Уже достатньо багато написано про будинки зведені у Львові за часів Польщі, Австро-Угорської імперії та, навіть, старші. Сьогодні ж мова піде про зразок архітектури радянського періоду в історії міста, що розташований у південному житловому районі (район між вул. Стрийською, Науковою та Любінською). Отож, 10 фактів про всім відомий універмаг «Львів».
- Універмаг «Львів» входив до громадського центру на вул. Боженка (сучасна княгині Ольги) на відрізку від вул. Артема (сучасна Володимира Великого) до вул. Наукової, який композиційно об’єднував південний житловий район міста. Окрім універмагу до комплексу входили: автоматична телефонна станція на 20 тис. номерів, Палац водних видів спорту (нині комплекс аквапарку), готель «Супутник» на 360 місць, також розпочато, а згодом зупинено будівництво будинку культури з кінотеатром.
2. Архітекторами споруд комплексу були Зіновій Підлісний, Василь Каменщик, Юлія Верблян, Віталій Петелько .
3. Універмаг «Львів» було побудовано наприкінці 1980 –х рр. за індивідуальним проектом тодішнього проектного інституту «Лендіпроторг».
4. Спочатку споруда проектувалася в центральній частині міста на розі вулиць Н. Ботвіна (сучасна П. Куліша) та Космонавтів (сучасна Під Дубом). Але необхідність значного знесення існуючих житлових будинків не дозволила реалізувати його зведення на цій ділянці.
5. Звели універмаг «Львів» на розі сучасних вулиць Володимира Великого та княгині Ольги.
6. Нова споруда була розрахована на 600 робочих місць.
7. Будівля універмагу мала стати «візитівкою» громадського центру, адже на той час була найбільшою за площею в УРСР.
8. Характерною планувальною особливістю універмагу «Львів» є те, що в плані він спроектований у вигляді планшетів, кожний з яких гвинтоподібно піднімається вгору на 1,2 метра над попереднім і ніби запрошує покупців відвідати всі відділи.
9. Будівництво універмагу велося у складних геологічних умовах методом «підняття поверхів». Цей метод полягає в тому, що несучі колони монтуються зразу на всю висоту будинку, а всі міжповерхові перекриття виготовляються на землі і піднімаються на обмежених за площею земельних ділянках.
10. Львів’янам більш звичніша інша назва універмагу «Львів» – «Новий ЦУМ».
Софія ЛЕГІН
Джерело:
- Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ-ХХІ ст./ Упорядник і науковий редактор Ю.О. Бірюльов. – Львів: Центр Європи, 2008;
- Мельник І. Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від СввятогоЮра до Наварії. Львів: Центр Європи, 2014
- http://photo-lviv.in.ua/
Він такий страшний зараз-як напіврозкладений труп.Єксплуатують його по повній-а грошей в ремонт та модернизацію не вкладають взагалі.Колись якась плитка шваркне когось по голові-тоді забігають..Виглядає він ,як єкспонат із зони відчудження в Прип.яті.
пуста стаття
Цікава стаття, гарні світлини, дякую!
Буде корисним розмістити більше світлин цього району часів до будівництва, а також початок та проведення робіт, особливо піднімання міжповерхових плит. Шкода, що стаття не містить напевно головної особливості будівництва споруди: терміни початку і закінчення робіт. Немає інформації про роботи по укріпленню грунтів, зсув яких був спичинений котлованом під ЦУМ, що загрожувало руйнуванням довжелезної панельної дев’ятиповерхівки № 63 (“китайської стіни”) по вул. Володимира Великого (колишня Артема). Світлини 2019 року показали б особливості руйнування споруди, що дійсно загрожує життям людей, які можуть опинитися поруч під час падіння зістарілих елементів фасаду.
З повагою
Эх, помню любил там лазить в школьные годы…Аудиокассеты, берелки разные, ножики-фонарики покупал)