Літературним Львів став не вчора, не 100 і навіть не 200 років тому. Світ книг пов’язаний з містом Лева дуже міцно, і почалася ця історія ще до того, як тут виникає книгодрукування. Важко з’ясувати, з якого часу у Львові велася книготоргівля, перші згадки про неї з’являються в середині XV ст., вони свідчать про те, що книжкова справа у Львові вже тоді існувала, а отже, зародилася ще раніше.
З плином років інтеграція Львова у літературний світ тільки посилювалася, а кількість бібліофілів зростала. Так виникало багато книгарень, де можна було придбати твори античних авторів, довідники, словники, молитовники тощо. Часто в книгарнях продавали й інші товари: від наперстків та рукавичок до ліків та ниток для вишивання.
Часто бібліофільство ставало сімейною справою, виникали книгарні, що мали династичну історію. Звісно, найвигіднішим місцем для відкриття книжкової крамниці був центр міста, тож особливо багато книгарень у свій час було на площі Ринок. Словом, і зараз це місце можна назвати достатньо книжковим. Хоч, звісно ж, друковане слово сьогодні значно програє закладам харчування, які щороку відкриваються в історичних кам’яницях. Власне, площею Ринок та її бічними вулицями ми сьогодні й «прогуляємося» і пригадаємо деякі адреси, де багато років тому працювали книгарні. Цікаво, що деякі з них які з них і в 21 столітті так само раді книголюбам, що правда, під іншими назвами.
Книжковою темою в історії міста займалося багато дослідників-львовознавців, вони доклали чимало зусиль, вивчивши та упорядкувавши надзвичайно багато літератури та архівних документів. Серед них і авторка видання «Книгарі та книгарні у минулому Львова» Ірина Котлобулатова. Її книга відкриває завісу в історії старих книгарень Львова.
Тож почнімо нашу віртуальну книжкову екскурсію старим містом. Що правда, майже всі будинки, про які піде мова значно змінили своє обличчя за кілька століть, деякі з них перебудовували, змінювали, реставрували, а деякі були зруйновані, і на їх місці поставали нові. Звісно, сьогодні за тими ж адресами знаходяться вже не ті будинки, що колись. Деякі з них історія змінила до невпізнанання. Але від того не менш цікаво пройтися місцями старих книгарень та уявити, як вони виглядали кілька століть тому.
- Книгарня Самуеля Кушевича
У 1646-1666 рр. у Львові працювала книгарня Самуеля Кушевича– міського радника, правника, історика, протягом певного часу – бургоміста. Розташовувалася вона на площі Ринок, 27, власне тут було і помешкання самого Кушевича. Він працював на підставі 20-річного торгівельного привілею, який був виданий королем Владиславом IV, а його головним постачальником книг був гданський друкар і видавець Єжи Ферстер.
Від 1786 року за адресою площа Ринок 27 існує кам’яниця Фауербахівська, вона була зведена на місці готичного будинку, де працювала книжкова крамниця Самуеля Кушевича, який знищила пожежа.
- Книгарня Гебановського
Площа Ринок 10, 23, кам’яниця Сточкевичів на вул. Вірменській у різні роки була адресою книгарні вихідця з краківської родини книгарів Ігнаци Антоні Гебановського, який теж користувався королівським привілеєм на купівлю і продаж книг. На початку XVIII ст. книгарня Гербановського займала одне з найвагоміших місць у книжковій справі Львова.
- Книгарня Карла Пфаффа
З відкриттям університету з’явилася необхідність у спеціалізованій науковій літературі. І з 1785 року у Львові починає працювати університетським книгарем Карл Пфафф. Він займався комплектуванням асортименту відповідної літератури та видавав щорічний каталог.
Для потреб книгарні було виділено приміщення в університетському будинку на вулиці Краківській (на місці, де зараз розташовується Преображенська церква). Окрім книг, тут продавали й інші супутні товари, а також ліки.
Згодом Пфафф придбав приміщення на площі Ринок 45, ймовірно, туди «перебралася» і книгарня. Згодом в цьому будинку на розі площі Ринок, 45, та вул. Гродзицьких (Друкарська) почала працювати одна з найвідоміших ресторацій Львова «Атляс», яка приймає гостей і сьогодні.
Карл Пфафф увійшов в історію Львова ще й тим, що видав першу хроніку міста у 1829 році «Історія столичного королівств Галіції та Лодомерії міста Львова від заснування його аж до теперішніх часів кс. Ігнація Ходиніцького закону Кармелітів».
- Книгарня Міліковського
Ще одна книгарня на площі Ринок належала учневі Карла Птаффа Яну Міліковському. У 1822 році він у компанії Ігнацієм Куном відкрив книжкову крамницю на площі Ринок 34. Після смерті компаньйона вона мала назву «Національна та Загранична Книгарня, Музична та Розумова Торгівля Яна Міліковського у Львові, Станіславові і Тарнові».
- Книгарня Піллера
Ще одним відомим книгарем Львова був Антон Піллер – представник друкарської династії з Відня. Він мав друкарню та книгарню на розі сучасної Ставропігійської та Івана Федорова. Цікаво, що Піллер є першим видавцем львівської газети “Gazette de Leopol”, що друкувалася французькою. Після смерті друкаря книжкова справа Піллерів переходить до молодшого брата, який мав друкарню на Личаківській 3. Згодом сімейною справою починають займатися його сини, Петер отримує друкарню, а Франц – книжкову крамницю. Останній у 1830 році переніс книгарню в приміщення на вулиці Театральній 11, де також працювала відома «Віденська» кав’ярня.
Упродовж 20 років крамниця знаходилася за цією адресою, а потім «переїхала» на Галицьку 9. Цікаво, що відносно недавно тут почала працювати філія мережі книгарень «Є», так будинок під номером 9 знову став асоціюватися з літературю.
- Книгарня Калленбаха
Варто згадати і про Генриха Калленбаха(1821-1895) серед книгарів Львова ХІХ століття, який мав невеличку книгарню на розі сучасних вулиць Шевської і Театральної. Там можна було знайти не тільки книги, а й ноти, розмаїті мистецькі твори. В книгарні виставлялись на продаж картини львівських художників, у тому числі Мартіна Яблонського – сина книгаря Бартоломея Яблонського, Івана Петра Лучинського, Людвіка Буквічки, Корнеля Шлегеля, Яна Машковського та інших.
- Фірма «Губринович та Шмідт»
Владислава Губриновича після ув’язнення за участь у повстанській діяльності, звільняється і починає власну книжкову справу із компаньйоном Владиславом Шмідтом. Вони викупили приміщення книгарні Калленбаха за адресою Театральна 10 і відкрили власну фірму «Губринович та Шмідт». Тут можна було оформити передплату на періодику та завдяки цьому отримати знижку на літературу.
Серед найцікавіших видань фірми «Бібліотека повістей, мемуарів та подорожей», до якої увійшло 140 творів різних авторів.
- Книгарня НТШ
У 1873 у Львові починає діяти наукове товариство ім.. Т.Г. Шевченка. Важливою складовою його діяльності була також і видавнича діяльність. За адресою Галицька 15 розташовувалася друкарня Товариства, а з 1908 року для книгарні НТШ стала домом площа Ринок 10 – палац Любомирських, який було зведено у XVIII ст. за проектами архітекторів Б. Меретина і Я. Де Вітта. до того ж з 1895 тут проводило свою діяльність товариство «Просвіта» і з 1932 тут працювала і їхня книгарня. Ця адреса довгий час асоціювалася у львів’ян з книгами, аж поки тут не з’явилася ще одна кав’ярня.
Сьогодні на першому поверсі кам’яниці розміщується львівська «Копальня кави», але тут знайшлося місце і для хорошої літератури , поруч із сувенірами, можна придбати книги. Звісно, вони тут вже не на першому місці, і користають попитом найбільше у туристів, але те, що палац Любомирських бодай у такий спосіб пов’язаний з літературою, безумовно, тішить. Під час Форуму видавців тут проводять цікаві літературні читання та зустрічі, а в інший час року іноді відбуваються й літературні презентації. Так цей будинок пов’язаний з книгами вже не одне століття, схоже, у ньому й справді оселився книжковий дух.
Олена ВИСОКОЛЯН
Джерела:
- http://photo-lviv.in.ua/iryna-kotlobulatova-pro-knyhari-ta-knyharni-u-mynulomu-lvova-video/
- http://zaxid.net/news/showNews.do?knigari_ta_knigarni_u_minulomu_lvova&objectId=1343805
Фотографії: Високолян Олена, http://zaxid.net
