Єврейський музей у Львові був відкритий 17 червня 1934 року в будинку єврейської громади по вул. Берштайна, 12 (тепер вулиця Шолом–Алейхема). Заклад відразу став помітним явищем у культурному житті поліетнічної Галичини. Тут була представлена величезна колекція єврейських старовинних ритуальних та ужиткових предметів, живопису та графіки єврейських митців, стародруки, нумізматичні та інші унікальні збірки старожитностей, які розповідали про багатовікову матеріальну та духовну спадщину Галицьких євреїв з часів правління короля Данила до першої половини XX століття.
Значну просвітницьку діяльність музею відзначали провідні діячі української культури – Василь Щурат та Іларіон Свєнціцький. Одним із перших відвідувачів музею був Митрополит Андрей Шептицький, який передав директору музею Максиміліану Гольштейну ряд старовинних єврейських старожитностей.
На початку 1940 року комуністичний режим ліквідував Єврейський музей, а його експонати перейшли у фонди Промислового та до інших львівських музеїв.
Під час гітлерівського окупації завдяки особистому клопотанню Іларіона Свєнціцького перед генерал-губернатором Галіції – Максиміліану Гольдштейну (колишньому науковому співробітнику Промислового музею з 1940 року) дозволили не перебувати в гетто, а упорядковувати єврейські старожитності львівських музеїв. Ні Іларіон Свєнціцький, ні Максиміліан Гольдштейн не знали про плани окупантів, які вирішили відправити старожитності Львівського єврейського музею в місто Терезенштадт (Чехія), в якому нацисти планували відкрити спеціальний музей після повного винищення європейського єврейства.
В лютому 1942 року Максиміліана Гольдштейна та його родину відправили у Янівський концтабір, а єврейські старожитності позвозили до Промислового музею для пакування в контейнери та відправки в Терезенштадт.
Українці – працівники музею, ризикуючи своїм життям, врятували ці безцінні експонати, сховавши їх в одному із потаємних закутків підвалу будівлі Промислового музею. В 1944 році ці патріоти Львова прийшли до директора новоутвореного Львівського музею Етнографії та Художнього Промислу Павла Жолтовського й передали йому врятовані експонати.
В 1948 році Павло Жолтовський, після відомої ухвали ЦК КПРС: “Про боротьбу з безрідним космополітизмом”, отримав вказівку знищити всі єврейські експонати.
Видатний український науковець, ризикуючи своїм життям та своєю свободою, надав у НКВС фальшиве свідоцтво про знищення старожитностей, а сам сховав їх на горищі музею. Громадськість Львова дізналася про двічі врятовану колекцію тільки у 1990 році, коли доктор мистецтвознавства Фаїна Петрякова відкрила виставку єврейської матеріальної та духовної спадщини.
Давно визріла необхідність відновлення єврейського музею у Львові в будівлі, в якій він знаходився до 1940 року (вул. Шолом-Алейхема, 12 – будинок на даний час порожній і в аварійному стані) і в якому були би використані нові сучасні інформаційні форми висвітлення наступних тем: Історія Галицького єврейства впродовж століть та його зв’язки з українським народом, участь євреїв в ЗУНР та у визвольних змаганнях Українського Народу в рядах УГА та Жидівського Пробійного куреня, трагедія Голокосту та розповідь про українців – Праведників Світу, а також були би експоновані величезні колекції єврейських старожитностей.
Відновлення діяльності єврейського музею у Львові стане для Світової громадськості ще одним доказом рішучого подолання в Україні трагічних наслідків для багатонаціональної культури антилюдських рішень тоталітарних режимів. Відновлення діяльності Єврейського музею також значно вплине на ріст міжнародного туризму до Львова, а, головне, стане вагомим доказом демократичного розвитку Незалежної Української Держави.
На даний час створена ініціативна група з відновлення єврейського музею у Львові ідею якої уже підтримали знакові львів’яни, серед яких доктор наук та український політик Степан Давимука, доктор наук, письменник, директор музею Івана Франка Роман Горак, доктор наук, професор УКУ Ярослав Грицак, віце–президент Світового Християнського Конгресу Володимир Гаюк, доктор наук, директор департаменту культури та релігій ЛОДА Христина Береговська та багато інших.
Є надія, що спільними зусиллями таких видатних людей і всієї громади міста у Львові знову з’явиться Єврейський музей.
Марко СІМКІН
журналіст-міжнародник та громадський діяч
