14 жовтня 2017 року, крім Дня захисника України та свята Покрови Пресвятої Богородиці, є символічним днем створення Української повстанської армії. Цього року ми відзначаємо ювілей – 75-річчя УПА.
Як зазначає Центр досліджень визвольного руху, дата 14 жовтня була визначена самими повстанцями — відповідне рішення ухвалив підпільний парламент, Українська головна визвольна рада.
Національний узбецький відділ при УПА-Північ. 1943 рік. 75 років від створення Української повстанської армії, зокрема грузини, євреї, азербайджанці, бельгійці, росіяни, татари та ін., які приєднувалися до визвольного руху ОУН і УПА під ідеєю підняти національно-визвольні революції у своїх країнах внаслідок виснаження тоталітарних режимів Німеччини та СРСР у взаємній боротьбі. Відповідно до рішень першої конференції поневолених народів Сходу Європи та Азії, що була проведена 21–22 листопада 1943 р. у с. Ілляшівка (сучасне с. Ляшівка) на Рівненщині, було сформовано Комітет поневолених народів, у чиї функції входило формування національних повстанських відділів при УПА
УПА була єдиною у Другій світовій війні армією, яка ставила собі завданням захист українців. Її вояки справді виконали його, попри чисельну перевагу ворогів.
На конференції поневолених народів. Роман Шухевич, Дмитро Грицай, Катерина Мешко-Логуш. 21-23 листопада 1943 року
За підрахунками істориків, через лави УПА пройшло близько 100 тисяч бійців. Ще близько 500 тисяч осіб зазнали репресій за підтримку визвольного руху.
Ймовірно, сотня «Сіроманці», яка з 1943 року вела активні дії проти німецьких військ в Карпатах, на Рогатинщині та Львівщині. По центру – шеф штабу ВО «Лисоня» – Володимир Якубовський «Бондаренко» (в пілотці) та, ймовірно, командир сотні Дмитро Карпенко – «Яструб» (в білому кожушку), весна 1944 рокуОсип Безпалко («Андрій», «Остап»; 1914-1947). Витяг із некролога: «…З 1942 року друг Остап на посту обласного провідника ОУН на терені Кіровоградської области, в Чигиринщині (Холодноярщині) і Уманщині організує революційну боротьбу українського народу проти німецьких окупантів. На цих теренах створює добре вишколену революційну мережу ОУН, яка керує усіми протинімецькими виступами і акціями, а у 1943 році створює перші бойові загони УПА. У 1943 році друг Остап покликаний у члени Краєвого проводу південно-східних українських земель. У 1944 році важкопоранений на Кіровоградщині…»
Армія діяла на території 150 тис. кв. км із населенням 15 млн. осіб. Підпілля ОУН діяло по всій Україні, в тому числі в Криму і на Донбасі.
Остап Качан («Саблюк», «Шархан»; 1910-1944). Заступник командира Вінницької воєнної округи (10.1943-12.1944), командир групи УПА, з якою здійснив на початку 1944 року один з найдовших рейдів територіями Вінницької, Кам’янець-Подільської (Хмельницької) та Тернопільської областей ОУН. Лицар Золотого Хреста бойової заслуги ІІ класу
Виснажлива війна проти радянського та нацистського режимів тривала більш як десятиліття без зовнішніх джерел постачання.
Кирило Іванович Осьмак («Марко Горянський»,1890-1960) – діяч Української Центральної Ради, діяч ОУН, президент Української Головної Визвольної Ради. Заарештований радянською владою у 1944 році та засуджений. Перебував у тюрмі «Владимирський централ», де й помер
Секрет виживання УПА полягав у підтримці людей. Вони постачали повстанцям харчі, одяг, коней, переховували вояків, утримували поранених, вели розвідку. Під господарствами облаштовували бункери для підпільників і склади.
Кінний відділ УПА на Волині
Масова підтримка УПА українцями змусила обох окупантів (нацистів та комуністів) не лише відмовитися від частини своїх планів щодо використання місцевого населення, а й вдаватися до лукавої пропаганди, представляючи себе справжніми його захисниками.
УПА діяла від 1942 року. Перший бій — бій із нацистами відбувся 7 лютого 1943 року біля міста Володимирець на Волині.
Лейба-Іцик Добровський («Валерій», 1910-?), єврей, співробітник політичного відділу Штабу УПА на Волині. Був автором відомих звернень УПА до інших народів, зокрема Азії і Кавказу, які служили в німецьких легіонах («Сыны Туркмении», «Узбецкие аскеры», «Таджики» та інші), а також публіцистичної праці «Як московський царизм підкорював народи». Заарештований та засуджений на 10 років. Подальша доля невідома
У 1949 році головний командир Роман Шухевич реорганізував армію. Невеликі збройні відділи, які продовжили боротьбу, були мобільніші, значно легше маневрували та краще вели диверсійні дії й простояли радянській пропаганді. Цей етап боротьби тривав до полонення останнього генерала і командира підпілля Василя Кука у 1954 році.
Командування ВО «Богун» разом з гостями. Нижній ряд (зліва направо): шеф розвідувального відділу (ШРВ) «Немо» (Андрій Кисіль); член ОУН(б) «Іванів» (Омелян Логуш); керівник угорської місії до УПА підполковник Ференц Мартон; комендант запілля УПА-Північ «Горбенко» (Ростислав Волошин); командир групи «Еней» (Петро Олійник); керівник охорони делегації «Кропива» (Василь Процюк). Верхній ряд: заступник ШРВ «Палій» (Василь Коренюк); господарчий референт УПА-Північ «Зубатий» (Василь Мороз); шеф штабу групи «Черник» (Дмитро Казван)
Останній відомий історикам бій повстанця і чекістів відбувся у 1967 році. Окремі підпільники, як Ярослав Галущак та Ілля Оберишин, не здалися до проголошення незалежності України.
Група бійців та командирів УПА. Зліва направо: “май” – стрілець, “Федір” – окружний провідник, “Лицір” (Олекса Гасин) – заступник шефа штабу УПА, “Бистра” (Ірина Савицька) – референт УЧХ краю. Осінь, 1945 рік. Фото: www.istpravda.com.ua
У 2015 році Україна визнала Українську повстанську армію, надавши законом її бійцям високий статус борців за незалежність України. 75-річний ювілей УПА відзначається на державному рівні.
