Чи ви знаєте, що у Львові довго жив і творив Моцарт? Лише це був не Вольфганг Амадей, а Франц Ксавер Вольфганг – молодший син видатного композитора.
Франц Ксавер Вольфганг Моцарт – композитор, піаніст, диригент та педагог. Народився 26 липня 1791 року у Відні, за чотири місяці до смерті батька. Драматизму його життєвій історії надає прагнення матері з дитинства викувати з нього копію геніального батька. Його вчителями були Йоганн Гуммель, Зігмунт фон Нойкомм, Йоганн Георг Альбрехтсбергер, Антоніо Сальєрі. Франц освоїв скрипку і фортепіано. А вже у п’ять років Франц Ксавер дав свій перший концерт у Віденській опері. Концерти Франца приносили доходи, але такий ритм життя давався йому досить важко.
У 1808 р. мама ще раз вийшла заміж і 17-річний хлопець вирішив шукати роботу десь поза Віднем. Він прийняв пропозицію стати вчителем музики у родині Баворовських у с. Підкамінь біля Рогатина. А наступного року прийняв пропозицію імперського шамбеляна фон Янішевського про навчання музики його дітей у Бурштині, де прожив до 1811 року, після чого переїхав у Львів.
У Львові Франц навчав музики дітей Погоцкіх, Чарторийских, Сапег. Мешкав він в будинку імперського радника Людвіга Каетано Бароні Кавалькабо в Єзуїтському провулку (тепер вул. В. Гнатюка на перетині з вулицею С. Наливайка, будинок не зберігся).
У Львові Франц стимулював розвиток музичного мистецтва. Так 2 грудня 1826 р. до річниці смерті батька він створив професійне хорове товариство Святої Цецилії, яке у соборі Святого Юра виконало знаменитий «Реквієм». Фактично це товариство було першою музичною школою в місті.
У 1827 році про новозасноване товариство вже згадується у пресі, зокрема повідомляється, що в Редутній залі (приміщення німецького театру на Гетьманських Валах. орієнтовно там, де зараз на проспекті Свободи розташований Національний музей ім. А. Шептицького, будинок був зруйнований вибухом бомби у 1848 році) відбувся концерт, зорганізований Товариством за участю Пансіону вдів та сиріт, в якому звучали «103-ій Псалом» Ноймана, кантата «Вічний змилостивиться над тобою» Моцарта, «Дует для двох фортепіано» Фердинанда Різа і ораторія «Створення світу» Гайдна.
Наступний виступ хору відбувся у травні 1827 року і був присвячений пам’яті Бетховена. Цього разу хор виконував «Реквієм» Керубіні. Декілька разів Франц організовував концерти пам’яті батька у день його смерті. Черговий раз 5 грудня 1827 p. y соборі Святого Юрам було виконано «Реквієм» Моцарта. Це був, очевидно, один з останніх виступів хору Товариства св. Цецилії. У 1829 році хор Товариства розпався, бо повідомлень у пресі про його виступи більше не було.
Дружив у Львові Франц з Каролем Ліпінскі, Медерічем Детто Ґаллюсом, Йозефом Ельснером. Останній, переїхавши до Варшави, запросив Франца приїхати туди з концертом, що і сталося у 1819 pоці. Дослідники вважають, що однією з причин такого довгого перебування у Львові була не тільки робота, а й кохання до Йозефіни ді Кастільйоне – співачки, меценатки, дружини Людвіга Каетано Бароні Кавалькабо, в чиєму будинку жив Франц.
У 1838 році Франц Ксавер повернувся до Відня, а згодом переїхав у Зальцбург, де був обраний почесним капельмейстером Моцартуму. Помер 29 липня 1844 року у Карлсбаді (Карлові Вари), де і похований.
На творчість Франца мала вплив і українська культура, композитор є автором фортепіанних варіацій ре-мінор на тему української народної пісні «У сусіда хата біла». Дослідники вважають, що якби Франц не зазнав постійних порівнянь з батьком, то його творчість була б оцінена значно вище.
Володимир БОЙКО
Джерела: