Учителі, історики, архівісти та музейники – точно не найвідоміші мешканці давнього Львова. Водночас це не означає, що їхнє життя було нецікавим, а вони — нудними людьми! 7 квітня річниця від дня народження львівського колекціонера та графіка Рудольфа Менкіцького (1887–1942). З цієї нагоди пригадаємо декілька цікавих фактів з його біографії.
Не найочевидніший вибір
Рудольф Менкіцький народився у Львові в родині Ісидора Менкіцького та Маріанни зі Свентановських. Його батько працював механіком трамвайного депо. Проте син обрав зовсім інший шлях. Він закінчив гімназію, вчительську семінарію і впродовж певного часу працював вчителем малювання. Напередодні Першої світової відвідав декілька європейських країн: Францію, Німеччину, Швейцарію, Італію і ін.
Захоплювався нумізматикою, збирав зброю, порцеляну, графіку, монети, медалі, відзнаки, документи і ін. Його бібліотека налічувала майже десять тисяч книг.
Велика війна і полон
На боці імперії Габсбургів, як офіцер австрійської армії, Рудольф Менкіцький воював у Першій світовій війні. Цей досвід важко назвати вдалим, як і простим. Особливо з огляду на те, що довелося пройти через російський полон.
Університет і музей
Після завершення війни Рудольф Менкіцький навчався у Львівському університеті. Впродовж навчання захоплювався нумізматикою і писав перші дослідження на цю тему. У 1921 році влаштувався на роботу у Національний музей імені короля Яна ІІІ у Львові (зараз Львівський історичний музей), пізніше став хранителем цього музею.
У роки радянської окупації Львова, після реорганізації музею, через фаховість та професійні якості навіть був директором цієї установи.
Хобі. І не тільки
Рудольф Менкіцький був розвиненою особистістю. Між іншим, любив і вмів малювати, захоплювався графікою. Відтак працював над обкладинками книг, займався ілюстраціями, виготовляв екслібриси та дипломи. Також він цікавився геральдикою і розробив декілька гербів. Зокрема, герб Гдині і герб Львова, який використовували впродовж 1930–1939 років. Ще займався створенням медалей. У цьому співпрацював зі знаним українським майстром Петром Війтовичем.
Отже, Рудольф Менкіцький був не тільки науковцем, але й творчою і талановитою особистістю. Різноплановою особистістю.
Дослідник і популяризатор вірменської спадщини
Між усім іншим, Рудольф Менкіцький досліджував історію та культуру львівських вірмен. У 1932 році він долучився до організації виставки вірменського мистецтва у Львові, що відбувалася на вулиці Вірменській, 13.
Дещо згодом Менкіцький взагалі долучився до створення вірменського музею. Його старання підтримали вірменський архієпископ Юзеф Теодорович а також представники громадськості. Зокрема, історик Богдан Януш. Той навіть був одним із ініціаторів відкриття музею.
Дослідник етнічних громад Львова
Рудольфа Менкіцького можна вважати дослідником історії не лише вірменської громади Львова, а й єврейської. Колега Менкіцького, львівський історик та директор історичного архіву Олександр Чоловський знайшов документальні свідчення про єврейське кладовище у Львові від 1414 року.
Сам Менкіцький знайшов свідчення про особливості утримання цього цвинтаря: “Євреї зобов’язані платити за ділянку під цвинтар щорічно половину міри грошей (30 грошів) в міську касу в день св. Михайла”.
Колекціонер
Цінні експонати, раритети, унікальні та неповторні пам’ятки – ще одна пристрасть Рудольфа Менкіцького. Музею короля Яна ІІІ у Львові він подарував 240 монет із власної колекції. Частина з них – особливо цінні і навіть унікальні.
Палац як музей
У 1920 році Рудольф Менкіцький одружився з Юлією Мерк. Подружжя мало трьох дітей. Дружину можна вважати однодумцем Менкіцького – упродовж 1932-1939 років, на замовлення родини Сангушків, вони разом працювали над організацією експозиції Підгорецького палацу. Це була інвентаризація пам’яток та, власне, організація експозиції.
Львівські адреси Рудольфа Менкіцького
У 1926–1931 роках родина Менкіцьких проживала на сучасній Одеській вулиці. Пізніше вони перебралися на вулицю Княжу. Помер Рудольф Менкіцький у серпні 1942 року. Похований на Личаківському цвинтарі. Родина після його смерті виїхала до Польщі, забравши з собою і частину зібраної ним колекції.
Творча спадщина
У науковому доробку Рудольфа Менкіцького є праці, присвячені історичному музею у Львові, дослідження з історії нумізматики, каталоги монет, а також дослідження про гроші, зброю і монетні двори. Скажімо, студії про львівський монетний двір в період шведського “потопу”, коли Львів став одним з найважливіших міст Речі Посполитої.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Мовна М. Постать Рудольфа Менкіцького (1887–1942) в контексті путівникового дискурсу Львова 20–30-х рр. ХХ ст. // Народознавчі зошити, 2018 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://nz.lviv.ua/archiv/2018-4/21.pdf
- Ринок над кількома тисячами могил // Турей Загав [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.tureizahav.lviv.ua/ua/svjati-miscja-galychyny/evrejski-kladovyscha/rynok-nad-kilkoma-tysjachamy-mogyl.html
- Рудольф Менкицький // ArtLvivOnline [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://art.lviv-online.com/rudolf-menkicki/
