Далеко в горах, на високій полонині стоїть стара автентична церква. Гострий шпиль, дерев’яна покрівля, огорожа з вориння. Все як має бути. А ще чудові карпатські краєвиди на 360 градусів навколо. В цьому місці немає ні доріг, ні електрики, ні прихожан. То ж церква збереглася така як і колись: без кованого паркану та позолоченої фольги на куполах.
Звіт присвячується всіх читачам Фотографій Старого Львова хто зараз хворий на Ковід. Одужуйте по-швидше!
Збудували церкву в 1934 році. Тоді тут вже як сто років процвітало село Кужбеї. Бігали діти, паслися вівці, була школа та клуб. Зараз від села залишилася лише одна хата. Кілька років тому її покинули останні мешканки села. Цього року влітку в ній мешкав чоловік який доглядав та ремонтував стареньку святиню.
Церква Успення Пресвятої Богородиці знаходиться на гірській полонині неподалік села Сойми. Знайшли ми її випадково, побачили з повітряної кулі. «Одинока церква посеред гір – та це ж ідеальне місце для мольфара!», – подумаєте Ви. А й справді, адже тут дуже хороша енергетика. Ми сиділи і заряджалися після виснажливого дня. Пішов легенький сніг. Здалося що от – от має наступити Різдво.
Коло церкви є старий цвинтар. Найновіша дата 1977 рік. Саме тоді померла місцева жителька Бряник Інна. Вона пережила дві війни і напевно добре пам’ятала як тут на полонині стояли гармати. Зараз від них залишилися лише масивні окопи. Після війни ніхто з молодих тут селитися особливо не хотів. З часом відімкнули електрику, хати порозбирали та попереносили вниз. От село і занепало.
До церкви веде розбита лісовозна дорога від санаторію Верховина. Легкові машини краще залишити поруч готелю. Йти приблизно годину часу. На повнопривідних авто можна пробувати їхати. Є ще альтернативна довша дорога з села Майдан.
Наковтавшись болота зі снігом нам вдалося добратися до самої церкви. Хотілося показати улюбленому авто, Джимміку, справжню карпатську Автентику. І побачене не розчарувало!
Ну і як бонус до звіту фото останньої хати в Кужбеях. Стодола завжди відкрита. Нагорі є сіно і можна заночувати. Поруч є вода та дрова.
Шкода ту церковцю. Тільки душі її навідують