Ось уже третій тиждень в Історико-культурному заповіднику “Давній Пліснеськ” працює Пліснеська археологічна експедиція. Об’єктами наукового пошуку дослідники обрали дитинець давньоруського міста Пліснеськ та окрему ділянку в урочищі “Оленин Парк”, де десятиліття назад археолог Михайло Филипчук відкрив рештки церкви ХІІ-ХІІІ ст. Про це розповідає на своїй сторінці Гал-інфо
Про цьогорічні археологічні дослідження розповів заступник директора “Історико-культурного заповідника “Давній Пліснеськ”, керівник археологічної експедиції Андрій Филипчук.
За словами археолога, розкопки на дитинці Пліснеська тішать щораз новими та цікавими результатами.
“Станом на сьогодні уже вивчено культурні напластування давньоруського періоду (ХІ-ХІІІ ст.) та зафіксовано низку тогочасних об’єктів житлового та господарського призначення, численні артефакти, які репрезентують різні сторони життя населення дитинця літописного міста”, – повідомив Андрій Филипчук.
Днями археологи розпочали дослідження культурного шару слов’янського часу ІХ-Х ст. Зокрема, нині тривають розкопки заглибленої житлової споруди цього періоду.
Як зазначила наукова співробітниця заповідника Оксана Якубовська, остання споруда є доволі цікавою.
“Попри те, що перед нами здавалось би типове заглиблене житло слов’янського часу, зі звичною для Пліснеська каркасно-стовповою конструкцією стін та пічкою-кам’янкою, тут ми відшукали низку завершених виробів із кістки, численні напівфабрикати, відходи від косторізного виробництва. Для обробки кістки міг використовуватися звичайний ніж, який також був знайдений у цьому об’єкті і, до речі, був взагалі універсальним знаряддям для того історичного періоду. Тобто є підстави вважати цей об’єкт косторізною майстернею”, – сказала археолог.
Керівник розкопу І Олександр Дідик додав:
“Варто наголосити, що минулого року, поблизу досліджуваної цьогоріч ділянки, ми уже натрапляли на схожі комплекси. Тоді вдалося розкрити частину житлової будівлі зламу кінця ІХ-Х ст., де траплялися численні напівфабрикати, відходи та вироби з кістки. Цьогорічний об’єкт попередньо датується початком – першою половиною Х ст”.
Додамо, що роботи проводяться за сприяння ГО “Підгірці-Шолом” (голова – Ігор Кавич) та Віктора Коця. Допомогу експедиції також надають керівництво та члени Товариства християнського життя “Воїни Христа-Царя” (о. Орест Вільчинський, о. Віталій Барабаш), волонтерський корпус (М. Климович, І.Драпінський та ін.), а також за допомоги Української Галицької Асамблеї.
«Розкопки ще тривають. Попереду ще багато цікавих знахідок та відкритті, однак уже сьогодні виявлені об’єкти, а саме косторізна майстеня, стануть чудовим доповненням розпочатого на весні проекту “3D модель Давнього Пліснеська”, який реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. В середині жовтням, ми зможемо їх побачити і поринути в незабутню мандрівку давнім містом наших предків», – сказав директор заповідника Володимир Шелеп.
Нагадаємо, що “Історико-культурний заповідник “Давній Пліснеськ” на своїй сторінці у Facebook показав реконструкцію заглибленого слов’янського житла ІХ-Х ст.
