800 тисяч гривень, запланованих у Львівському обласному бюджеті на 2021 для реставрації палацу у Тартакові, вирішили перескерувати на нагальніші потреби. Забрали також кошти, які були передбачені на реставрацію дерев’яних церков у селах Потелич та Воля-Гомулецька. Це передбачено змінами до “Програми капітального будівництва об’єктів соціально-культурного та житлово-комунального призначення за рахунок коштів бюджету розвитку”, які ухвалили 16 листопада.
Про це пишуть Фотографії старого Львова з посиланням на “Еспресо.Захід”.
“Мені прикро, що такі першочергові речі, як-от встановлення протипожежної сигналізації на пам’ятках дерев’яної сакральної архітектури, досі не були реалізовані, – каже секретар постійної комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму Галина Чорна. – Проблема у тому, що Мінкульт дуже довго видає дозволи на проведення реставраційних робіт. Тому ті об’єкти, на які уже були отримані дозволи, проведені тендери та ведуться роботи, отримують фінансування. Там, де ще нема дозволів, заплановані кошти перекидаються на ті об’єкти, де роботи ведуться. А загалом у нас є величезна проблема з виконанням Програми збереження історико-культурної спадщини. Вона виконана лише на 35%. Тобто ми, як обласна рада, приймаємо певні програми, але виконання їх з боку виконавчих органів дуже низьке”.
Натомість керівник управління охорони об’єктів культурної спадщини департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Василь Петрик переконаний, що реставрацію пам’яток архітектури гальмує будівельний лобізм.
“У нашому законодавстві об’єкти культурної спадщини чомусь внесені як об’єкти будівництва. Цей безпрецедентний будівельний лобізм призвів до того, що ми повинні проходити подвійні дозвільні процедури у системі дозволів на ведення реставраційних робіт: і як пам’ятка культурної спадщини, і як об’єкт будівництва. Через таку подвійну систему дозвільних процедур і дубляж функцій Мінрегіону і Міністерства культури та інформаційної політики гальмується робота на усіх пам’ятках, – каже Василь Петрик. – Друга проблема у тому, що у бюджеті закладають менше фінансування, аніж реально потрібно. Скажімо, об’єкт має сукупну кошторисну вартість реставрації понад 10 млн, а на нього виділяють лише один мільйон. А роботи йдуть, реставратори виконують значно більший обсяг робіт, тому доводиться перекидати кошти з інших програм, чи об’єктів, на яких роботи ще не почали. Усі ці анонсовані проєкти, де передбачено по мільйону на кожну пам’ятку – це політичні декларації”.
За словами Василя Петрика, комплексна реставрація дерев’яної церкви потребує від 3,5 до 10 млн грн. Як йдеться про пам’ятки мурованої архітектури, як Тартаківський палац та Поморяни, вони потребують значно більших коштів на реставрацію.
“Ті 800 тисяч, які були передбачені на Тартаківський палац – це лише кошти на виготовлення проєктно-кошторисної документації. Якщо ці кошти зрізали, то проєктні роботи не відбудуться. Відповідно, реставрація ще відкладеться у часі, а це призведе до погіршення стану пам’ятки”, – каже Василь Петрик.
Наталка СТУДНЯ
