Теодозія Марківна Бриж – львівський скульптор ХХ століття. Народилася у мальовничому селі Бережниця на Поліссі 1929 року. Навчалася у Сарненській середній школі. А коли вступила до Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, то в селі говорили: «Маркова донька поїхала вчитися горшки ліпити».
А зрозуміли що вивчала Теодозія у Львові в 1964 році, коли в їхньому селі, вперше на Рівненщині, було поставлено пам’ятник Тарасу Шевченку, який вона створила.
Місто Лева зі всією своєю різноманітністю архітектури стало її життям, джерелом краси і могутності. Вона завжди була в епіцентрі культурного життя Львова. До цієї сильної жінки завжди тягнулися люди, а поети присвячували вірші її титанічній праці.
Навчання в інституті дало Теодозії добру професійну основу. Дипломну роботу Бриж- пам’ятник Данилові Галицькому у Львові, державна комісія оцінила на «відмінно».
На жаль, він так і не появився на вулицях Львова, а побачити його можна лише в історичному музеї.
Фана (так її кликали друзі) створила цілу феєрію образів з «Лісової пісні». Деякі з робіт знаходяться у Львівському музеї історії релігії. На творчому рахунку жінки-скульптора пам’ятники Юрію Дрогобичу, Данилу Галицькому, князям Святославу та Ярославу Мудрому, Тарасу Шевченку, розп’яття Христа у каплиці Золочівського замку, надгробні пам’ятники на Личакові — Соломії Крушельницькій, Леопольду Левицькому та іншим. Чимало мистецьких проектів Теодозія Бриж здійснила разом зі своїм чоловіком, художником Євгеном Безніском.
Майстерня Фани знаходиться під п’ятим номером на вул. Мартовича. Там вона провела 43 роки і створила понад 200 скульптур, 32 з яких реалізовано в натурі.
Майстерню відвідували чи не усі тодішні класики: Ірина Вільде, Дмитро Павличко, Леопольд Левиць-кий та інші. Тут своє весілля святкував Іван Драч, Богдан Ступка – ювілей, зупинялися Іван Миколайчук, Алла Горська, Ліна Костенко. И сьогодні сюди приходять і згадують про Теодозію Бриж Федір Стригун і Таісія Литвиненко. З ким вона тільки коли-небудь зв’язала свою дружбу, та людина уже не виходила з поля її зору.
Вона була скульптором, але незвичайним. За столом у майстерні розмовляли гості, а з-під стін на них уважно дивилися свідки розмови: князі, королеви, астрономи і полководці. У час, коли художників масово захопила соціалістична реальність, Фана Бриж поринає у закрамарки історії і починає витягати на світ сильних, волелюбних людей. Цікаво було спостерігати, як працювала Теодозія над кожним новим твором. Починаючи від збору інформативного матеріалу до осмислення його, до того моменту, коли між образом і творцем зачинався діалог, іноді навіть полеміка, яка підштовхувала до порозуміння, до вибору варіантів.
Євген Безніско часто згадував, як вставала вночі і щось шкребла… Зранку запитував, що ж робила? Фана розповідала про черговий сон. Часто ті кого намагалась зобразити приходили до неї уві сні, а вона фіксувала на папері ці зустрічі.
У своїй творчості Теодозія Бриж неодноразово зверталася до теми звитяжної героїки, вона прагнула пластичними засобами оспівати красу подвигу, поєднання особистої відваги із обов’язком служіння громаді й Батьківщині. Однією із перших скульптур цієї теми були кілька варіантів античного Ікара. Він бачився Теодозїї поверженим, але не зломленим. Це був бранець зухвалої мрії.
Варто згадати й Личаківський цвинтар, на котрому і тут її оточують власні роботи. Молодший син Максим помер у 16, для неї він залишився в образі юнака, який заснув під крилом лелеки (поле № зз). Спочинок оперної зірки Соломії Крушельницької оберігає солодкий голос Орфея. Над істориком Іваном Крип’якевичем Фана поставила воїна з опущеним щитом, а графік Леопольд Левицький замовив пам’ятник особисто, це мав бути експеримент із простору. Вийшло так ефектно, що люди зупиняються біля могили Левицького, щоб розгадати загадку, що ж це таке? А тут Фана зобразила два крила, що утворюють дві літери «Л»- Леопольд Левицький.
Теодозія Бриж прожила досить нелегке, сповнене радості і горя життя. У1997 році їй надали звання Заслуженого художника України.
Померла Фана 4 липня 1999 року, похована на Личакові у Львові поряд із сином Максимом, проект надгробка створила сама.
Майстерня Теодозії Бриж стала музеєм і тепер належить до Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького. Вважалося, що хто з митців приїжджав до Львова, а в цій майстерні не був, Львова так і не бачив.
Теодозія Бриж однією з перших в Україні стала на шлях сучасного світового мистецтва, бо в 1960-ті роки ми навіть не знали, що діється в світі. Вона писала українське мистецтво із нової сторінки.
Марія ДІДИЧ
