Декілька невідомих документів з життя і діяльності Петра Франка. Частина перша

З нагоди 130-річчя від народження Петра Франка

28 червня 2020 р. виповнюється 130 років від дня народження Петра Франка (28.06.1890–07.1941?) – сина Івана Франка, педагога, науковця, громадського, культурно-просвітнього та військового діяча, провідного фахівця українського тіловиховання, теоретика і практика гімнастично-спортивного руху в Галичині (члена товариств «Сокіл-Батько», співзасновника «Пласту», СТ «Україна», «Змагового Союзу» та ін.), учня та послідовника професора Івана Боберського.

До такого поважного ювілею мали б з’явитися численні замітки, статті, а можливо й монографії!… Однак, і досі в цьому напрямку зроблено дуже і дуже мало. Не маємо комплексного дослідження життя і діяльності цієї величної постаті української історії…

Опрацьовуючи фонди різних архівів, вдалося відшукати і опрацювати низку документів, що висвітлюють життєвий шлях Петра Франка. У даній публікації представлено невеличку частинку з них. Це п’ять документів, які охоплюють період до Першої світової війни.

Перший документ – автобіографія Петра Франка, написана 10 лютого 1940 р. на вимогу Забаштанського – завідуючого оргінструкторського відділу Львівського міського комітету Комуністичної партії (більшовиків) України. Цікава деталь, повідомлення від Львівського міського комітету КП(б)У надійшло до Петра Франка вранці 10 лютого 1940 р. У ньому зазначалося наступне:

«Шановний товариш ФРАНКО, П. І.

Міський комітет КП(б)У просить Вас сьогодні, о 5 годині вечора з’явитись до Міськпарткому, вулиця Академична № 17, 3 поверх, кімната 46 з написаною автобіографіею.

Прохання з’явитись без запізненя».

Зацитований фрагмент з документу показує наскільки оперативно в більшовицькій дійсності треба було відповідати і діяти.

В автобіографії Петро Франко

Наступний документ – гімназійне свідоцтво Петра Франка – учня Академічної гімназії у Львові за друге півріччя 1905/1906 н. р., видане 31 серпня 1906 р. У ньому вказано предмети, які викладалися у гімназії, успішність та підписи учителів. Щоправда у документі не правильно написано дату народження Петра Франка.

Третій документ – вписова картка (посвідчення) Гриця Лучаківського – члена Українського спортового кружка (УСК), завірена Петром Франком – головою УСК. Попри те, що упродовж 1906 р. (від заснування УСК) до Першої світової війни його членами було декілька сотень гімназистів і УСК провадив бурхливу діяльність, документів з цього періоду збереглося обмаль. На сьогодні, це чи не єдине, посвідчення, яке збереглося. Нагадаю, що УСК був організацією, яка була створена Іваном Боберським на базі Академічної гімназії та її філії для популяризації різних видів спорту у Львові та Галичині. Одним із провідних членів УСК був Петро Франко. Свої здібності у спорті проявив у копаному м’ячі (футболі), ситківці (великому тенісу), легкій атлетиці, важкій атлетиці тощо.

Обкладинка та титульна сторінка залікової книжки Петра Франка – студента Львівської політехніки. Львів, 1910 р.

Обкладинка та титульна сторінка залікової книжки Петра Франка – студента Львівської політехніки. Львів, 1910 р.

Обкладинка та титульна сторінка залікової книжки Петра Франка – студента Львівської політехніки. Львів, 1910 р.

Наступний документ (подаю лише обкладинку та титульну сторінку) – залікова книжка Петра Франка, видана йому 1910 р. як студенту Львівської політехніки. Вона містить світлину Петра Франка в гімназійній формі. Також на фотографії є підписи Петра Франка польською та українською мовами.

І, нарешті, останній документ, – це довідка, видана Петрові Франку про те, що він упродовж 1911/12 – 1913/14 навчальних років працював учителем руханки у дівочій учительській семінарії Українського педагогічного товариства у Львові. Зазначу, що саме під впливом професора Академічної гімназії Івана Боберського, Петро Франко обрав фах учителя руханки (фізкультури).

Документи зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у Львові.

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
2. Сова А., Тимчак Я. Сини Івана Франка, або перші українські фахівці з руханки та змагу. URL: http://photo-lviv.in.ua/syny-ivana-franka-abo-pershi-ukrajinski-fahivtsi-z-ruhanky-ta-zmahu/ (дата звернення: 11.2016).
3. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com