В понеділок, 22 травня 2017 року, у відділі Львівського історичного музею “Музей визвольної боротьби України” (вул. Лисенка, 23а) відбулося відкриття виставки Світлани Луців (Логуш) під назвою «Фронтові замальовки».
Автор робіт Світлана Луців (Логуш) народилася 18 квітня 1984 року в с. Трибухівці Бучацького району Тернопільської області. З 1 жовтня 2015 року і по даний час вона боєць 24 ОШБ “Айдар”.
“Я думаю, що багато з нас таких виставок ніде не бачили. Це навіть незвичайний формат виставки, інспірований певними трагічними подіями, що відбуваються у нас в Україні. Виставка відбувається для того, щоб ми ознайомилися і побачили як люди в таких жахливих умовах зберігають бажання до краси, бажання до малювання,” – зазначила заступник директора ЛІМ Олена Роман на відкритті виставки.
Увазі глядача представлено цикл з 40 картин, об’єднаних темою війни. Характерна особливість робіт полягає в тому, що всі вони написані на дошках ящиків з-під боєприпасів.
“Ми, як Музей визвольної боротьби України, показуємо у своїй експозиції усе ХХ ст., боротьбу від Січових Стрільців до сучасності. Сучасне продовження боротьби, його мистецька частина дуже гарно лягає в нашу експозицію .
У нас це уже третя виставка по українсько-російській війні. Перша – «Маріуполь на межі», друга – “Військово-польовий арт” і ця «Фронтові замальовки». З одного боку – це трагедія, яка показана в цих малюнках, а з другого – це українська душа, яка завжди в найтрагічніший момент здатна творити щось прекрасне,” – розповів завідувач сектором Музею визвольної боротьби України Тарас Кузь.
Серед сюжетів – переважно зображення фронтових буднів та портрети бойових побратимів художниці, пропущені через призму бачення автора, а також фантазії, інспіровані її внутрішніми переживаннями, емоціями.
“На полотнах всі переживання автора, люди, яких вона бачила. Найцікавіше, що ці картини намальовані на ящиках з-під боєприпасів, в бліндажах, в шалаші, на розбитій дачі, при штучному освітленні, ліхтарі, каганці. І це в моїх очах ще більше підіймає їх вартість, тому що в них закладена частина її душі та серця. Дивлячись на ці роботи згадую, що було з нами, тих людей, події, пейзажі, місця і воно залишається в мене всередині”, – ділився враженнями бойовий побратим художниці Михайло Драгон (позивний “Борода”).
Хоча Світлана свого часу здобула вищу економічну освіту, але потяг до малювання в неї був з дитинства. Вже 2007 році, після закінчення навчання в Тернопільському національному економічному університеті, працює над оздобленням інтер’єрів та екстер’єрів, займається станковим живописом та графікою.
“Потяг до малювання в мене був з самого дитинства. До війни я оформляла інтер’єри, їздила по міжнародних виставках, пленерах, навіть закордон, багато робіт відсилала на міжнародні виставки. Коли почалася війна на Сході, то я вирішила, що іду, щоб не сталося. Потрапила на передову, але потяг малювати завжди був, нікуди не пропадав, тож взялася за малювання. Мала з собою кілька пензлів, чорну і білу фарби і з того почалося. От так назбиралася ціла палітра”, – розповіла художниця.
З 2008 мисткиня року бере участь у збірних виставках. Серед них -виставка у Бучацькому художньому музеї (2008, 2014 – до Дня Незалежності), виставка Тернопільської обласної мистецької премії імені Ярослави Музики (2012, 2014,2016), Молодіжна художня виставка під патронатом Національної спілки художників України (2012), Всеукраїнська виставка декоративно-прикладного мистецтва м.Тернопіль (2013), попленерова виставка в м .Швед на Одрі (Німеччина, 2013), галерея «art.endart» м.Берлін, Німеччина-виставка міжнародного мистецького проекту (2013), міжнародний конкурс міні-графіки ADDOGI (Барселона, Іспанія 2014, 2015), міжнародний конкурс міні-графіки Lessedra, (Софія, Болгарія 2014), VII всеукраїнське трієнале «ГРАФІКА-2015», Національна спілка художників України м Київ (2015), спільна виставка «Конспекти» Андрихов, Польща 2015р. з В. Чорнобаєм; «Чорне і біле» галереї „Antresola” в центрі культури „Browar” у Вроцлавку, Польща(2015); м. Тернопіль, національна спілка художників України «Різдвяна» (2016).
Була учасницею мистецьких семінарів (2009, 2011, 2012); міжнародних пленерів: Освенцім (2012) та Новий Томисль (Храплево), Польща (2012), Швед на Одрі, Німеччина (2013), Щавно Здруй, Польща (2013), Венгожево(Харш), Польща (2014); Кжикавка, Польща (2014), Голухов, Польща (2014).
Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ
