“Дністер” — українське страхове товариство у Львові, ініціатива до створення якого, як стверджував Олександр Барвінський, з’явилася ще у 60-ті рр. ХІХ ст. Однак реалізувати задум вдалося лише на початку 1890-х рр. заходами Стефана Федака, Василя Нагірного, Дамяна Савчака, Теофіля Бережницького.
В газеті «Діло» 4 грудня 1891 р. було надруковане таке повідомлення:
«Руске товариство асекураційне. Вчерашні телєґрами принесли з Відня звістку, що міністерство удїлило концесію на заснованє асекураційного товариства «Днїстер». Звістку тую приймили ми з повним вдоволенєм а певно і цїла наша руска суспільність повитає єї щиро. Поки що, подаємо хоч се: Мотором сеї справи був п. Василь Нагірний, статут уложили пп. Іосиф Ярембецкій, яко чоловік фаховий в дїлах асекураційних, і адвокат д-р Стефан Федак яко юрист. Коли кількадесять найповажнїйших патріотів зі Львова і провінції підписали сей статут подано єго 26 н. ст. червня 1890 р. через львівске намістництво до міністерства. Від того часу займали ся сею справою наші посли. Обширнїйше поговоримо о сїй справі пізнїйше. — Щасть Боже новому і хосенному для краю в загалї а для нас Русинів спеціяльно дїлу!»
Отож, на початку грудня була заснована одна з найбільших українських страхових компаній – «Товариство взаємного убезпечення “Дністер”» із «метою взаємної забезпеки від вогню, крадіжки і влому» та капіталом 50 тис. гульденів, розділеним на 500 акцій по 100 гульденів. Завдяки енергійній діяльності директора Ярослава Кулачковського (1893—1909 рр.) товариство перетворилося на одну з найповажніших страхових компаній Галичини. Від 1894 р. при «Дністрі» існувало «Товариство взаємного кредиту», що 1896 р. трансформувалося в «Краєвий союз кредитовий».
Товариство «Дністер» спеціалізувалося на страхуванні ризиків. Так, у 1907 р. товариство мало 231 тис. клієнтів і виплатило 13 743 страхові премії на суму 7,5 млн. крон. У 1911 р. товариство «Дністер» створило дочірню страхову компанію «Карпатія» на Буковині. Про популярність товариства перед Першою світовою війною свідчить те, що в ньому було застраховано майно всіх греко-католицьких парафій.
На основі зібраних товариством капіталів (які до того зберігалися у Львівському відділенні Австро-Угорського банку) в 1894 р. був заснований кооперативний банк «Дністер» у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Членами банку могли стати ті, хто уклав договір страхування в товаристві «Дністер».Банк почав працювати 1 липня 1895 р., надаючи кредити по 500 крон на 5 років, згодом розмір кредитів був підвищений до 2000 крон, термін – до 15 років. Таким чином товариство «Дністер» разом із заснованим ним банком утворило перший в Галичині фінансовий конгломерат, що поєднував страхові й банківські послуги.
Товариство «Дністер» успішно розвивалося також у 1920—1930-х рр. У 1929 р. «Дністер» мав 1200 агентів і близько 96 тис. членів, а також майна на 1 млн. 972 тис. злотих, резервний фонд — 520 тис. злотих. Незважаючи на позбавлення його польською владою концесій на страхування нерухомого майна від вогню (1935 р.), товариство залишалося успішною підприємницькою інституцією краю. «Дністер» провадив і меценатську діяльність. Тільки за перші 25 років свого існування на громадські потреби витратив понад 500 тис. крон. У 1939 р. товариство було ліквідоване органами радянської влади.
Окремої уваги вартує будинок страхової фірми «Дністер», споруджений у Львові в 1905 р. архітекторами Іваном Левинським і Тадеушем Обмінським, які вдало поєднали архітектурні форми модерну з мотивами українського народного орнаменту, ця будівля — один із найкращих та найяскравіших зразків «гуцульської» сецесії на території України.
Страхова фірма разом із кооперативним банком розташувалися у кам’яниці «Просвіти» на площі Ринок №10. Згодом було вирішено придбати земельну ділянку на вул. Руській №20 та спорудити власний будинок.
Ця будівля постала на місці трьох старих кам’яниць, які у XVII ст. належали: перша (від Міського арсеналу) — Рогатинцям, Більдагам, Русіановичам; друга — Мазаракі і Кіріаку Ісаровичу; третя — Лангішу Ісаровичу (усі були членами Ставропігійського братства).
Крім банку та страхового товариства тут містився великий зал, де відбувалися тренування та змагання українських спортсменів – членів гімнастично-руханкового товариства «Сокіл-Батько». Також тут відбувалися вистави театру «Руська Бесіда». До 1939 року в цій будівлі також містилася невеличка крамниця, де продавали вироби української кондитерської фабрики «Фортуна Нова».
У 1920-30-х роках у теперішніх приміщеннях поліклініки з боку вулиці Підвальної були помешкання визначних львів’ян-українців: голови Державного Секретаріату (уряду) ЗУНР Костя Левицького, відомого на всю Галичину стоматолога Івана Бережницького та політика і громадського діяча Осипа Назарука.
На фасаді будинку колишнього товариства «Дністер» розміщено три меморіальні дошки: на честь першого виступу тут 1909 року видатного українського актора та режисера Леся Курбаса, на честь засновника товариств «Сокіл – Батько» і «Дністер» Василя Нагірного та відтворена 1997 року за зразком 1934-го меморіальна дошка на честь українського гімнастичного товариства «Сокіл – Батько».
Христина БАЗЮК
Джерела:
- Мошенський С. З. Фінансові центри України та ринок цінних паперів індустріальної епохи. – London: Xlibris, 2014. – 453 c.
- http://www.litopys.com.ua
- zbruc.eu
- www.pslava.info
- www.lvivcenter.org
- www.litopys.com.ua
- uk.wikipedia.org
Фото:
- karelin.org.ua
- www.skany.przemysl.ap.gov.pl
- www.skyscrapercity.com
- io.ua
- gk-press.if.ua
- uk.wikipedia.org
