Щороку, на початку липня, із Замкової площі у місті Луцьку, стартує автопробіг під назвою «Волинський райд». Організаторами дійства вже чотири роки поспільє Волинський автомобільний клуб. Ця традиція не нова і має цікаву столітню історію.
На початку ХХ століття в містечку Рожище Волинської губернії знаходився маєток барона Миколи Карловича фон Мекка. Саме він вважався тогочасним «піонером» автомобілізму і автоспорту, адже був організатором і учасником багатьох автомобільних змагань, перегонів та автопробігів.
Його батько Карл фон Мекк був власником багатьох залізничних доріг на території Російській імперії. Матір Надія була шанувальницею музики і меценаткою всесвітньовідомого композитора Петра Чайковського.
У період 1906-1913 рр. барон фон Мекк володів десятьма автомобілями і двома автобусами, всі вони були марки Mercedes.
В Рожищах, на Волині знаходився один із його маєтків, в яких барон проживав час від часу. В 1912 році Микола фон Мекк повинен був очолити Варшавський автопробіг і стати його командором. Проте був дуже зайнятий і переймався швидше побудовою нових залізничних колій, тому захід пропустив. Натомість, у знак поваги до учасників автопробігу, він надав свій маєток в Рожищах для учасників в якості готелю та автозаправки, коли ті прямували до Варшави по Брест-Житомирському шосе.
В автопробігові батька замінила його донька. Баронеса Кіра фон Мекк, вже до того неодноразово брала участь в автопробігах як водій на своєму авто. Саме під час такого заходу вона познайомилась із своїм чоловіком Олександром Запольським.
В планах барона було проведення автопробігів по території Волині, проте вони не реалізувались, бо в 1929 році барона заарештували як учасника «контрреволюційної шкідницької організації» і розстріляли органи НКВД.
В 1929 році, 11 травня в Луцьку було зареєстровано «Волинський Клуб Автомобільний». Вже через рік, у 1930 з Луцька стартував Перший Волинський Райд, який очолив зять барона фон Мекка Олександр Запольський. Напевно, цей автопробіг був частково присвячений пам’яті барона автолюбителя.
Перший автопробіг пролягав за маршрутом Луцьк-Львів-Люблін-Луцьк. Цю трасу узгодив Волинський Клуб Автомобільний, який був одним із наймолодших в тогочасній Речі Посполитій, проте в його учасників було багато ентузіазму, енергії та запалу.
У 1930 році віце-президентом клубу був інженер Францішек Ксєнжопольскі, який працював директором Волинської дирекції публічних робіт в Луцьку. Ксєнжопольскі по-батьківські опікувався Волинським Клубом Автомобільним і навіть його офіс розмістив в одній будівлі з Волинською дирекцією публічних робіт в Луцьку. За спортивну складову в клубі відповідав віце-президент спортивної комісії Ксавєрій Лєцевич. Третім ентузіастом в клубі був Миколай Григор’єв, віце-командор Райду, який відповідав за технічну сторону в організації заходу.
В першому Райді взяли участь три авто марки «Tatra», власниками яких були Лада-Лобажевський, Пшевлоцький, Маринович. За кермом «Citroën Six» була графиня та відома польська художниця Анна Солтан-Ромерова, яка спеціально приїхала із Варшави. Її поява на старті в Луцьку на завжди підкорила серця волинян. Анна була донькою графа, відомого дорожнього інженера Віктора Пересвіта-Солтана.
В Райді брав офіційний представник автомобільного концерну Ford, а точніше Куліковський, який був за кермом авто «Ford» 1929 року.
Відкритим «Chevrolet» керувала справжня зірка рейду, власниця маєтків в колонії Омеляник та Бунасівка в Луцькому повіті Ксенія Єсіпова. Учасниця була улюбленицею суддів через свою надзвичайну вроду та ідеальний рух на авто. Вона була за кермом два з трьох днів, останній день авто керував її механік.
«Auburn» ще одного учасника на прізвище Жерар ідеально пройшов дистанцію, майже до кінця, але по дорозі до Луцька, в Ковелі, авто зійшло з Райду через поломку. Хоча амбітний водій ніяк не міг повірити в свою поразку і обіцяв до вечора все ж таки подолати відстань.
Найкапризнішим учасником був «Oakland» Старчевського, який то обганяв усіх, то зупинявся на кілька годин і знову наздоганяв Райд. Кожен з учасників зустрічав Старчевського, який міняв шини біля узбіччя.
За три дні учасники подолали 970 км відстані. Райд Волинський був відзначений високою організацією заходу. На дорогах усіх воєводств (крім Волинського) панував порядок, завдяки нагляду поліції та дорожніх служб, які допомагали з напрямком та організаційними питаннями.
Відомо, що учасники використовували бензин та масло фірми Standart Nobel Vacuum Oil Company, які заправляли на спеціальних станціях в Луцьку, Львові та Любліні. Закінчився Райд урочистою вечерею в Луцькому казино. Не всі учасники були присутні на ній через втому від дороги. Райд Волинський мав на меті популяризувати туристичний потенціал воєводств серед автомобілістів, адже траса пролягала через мальовничі краєвиди нашого краю.
Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО
Джерело: Хроніки Любарта
