Внутрішній дворик аптеки-музею
До внутрішнього дворика Аптеки-музею можна потрапити дубовими сходами із підвалу. Подвір’я зберегло елементи житлового будинку заможного міщанина ХVI-XVII століть. Це єдине місце у Львові, де дворик вдалося відреставрувати до первісного зовнішнього вигляду.
На залишках фонтанчика у дворі стоїть скульптура. Її називають «пам’ятником відьмі» або «пам’ятником відунці», хтось гадає, що це пам’ятник вагітній жінці. Жінки вірять: якщо покласти руку відунці на живіт – пологи будуть легкими. Пам’ятник поставили у 1985 році, він зображує літню жінку з великим черевом і пучком зілля у лівій руці. На її праву руку намотана змія, з якою жінка наче розмовляє.
Адреса: вул. Друкарська, 2.
Двір із конюшнею-фотостудією
У дворі будинку за адресою Глібова, 15 розмістилась невелика хатинка, побудована з ламаного каменю з цегляними вставками. До неї веде під’їзд, прикрашений панно на стелі, і двері з вітражами. Колись у хатинці розміщувалась конюшня, тепер тут обладнали фотостудію.
Сам будинок є пам’яткою історії. Тут свого часу жили композитор Анатоль Вахнянин, літературознавець, голова Наукового товариства ім. Шевченка Кирило Студинський, а також Олександр Тисовський – біолог, засновник української скаутської організації «Пласт». Окрім них, у будинку мешкали композитор Анатоль Кос-Анатольский та видатний геолог Юліан Медведський (Недзведський).
Адреса: вул. Глібова, 15
Каретний двір Будинку вчених
До внутрішнього двора Львівського Будинку вчених ведуть широкі каретні проїзди з ліхтарями. Будинок вчених у Львові – це колишнє дворянське, графське, народне казино, казино Герхарда. Авторами проекту були відомі віденські архітектори Г.Гельмер і Ф.Фельнер (автори проекту Одеського оперного театру). Архітектори надихалися зразками палацової архітектури середньоєвропейського бароко. Інтер’єри будівлі часто використовувалися для кінозйомок, у тому числі для фільму «Д’Артаньян і три мушкетери».
Подейкують, що колись у приміщені сучасного Будинку вчених виступав один з нащадків Моцарта, а зараз в ній проводять Львівські бали. Таким чином підтримуючи традицію балів, яка розпочалася ще в 1482 році.
Адреса: вул. Листопадового Чину, 6.
Дворик на могильних плитах
Старовинний дворик Вірменської церкви оточений, окрім самої церкви, палацом архієпископів та колишнім жіночим монастирем. Будівлі зведені ще у XIVст. на гроші вірменських купців.
Відомий цей дворик, переважно, залишками старовинного цвинтаря, про що нагадують «хачкар» – надгробні плити з епітафіями латинською, вірменською та польською мовами. Найбільш старовинному надгробку близько 600 років. За повір’ям, чим сильніше витирається напис ногами людей, тим більше гріхів відпускається померлому. А, коли зникне зовсім, то його душа потрапить в рай. Хоча, залишків захоронень тут давно немає – їх вивезли за межі міста як «антисанітарні» ще 200 років тому, коли Львів перейшов під владу Австро-Угорщини і були ліквідовані всі кладовища у центрі міста.
Адреса: вул. Вірменська, 7.
Пасаж Андреоллі
Це найстаріший з пасажів Львова. У 1803 р. тут з’явилася перша львівська цукерня, яку заснував італієць зі Швейцарії Домінік Андреоллі. Його іменем названо пасаж, що виходить на вул. Театральну. Свого часу це був один з найрозкішніших пасажів міста. Тут утворився невеличкий базар, було декілька крамниць, а на хідниках під стінами лежали купи різних товарів.
Торцеві стіни брами прикрашали кольорові розписи, на яких були зображені мішки з екзотичними пряностями, пальмові дерева, таємничі фруктові дерева на яких ростуть пряники та медівники. До ІІ світової війни у пасажі Андреоллі розташовувалися чисельні торгові заклади, які за радянських часів переобладнали під помешкання.
Адреса: пл. Ринок, 29
Італійський дворик
Внутрішній дворик будинку грецького купця Корнякта, який в поважному віці одружився на 18-літній львів’янці, мабуть, найбільш відвідуваний двір Львова. Збудований палац був у 1580 р. за проектом італійських архітекторів Петра з Барбони та Павла Римлянина. У свій час ця будівля була найвеличнішою в місті. Наступний будинок з подібним двориком – це царський маєток – Лівадійський палац у Криму, був збудований на 300 років пізніше.
В дворі будинку знаходиться унікальна триярусна ренесансна аркада-лоджія, яку відреставрували у 20-х роках ХХ століття. Це – єдиний зразок подібного архітектурного декору в українському зодчестві. У дворику збереглись винні підвали, адже колись тут торгували вином. Тепер в Італійському дворику фотографуються львівські молодята, а влітку влаштовують музичні вечори.
Адреса: пл. Ринок, 6.
Графський дворик
Дворик наукової бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Будинок був збудований в 1860 році як резиденція графа Станіслава Бадені – голови Галицького сейму та прихильника польсько-української співпраці.
Адреса: вул. Січових Стрільців, 6.
Двір-пасаж «Крива Липа»
Колишній пасаж Гаусмана (в радянські часи – Жовтневий проїзд). Магнат Гаусман збудував тут готель «Англійський». В будівлі цього пасажу у свій час переїжджав магістрат з ратуші, коли остання почала руйнуватися. А коли у Гаусмана захотіли відібрати деякі його будинки для своїх потреб залізничники, він, за рішенням суду, вибудував для залізничників дім на розі нинішньої вулиці Гоголя, де й сьогодні знаходиться управління Львівської залізниці. Таким чином, Гаусман зберіг свою нерухомість.
У радянські часи – це був звичайний прохідний двір, де на радість студентам торгували пиріжками. Сьогодні проїзд «Крива липа» перетворився в багатолюдне, гарно упоряджене, модне місце, де на кожному кроці бістро, кав’ярні, кафе, бари і магазини. А біля самої кривої липи в центрі двору встановили лавочку для закоханих.
Двір Ромео та Джульєтти
Просторий двір розкинувся біля колишнього будинку Куркового. Будинок розташований осібно на просторій ділянці, на схилі пагорбів у східній частині міста, у безпосередньому сусідстві з парковою зоною. Тепер тут оселився Музей Національно-визвольної боротьби.
Ще з 1400-х років за цією адресою існувала «Стрільниця» – місце, де львівські ремісники навчались стрільбі. В середині XIX століття у дворику побудували новий дім «Стрільниці» — його возвели в стилі романтичного історизму. Будівля слугувала для світських заходів. Через кілька років, зимою 1866 року сюди на різдвяний бал прибули львівські Ромео та Джул’єтта – 16-річна Ванда Моне та відомий художник, 29-літний Артур Гроттгер. Після першої ж зустрічі молоді люди закохалися одне в одного, але проти їхнього союзу були батьки. Художник на той час вже страждав на туберкульоз. Через рік у Франціі Гроттгер помер — Ванді довелося продати всі коштовності, аби поховати тіло коханого на батьківщині.
Адреса: вул. Лисенка, 23А.
Двір, програний в казино
Величезний двір з графським будинком привертає увагу розкішними кованими металевими воротами, прикрашеними вишуканими литими орнаментами і зображенням двох кінських голів. Просторий, з конюшнями і господарськими будівлями, він ховає у своїй глибині графський дім, який після смерті господарів спіткала сумна доля.
На початку ХХ століття один з вельможних спадкоємців, за сумісництвом завзятий картяр, програвся в пух і прах, так що поставив на кін сімейну садибу. Це означало, що у разі «нефарту» нерухомість переходить у власність міста. Гравцеві не пощастило, так що незабаром в палаці розмістилась гімназія для бідних дітей. Після війни тут діяла звичайна радянська школа. Після розвалу СРСР заокеанські родичі Семенських спробували відібрати маєток у держави, але архівні документи довели, що садиба була відібрана за гральний борг, так що по праву належить місту. Зараз у палаці знаходиться школа-інтернат №102 для дітей, які відстають у розвитку.
Адреса: вул. Пекарська,19.
Наталія Бойченко
Джерела: lviv.vgorode.ua, www.segodnya.ua, haidamac.org.ua, house-scientists-lviv.virtual.ua, stezhkamu.com, www.lviv4you.com, archive.wz.lviv.ua, mavka-lv.livejournal.com, photo-lviv.in.ua
