На світанку прохолодного серпневого дня 1915 року в магазин Бенца біля Василіанського мосту увірвалися невідомі. Вони потрощили двері, пограбували продуктові полиці і втекли. Так почалася в Луцьку Перша світова війна.
Сто років тому у Європі вирувала не просто війна. Це була точка зламу епох, коли ХІХ століття відходило у минуле, модернізація назавжди змінювала давні устої і наступала нова ера. Імперії падали, народи виборювали право на власні держави.
Ми звикли дивитися на війни і різні історичні події лише з суто статистичної точки зору. Часто випускаємо з поля зору «людський» вимір. Як почувалася одна людина, що вона бачила і переживала. З таким підходом не помічаємо і культурної основи важких подій. А саме ця основа часто є визначальною. Попри короткий в часі період Першої світової війни, а ще менший – її «австро-угорської частини» – можемо говорити про цілий ряд тем габсбурзької спадщини Волині.
За 9 місяців австрійського періоду в Луцьку місто змальовували різні художники – угорці, австрійці, чехи, німці, – а фотографи спеціального військового відомства знімкували міські вулиці, будинки. Ті зображення є дуже цінними сьогодні, бо не тільки показують втрачені упродовж історії споруди, а й сам дух Луцька того часу.
16 вересня 1915 року дуже цікавий графічний малюнок зробив угорський художник Іштван Задор. Він здобув освіту в паризькій Школі красних мистецтв, звідки вийшов цілий ряд відомих художників. Потім відвідував художню академію у Флоренції. Під час першої світової працював військовим кореспондентом.
Іштван Задор перебував на Владичій вежі замку і зобразив вигляд на місто в бік В’їзної вежі і костелу. На передньому плані зліва – троє австрійських солдат. Один дивиться в бінокль у небо, двоє інші – стріляють.
Інший художник, який має оригінальний малюнок Луцька, Генріх Фогелер, учень дюссельдорфської Академії мистецтв. Як потрапив до Луцька, невідомо. Він зобразив кафедральний костел Петра і Павла зі своєрідного ракурсу із ліхтарем на передньому плані. З ракурсу зрозуміло, що художник стояв серед єврейської забудови між нинішніми вулицями Данила Галицького і Драгоманова.
Одне з місць бою в Луцьку – вокзал, де були військові склади зі зброєю. Під ворожими кулями і під вибухами снарядів луцькі пожежники гасили склад. Військовий художник Тушинський намалював цей бій. На виданій листівці – підпис «Штурм луцького вокзалу 59 Зальцбурзько-верхньоавстрійським піхотним полком Райнера». Його повна назва – Salzburgisch-Oberösterreichische Infanterie-Regiment «Erzherzog Rainer» Nr. 59.
У 1916 році в празькому видавництві Lederer & Popper вийшла кольорова листівка, підписана як «Битва проти росіян біля Луцька» німецькою та угорською мовами. Автор малюнка поки невідомий.
Ще одна листівка підписана одночасно німецькою та чеською мовою. Її автор також невідомий. На ній зображено замок (Стирову вежу) від річки Стир. Приблизно з того місця, де нині вулиця Замкова виходить на берег річки. У підписі вказано: «Луцький замок, який після важких битв одним із перших здобув 21 піхотний полк 31 серпня 1915 року».
У книзі «Луцьк: російський прорив у червні 1916» авторів Максиміліана Шьоновського та Августа Анґенеттера міститься графічна панорама Луцька. Це досить широкий малюнок з позначками стратегічних об’єктів.
На замовлення Видавництва польової книжкової торгівлі четвертої армії у 1916 році у віденській друкарні Товариства графічної індустрії вийшла серія листівок із роботами чеського художника із богемського містечка Варнсдорф Юліуша Ріхтера. На зображеннях – Гнідавський міст, Кафедральна і костел, замок, гаражі австрійського війська.
Художник з Відня, що його авторства є найбільше малюнків з Луцьком часів Першої світової, Леманн. Відомо щонайменше 12 акварелей. Як пише Віктор Літевчук у книзі «Луцьк у старовинній листівці, гравюрі та фотографії», варнсдорфське видавництво Едварда Штрахе видало 2 серії листівок «Вигляди волинського міста» з роботами Леманна. Кожна серія містила 6 листівок. Одна з серій на звороті мала написи «Армія головнокомандувача, ерцгерцога Йозефа Фердинанда вдовам і сиротам» та «Вигляд волинського міста – світова війна 1916». Дохід від продажу листівок направляли на користь родин загиблих австро-угорських солдат.
Отже, маємо мінімум 8 авторів габсбурзької імперії, в чиїх роботах присутній Луцьк. Скоріше всього, таких є більше, але вони вкрай маловідомі. І це лише художній «слід». З переходом до фотографії, палітра авторів і видавництв суттєво збільшується. Тож маємо дуже цікавий масив культурної спадщини Австро-Угорщини.
І не забуваймо: рівно 100 років тому ще тривала війна, яку зараз нечасто згадують. Нехай ця підбірка художніх та графічних робіт буде спомином і шаною загиблим незалежно від сторони окопів.
Олександр КОТИС
Джерело: http://www.hroniky.com/
