У його фотографічному портфоліо понад 22 тисячі знімків. Щонайменше кілька сотень — з теренів Волинського воєводства, до складу якого колись входила і Рівненська область. Життя іменитого польського фотомайстра безжально обірвала Друга світова війна. Однак його світлини, як машина часу, переносять нас у далеке минуле нашого краю.
Cеред яскравих особистостей завдяки яким ми, сучасні рівняни і мешканці області, можемо дізнатися, як виглядало Рівне й інші місцевості нашого краю — знаменитий польський фотохудожник Генрик Поддембський. Це його світлини повертають нас у далекі часи міжвоєнного періоду ХХ століття, коли терени сучасної Рівненщини були “всходніми кресами” (східними окраїнами) тодішньої Польської держави. Свою роботу майстер недаремно називав “краєзнавчою фотографією”.
Його світлини створюють барвисту панораму ІІ Речі Посполитої, адже Генрик Поддембський мав надзвичайний талант показувати красу, характер і дух місць, які відвідував. Не менше історичних пам’яток його надихали звичайні люди, які займалися своєю звичайною повсякденною роботою. Сьогодні ці сюжети сторічної давнини є унікальними історичними ілюстраціями тогочасного життя. Польські дослідники пишуть, що він був геніальним документалістом і водночас мав мистецькі амбіції. Тому брав участь у національних та міжнародних виставках фотографії, де отримував нагороди, а його роботи публікували авторитетні видання. Генрик Поддембський одним із перших знімав на кольорову плівку.
Фотографічна колекція Генрика Поддембського з понад 22-х тисяч знімків найвищої якості нині зберігається у різних польських архівах і музеях: в Національному цифровому архіві Польщі (NAC), Варшавському державному музеї, Національній цифровій бібліотеці у Варшаві, музеї міста Гдиня, Інституті мистецтв польської академії наук та в приватній збірці доньки митця Кристини Кукєли. Чимало неймовірних світлин були зроблені польським фотографом у 1920–1930-х роках на українських землях.
Волинські фотомандри майстра
Генрик Поддембський народився 21 листопада 1890 року у містечку Хжонстов (нині це один з районів міста Конєцполя). У 1900 році разом з овдовілою матір’ю переїхав до Варшави. Навчався у Торговельній школі Купецької конгрегації, після чого почав працювати у відомому польському видавництві Gebethner & Wolff. Тут він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Станіславою Мрозовською. Середовище, в якому опинився Генрик Поддембський, відіграло визначальну роль для його майбутнього. Тут він зрозумів силу і вплив мистецтва фотографії. А налагоджені зв’язки в 1912 році допомогли йому стати членом Польського туристично-краєзнавчого товариства. Відтоді він і фотоапарат стали нерозлучними.
На думку дослідників життя і творчості Генрика Поддембського, переломним у його творчості став рік 1925-й. Саме тоді він як фотограф активно брав участь в експедиціях Польського туристичного товариства. А невдовзі долучився до дослідницьких і краєзнавчих подорожей польського географа, етнографа, краєзнавця, популяризатора туризму й просто непересічної особистості Мечислава Орловича. Цей творчий дует ентузіастів туризму і фотографії тривав до початку Другої світової війни. Своєю незмінною “лєйкою” (від назви марки фотоапарату — Leica) Генрик Поддембський знімав волинські пейзажі, побут мешканців міст, містечок і сіл, історичні об’єкти і людей. Фотомандрівка на Волинь принесла обом дослідникам чи не найбагатший “урожай” інформації та світлин і загальне визнання.
За результатами цієї експедиції у 1929 році Волинське туристичне товариство видало “Ілюстрований путівник по Волині” (“Ilustrowany przewodnik po Wołyniu”) – найвідоміший путівник Мечислава Орловича. Видання не лише детально описувало найвіддаленіші куточки нашого краю, а й містило 101 фотографію, більшість з яких авторства Генрика Поддембського.
На теренах Рівненщини Генрик Поддембський відвідав Клевань, Острог, Межиріч (Острозький), Дубно, Сарни. Побував у віддалених поліських селах, де знімав колоритних поліщуків і їхній побут. У 1925 році завітав майстер і до Рівного. Відомі його світлини великого палацу Любомирських, князівського палацику на “Гірці”, панорамне зображення міста від так званого Корецького в’їзду. Нині світлини відомого фотомайстра є цінним джерелом знань про далеку минувшину нашого краю.
У період між мандрівками Поддембський відкрив у Варшаві на вулиці Маршалковській, 125 фотоательє “Фоторис”, яке спеціалізувалося на краєзнавчих, етнографічних та туристичних знімках. Це дозволяло йому утримувати сім’ю – дружину та двох дітей. Світлини з його експедицій (у тому числі й з Рівненщини) публікували в ілюстрованій пресі, альбомах і наукових книгах, путівниках, шкільних підручниках, а також на листівках, плакатах та ілюстраціях, що прикрашали офіси, залізничні вагони, трамваї чи шкільні класи.
Смерть у концтаборі
Друга світова війна вихорем увірвалась у життя майстра, змусивши його припинити улюблену справу. Окупувавши Варшаву, німецькі нацисти вилучили майже все обладнання з ательє відомого фотографа. Дивом вдалося сховати його багаторічного “друга і супутника” — легкий і сучасний фотоапарат марки Leica, з яким він був нерозлучним у своїх майже 10-річних мандрівках Польщею. Фотоапарат, який давав можливість швидко робити велику кількість доволі якісних знімків.
Справу всього життя Генрика Поддембського — його фотоколекцію — родина врятувала, перенісши з салону до квартири, в якій мешкали. А от сам фотосалон, в якому була конспіративна квартира під час окупації, згорів.
Великими потрясінням для Генрика Поддембського був арешт у 1940 році його єдиного сина Генрика та смерть його в концтаборі Маутгаузен. Відтоді майстер не зробив жодного знімка.
Увесь період окупації Поддембський провів у Варшаві, активно беручи участь у підпіллі та у Варшавському повстанні. Дванадцятого вересня 1944 року його заарештували нацисти і перевезли до концтабору Дахау. Потім його перемістили до табору у Вайхінген-ан-дер-Енц (KZ-Außenlager Vaihingen) біля Штутгарта. Там четвертого березня 1945 року, не доживши кілька місяців до 55-річчя, він помер. Символічну могилу (так велить давня польська традиція, коли невідоме місце поховання, чи неможливо перевезти останки на батьківщину) іменитого польського фотомайстра облаштували на старовинному Повонзківському кладовищі у Варшаві (секція 70-3-3,4).
Ще при житті, в 1938 році, Генрик Поддембський отримав дуже престижну польську відзнаку Бронзовий Хрест Заслуги. А в 2019 році посмертно — Офіцерський Хрест Ордену Відродження Польщі.
А нам залишилися чудові світлини фотомайстра, що мають нині унікальне історичне й документальне значення, й завдяки яким ми можемо зазирнути в далеке минуле нашого краю.
Світлана КАЛЬКО
Фото до публікації: Національний цифровий архів Польщі (NAC), Варшавський державний музей, Національна цифрова бібліотека у Варшаві
Джерело: РівнеРетроРитм
