В серпні 1968 р. через територію УРСР до Чехословаччини рухалися десятки і сотні танків, ситуація була доволі напружена, люди побоювалися початку війни… А ще недавно (літом 1967 р.) у Львові відбувалося масштабне дійство в честь радянської та чехословацької дружби і ніхто навіть не здогадувався, що через рік виникне загроза війни між цими двома “дружніми народами”.
В січні 1968 р. радянське керівництво було приголомшене початком подій, які відбувалися у Чехословаччині. Місцева комуністична влада розпочала курс реформ, який дещо відрізнявся від центральної партійної ідеології. Чехословацьке населення радо вітало зміни, тому число прихильників нововведень щоразу тільки збільшувалось. Сьогодні історики називають ці події “Празька весна”, а тоді – радянська пропаганда розцінювала ситуацію як таку, що загрожувала соціалістичній системі. Центральна лінія партійної номенклатури намагалася довести, що події в Чехословаччині це не просто внутрішні процеси, а наслідки втручання західних країн. Відповідно, закликаючи, що на дану ситуацію необхідно реагувати швидко та якісно, виправдовуючи таке явище як інтервенцію.
Тепер повернімось і проаналізуймо події, які відбувалися роком раніше: 4-9 липня 1967 р. у Львові святкували грандіозне явище – фестиваль радянської та чехословацької молоді, котра мала продемонструвати собі та світові силу їхньої дружби. Фестиваль дружби відкрився за радянськими правилами: урочистим засіданням у Львівському оперному театрі, де головним серед приймаючої сторони був перший секретар ЦК ВЛКСМ Сергій Павлов.
7 липня 1967 р. на львівському стадіоні “Дружба” (тепер стадіон “Україна”) відбувалося щось дивовижне: близько 400 молодих юнаків та дівчат, котрі прибули з Чехословаччини, демонстрували цікаві та захоплюючі спортивні заходи.
Чехословацька молодь викладалася якнайкраще, демонструючи танцювальні та акробатичні трюки, використовуючи, для більшої імпресії глядачів, вантажівки, мотоцикли, автомобілі, кінні карети…
Львів’яни та гості міста насолоджувалися цим дійством з трибун стадіону “Дружба”, який вміщував 41 700 глядачів. Цікаво, що вільних місць не було взагалі. Привітати чехословацьких виступаючих прийшла в основному молодь.
Ще більшої популярності Фестивалю додали почесні гості. Тоді у 1967 р. Львів відвідали радянські космонавти – “космонавт №1”, Герой Радянського Союзу Юрій Олексійович Гагарін, перша жінка-космонавт Валентина Терешкова та Олексій Леонов. Неможливо оцінити число бажаючих, котрі хотіли, хоча б здалека, побачити радянських знаменитостей.
Ця подія, яка багато про що говорить, залишилася поза увагою істориків, серйозних наукових досліджень по цій темі немає взагалі. Скористатися можливо хіба що поодинокими узагальненими записами, зокрема Ірини Котлобулатової.
Наталія ДАНИЛІВ
Список використаної літератури:
- Дмитрук В. До 40-річчя “Празької весни”: Празька весна і Україна / Володимир Дмитрук // Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України, 2008. – С. 7 –37.
- Інформаційний ресурс Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Електронна версія: http://www.lvivcenter.org/uk/
На завершення свята, того дня на стадіоні “Дружба” відбувся футбольний матч між московським “Спартаком” (він прибув до Львова вперше після знаменитого матчу 1/8 фіналу за кубок СРСР у 1957 році – тоді львівські армійці мало не створили сенсацію, виграючи по ходу гри 1:0, але таки поступилися 1:2) та “Славією” з чехословацької столиці Праги (то була команда, з якою вперше зустрілися львівські “Чарні” ще 18 квітня 1909 року поїхавши в гості до чехів, щоправда тоді наші програли – 1:10, але програли, як казали – “Своїм вчителям, друзям” та тим, на кого хотіли бути схожими).
Підсумок гри між “Спартаком” та “Славією” був 3:2 на користь москвичів.