Життя як пізнання Бога, або шлях волинського хасида Дов Бера

586
Життя як пізнання Бога, або шлях волинського хасида Дов Бера

Українська історія не вичерпується історією українців. Тривале співжиття з іншими етносами – знакова риса, що є важливою для розуміння нашого минулого. Подібно до сюжетів книги німецького нобелянта Ґюнтера Ґрасса “Моє сторіччя”, де різні герої через власні розповіді витворюють сукупний образ рідної їм держави, спільне минуле з Іншим формувало культурне тло наших земель.

На такі зв’язки, не лише конфліктні, була багата українсько-єврейська співпраця. На Волині вона теж залишила відбиток. Хасидський рух, при витоках якого стояв Баал Шем Тов, протягом усього XVIII ст. мав суттєвий вплив на життя регіону. Важливу роль у ньому відіграв його уродженець, наступник першого рабина – Дов Бер (1704–1772 рр.).

Між фактами і легендами

Життя Дов Бера розпочалося тоді, коли на європейському континенті зароджувалося Просвітництво, зі смертю знаного англійського філософа Джона Локка – 1704 р. Ця дата – не єдина версія. Існують також інші варіанти. Такої різності немає, коли ідеться про місце народження. Малою Батьківщиною рабина було волинське місто Локачі, яке із 1611 р. в документах ранньомодерної доби фігурувало, як таке, що користується магдебурзьким правом.

Особливість міст у будь-який час і наприкінці XVII – початку XVIII ст. зокрема, полягала у людському конгломераті. Вулиці, а більшою мірою ринки, ставали зонами скупчення, де можна було чути польську, українську та єврейську мови. З якими змішувалися говірки інших купців.

Особи юдейського віросповідання у цій просторовій структурі займали важливу нішу. Не лише з огляду на самобутню культуру, а й через посередницькі операції, які вони виконували на користь зацікавлених шляхтичів. Їхня заангажованість охоплювала традиційні сфери – торгівлю, лихварство, орендарство, корчмарство і не цехові ремесла. Така активність поступово витворила майнову розрізненість у єврейській спільноті, що стала відчутнішою наприкінці XVII ст. Ці реалії породили інтелектуальні течії, які йменують аналогом протестантської Реформації, оскільки вони пропонували відмінне розуміння священних книг.

Євреї з Торою. Джерело - szhovkva-tour.info
Євреї з Торою. Джерело – szhovkva-tour.info

Родина Дов Бера не належала до торговців чи ремісників. Характерною рисою їхнього життя, як про це згодом писали учні магіда (проповідника), була злиденність. Його батько – Авраам, навчав у місцевій єврейській школі. Про матір відомо лише те, що вона звалася Хавою (з давньоєврейської – Єва).

Простір дитинства

Дитинство Дов Бера минуло під знаком опанування першої частини Танаху (у християнській традиції – П`ятикнижжя). Згідно прийнятих у юдаїзмі правил їх варто вивчати поетапно, кожного тижня розглядаючи наперед визначені розділи. Інтерпретацією текстів для сина займався батько. Результати цих зусиль стали видні згодом. Після зустрічі  з місцевим рабином, той, будучи враженим від розуміння хлопця, посприяв його переїзду до Львова.

Давид як один з достойників з Livro do Armeiro-Mor, 1509 р. Джерело - Вікіпедія
Давид як один з достойників з Livro do Armeiro-Mor, 1509 р. Джерело – Вікіпедія

Відомим епізодом з цього етапу життя Дов Бера є розмова з матір’ю, що відбулася коли йому виповнилося п’ять років. Дім батьків знищила пожежа. Після нещастя  його матір – Хава, сиділа на згарищі та плакала. Дов Бер, бажаючи її заспокоїти, запевнив, що не варто побиватися за будинком, бо незабаром вони зведуть новий. Вона ж відповіла, що важливою була не оселя, а сімейне дерево, що у ній зберігалося і засвідчувало родинні корені від Давида (другого царя Ізраїлю). Після почутого хлопець відповів, що цим теж не слід перейматися, бо відтепер родинне дерево розпочинатиметься з його імені.

Львів через навчальну систему Якова Фалька

Подорож до Львова дозволила Дов Беру вдосконалити власні знання. Не менш важливо і те, що вона надала йому статус проповідника, знавця текстів, яким він міг офіційно користуватися у єврейській спільноті.

Його вчителем був відомий талмудист, автор трактату “Пней Єгошуа” (P`nei Yehoshua), львівський рабин Яков Йошуа Фальк (1680-1756). Система навчання охоплювала найважливіші сакральні тексти. Протягом цього періоду Дов Бер вивчив і освоїв Тору і Талмуд. Значну частину його часу зайняло студіювання Галахи, що пояснювала як потрібно дотримуватися норм віри у житті.

Вигляд львівських євреїв, 1860 р. з книги Мартина Бубера Wisdom in our time, p. 21
Вигляд львівських євреїв, 1860 р. з книги Мартина Бубера Wisdom in our time, p. 21

На характер цих студій вплинули тенденції епохи. З огляду на тодішню кризу у юдаїзмі, значної популярності набула течія містицизму (див. вчення Сабатая Цві та ін.). Яка зчинила істотний вплив на переконання Дов Бер. Він вивчав основи Кабали – стародавнього духовного вчення, що стало орієнтиром у його подальшому житті.

Гігант серед гігантів

Після закінчення студій Дов Бер отримав можливість навчати і тлумачити Галаху. Надалі він перебував у статусі проповідника, головні обов’язки якого полягали у бесідах з простолюдинами. Такий вибір значимо розширив географію його пересування Волинню. У цей час він відвідав Дубно, Корець і Рівне, набуваючи репутації найкращого промовця своєї доби.

Дов Бер, джерело - alchetron
Дов Бер, джерело – alchetron

Єдиний дефект, який його турбував, мав тілесну природу – він почував слабкості і страждав кульгавістю. Аби позбавити себе болю, за порадою родини, в Торчині він зустрівся з засновником хасидського руху Баал Шем Товом. Приватна бесіда змотивувала його примкнути до когорти учнів рабина, які проповідували присутність Бога у всіх речах і ймовірність впливу вірянина на небесні речі.

Принципи хасидизму Дов Бера

Зі смерттю Баал Шем Това у 1760 р. новим очільником хасидського руху став Дов Бер, якого вчитель, з неабиякою повагою, називав “колегою”, на відміну від інших учнів, які перебували у статусі “синів”. За резиденцію були обрані Великі Межирічі, село що нині знаходиться у Рівненській області. У цій місцині він пропрацював дванадцять років. Концентруючись на молитві та диспутах. Його ідеї, перетинаючись з поглядами вчителя, привносили новації, які дозволяли вченню боронитись від критики і еволюціонувати. Основні принципи цієї філософії полягали у наступних нормах:

  1. Адміністративні зміни: а) творення інституту цадика, який відігравав важливу роль зв’язку фундатора руху та його учнів (династії) з наступними поколіннями; б) сприяння розвитку регіональних осередків хасидизму на Волині; в) запровадження інституту емісарів, що став ефективним інструментом поширення віри.
  2. Ідейні: а)метафорично їх можна передати синтезою: Бог – ріка, яка розлилася і присутня у всіх речах, що наявні у матеріальному світі; б) молитва і відповідний спосіб життя – запорука спілкування з Богом; в) людина не може приймати своє Я до тієї миті, допоки не пізнає Бога, розчинившись у ньому; г) звільнення від матеріального світу кожна персона зобов’язана пройти самотужки.

Post життя

Різноманіття міст, що були пов’язані з Дов Беровим ім’ям при житті, значимо збільшилося по його смерті. 1780 р. Салмон з Луцька видав книгу, в якій було систематизовано погляди вчителя у єдиний звід з прикінцевими його трьома листами. Праці інших учнів, які видавалися у Львові і Корці (Зусі з Аннополя, Шнеура Залмана та ін.), містили численні афоризми, що розкривали систему поглядів рабина.

Підпис Дов Бера, джерело - Вікіпедія
Підпис Дов Бера, джерело – Вікіпедія

Чисельність студій над ними зросли з початком модерної доби. Розширивши горизонти нашого розуміння. Цифрова революція дозволила, через короткий мікрофільм, як результат плідної роботи ізраїльських режисерів Йозефа Шидлера і Менделя Міша, за миті пролетіти над українським містечком Ганнополем Хмельницької області, розгледівши місце, де слідуючи власному етосу працював, а згодом був похований  Дов Бер.

Ігор ГУЛЮК

Джерело: Хроніки Любарта

Список використаних джерел:

  1. Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині в XVI – першій половині XVII ст. Львів: Добра справа, 2003. С. 38.
  2. Кержнер А. Релігійне життя. Хасидизм. Нарис з історії та культури євреїв України. Київ: Дух і Літера, 2009. С. 259–275.
  3. Полін. Дослідження історії та культури євреїв Східної Європи. За ред. Ентоні Полонськи. Київ: Дух і Літера, 2011. С. 32
  4. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – 3-тє вид., перероблене та розшир. Київ: Критика, 2006. С. 477–480.
  5. A Chassidic Journey: The Polish Chassidic Dynasties of Lublin, Lelov, Nicolsburg and Boston. Based on Shalsheles Boston by Meir Valach, tr. Eliezer Shore. New York: Feldheim, 2002. P. 196.
  6. A Heart Afire: Stories and Teachings of the Early Hasidic Masters. Ed. Schacter–Shalomi Z., Milez-Yepez N. Philadelphia: Jewish Publication Society, 2009. P. 151–192.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.