Цікавими у Львові є чорно-жовті та червоно-білі фарбовані смуги на фасадах колишніх крамниць. Існує кілька думок які кружляють навколо ствердження щодо точної функції яку вони виконували, тому я ще не маю остаточної відповіді.
Проте багато дослідників єврейської спадщини, зосередили увагу на цьому питанні нещодавно, коли «Rohatyn Jewish Heritage» створили в соціальних мережах пост, який стосується цього питання і зібрали декілька вагомих теорій.
Перш за все, що стосується кольорів; джерело вказує на те, що кольори до Першої Світової війни були чорно-жовтими (кольори династії Габсбургів), тоді як кольори після Першої Світової війни були червоно-білі (кольори прапора Польщі).
Що ж стосується їхньої функції, то деякі з теорій включають наступне:
- Смуги датовані часами правління династії Габсбургів і означають той факт, що власники (польського та єврейського бізнесу) отримали дозвіл на відкриття магазину. Можливо, ця функція була доступна лише для певних типів магазинів, тих, які продавали «регламентовані» товари.
- Вони не були національними ознаками, а лише позначенням для ново-відчинених невеличких крамниць, які після прийняття кількох нових законів було простіше відкрити, особливо для українців та євреїв.
- Червоно-білі смуги на дверних каркасах вказували, що у певній крамниці продавались сигарети, сірники та цукор, товари народного споживання, які регулювались державною монополією. (Джерело: веб-сайт «Музей Голокосту – США».)
- Смуги значили, що певна крамниця отримала дозвіл на продаж алкоголю, сигарет та інших продуктів, на які державою видавалась окрема ліцензія.
Якщо придивитись до поверхонь фарбованих ліній ближче, то можна побачити проблиски білого кольору на жовтих смугах та червоні заплямування на чорних смугах. Схоже на те, що спочатку там були чорно-жовті смуги, фарбовані під лівим кутом, але згодом поверх них були намальовані червоно-білі смуги, під правим кутом.
Таким чином, виглядає на те, що в цій будівлі розміщувалась крамниця яка володіла певними привілеями за австрійських часів, але на які згодом, по закінченню Першої Світової війни, потрібно було отримувати ліцензію від польської влади і, відповідно, змінити кольори на фасаді відповідно до кольорів прапору тогочасного режиму.
Фарбовані смуги зустрічались мені не лише у Львові але й в інших містах Галичини. До прикладу, я побачила схожі смуги в Перемишлі та Самборі. А також їх можна побачити на світлинах та кіноплівках з іншими містами Галичини за правління династії Габсбургів та за часів довоєнної Польщі.
Такі смуги були доволі звичним виглядом впродовж ери династії Габсбургів, бо навіть у сьогоденні одне з тематичних кафе стилізоване під австрійський період, ЦК Локаль, відтворює цей тодішній обов’язковий атрибут на своїх віконницях.
Текст: Арета Ковальська
Переклад: Ігор Ковальчук
Джерело: http://forgottengalicia.com/
