших днів вони, на жаль, не дожилиВ кімнаті, що навпроти, був бенкетний зал. Ці колони оригінальні і розділяли зал на дві частини: праворуч їли, а ліворуч закусували. Зараз тут шкільна їдальняКоридор в учительськуДуже світле та затишне робоче місце завуча
Палац Семенських-Левицьких шикарний. Розкрученому палацу Потоцьких він поступається, хіба що, розміром. Всередині є автентичний декор, ковані сходи, оригінальні дерев’яні вікна з вітражами. Мені, найбільше, запам’яталася система опалення Палацу. Вона замаскована під гіпсову ліпнину на стелі! Одразу й не здогадаєшся, звідки тепло мало йти!
Палац Семенських-Левицьких у всій красіЗ коридору йдуть сходи на другий поверх. Це була жіноча частина будинкуСходи та перила тут оригінальні, ще з тих часів. Збереглося клеймо майстра всієї ковки в Палаці – Яна КудельськогоАвтентичні дзеркала Палацу дуже точно передають кольори. В них немає, як в радянських, зеленуватостіКоридор на другому поверсі ПалацуКрасива ліпнина на стелі другого поверху ПалацуСтеля кімнати, що ліворуч по коридоруЧерез двері праворуч заходимо в неймовірний актовий зал ПалацуОригінальне опалення актового залу авторства Івана Левинського. Це не гіпсова ліпнина, це так замаскували чавунні труби . По них йшло тепле повітря яке, потім, опускалося вниз через ці отвори
Якщо ззовні це Палац, то всередині – звичайна сучасна Львівська школа. Зрештою, так і має бути. Школа-інтернат це не в’язниця, не лікарня і не історичний музей: тут вчаться діти. Тому в Палаці стоять нові парти, якісне мультимедійне обладнання, є велика бібліотека і дуже затишні майстерні трудового навчання. Аж самому знову захотілося на уроки праці. В майстернях, окрім іншого, дітям показують як берегти та реставрувати старі дерев’яні вікна.
На відміну від звичайної школи, кожен клас тут має окрему кімнатуКімната молодшої школи та автентичні дерев’яні дверіКрасива бібліотека на другому поверсі ПалацуЦікава книжка має виглядати саме так: пошарпана і зачитана до дірок 🙂Атмосферні майстерні трудового навчання. Важко повірити, що вони знаходяться в колишній конюшніПідглянув, що діти тут майструють 🙂Окрім іншого, вихованців школи вчать цінувати та відновлювати старі дерев’яні вікнаПід майстернею є світле та надійне бомбосховище. Такі от реалії життя Палацу в 21-му столітті
Найбільше в палаці Семенських-Левицьких мене вразив його особливий, майже церковний запах. Почуваєшся як в храмі науки. Радію, що Палац і досі живий та приносить користь людям. Що він не пустує як, наприклад, закинутий палац коло Миколаєва.
Храм науки. В цьому крилі знаходиться його “захристія” – учительськаВсередині учительськоїРозклад уроків як у звичайній школі
І тішуся, бо є такі люди як Тетяна Казанцева, яка з ентузіазмом та самовіддачею показує львів’янам їх же пам’ятки. Ще й донатить на ЗСУ!
З питань відвідування палацу Семенських-Левицьких звертайтеся до Тетяни КазанцевоїНаша група на екскурсії палацом Семенських-Левицьких. Фото Ані Берднік
