«З Тернополя з любов’ю», або 7 найвидатніших вихідців з Тернопільщини у Львові

Потоки населення часто заносили до міста Лева вихідців із залитих сонцем долин Збруча та Серету. Вони входили у це місто несучи із собою свої мрії або скромні пожитки, витерту у боях зброю чи перші, несміливі проби пера писані говіркою Галицького Поділля. Вони входили у Львів назавжди залишивши слід в його історії…

Львів – найбільший культурний і політичний центр української Галичини ось уже протягом низки століть. Можливості, які відкривало це місто, здавна приваблювали до нього амбітних людей, справжніх професіоналів і вигадливих пройдисвітів, літераторів-початківців і гнаних війною солдатів, селянських синів, священників та представників вищих класів. Ми спробуємо скласти невеличкий рейтинг семи найвидатніших синів і дочок Надзбруччя, які внесли вагомий вклад в історію міста Лева та України.

Портрет Богдана Лепкого роботи художника Олега Шупляка. Джерело: http://art.ber.te.ua

Левко Лепкий. Джерело: http://www.tnpu.edu.ua

Листівка Осипа Куриласа із нотним записом пісні Левка Лепкого «Бо війна війною».

Сьому сходинку в нашому рейтингу (що однак не применшує заслуг номінанта) займає ціла династія, сини отця Сильвестра (широковідомого як «Марко Мурава») – Левко та Богдан Лепкі. Найбільш відомим з них без сумніву є випускник філологічного відділу Львівського університету, поет, прозаїк, художник (всього й не перелічити), окрім того ще й викладач славнозвісної Ягеллонки у Кракові – Богдан Сильвестрович Лепкий. Але брати задніх теж не пасли. Левко Лепкий був вояком Легіону Українських Січових Стрільців, автором пісні «Бо війна війною» та музики до ліричного твору брата «Журавлі» («Чуєш брате мій…»).

Соломія Крушельницька у ролі Чіо-Чіо-Сан. Джерело: http://heroes.profi-forex.org

Пам’ятник Соломії Крушельницькій у Тернополі (фото Сергія Гуменного)

Шосту сходинку займає жінка. ЇЇ голос був неповторним… «Найчарівніша Батерфляй», вона виступала на кращих оперних сценах світу поруч із  Енріко Карузо, Тітта Руффо та Федором Шаляпіним. Віддана донька своєї землі, вона виховала ціле покоління української музики. Назавжди залишивсь у Львові, вона похована поблизу свого друга і наставника – Івана Франка. Так, це Соломія Крушельницька – проста дівчинка з Білявинців біля Бучача, яка підкорила світ.

Володимир Гнатюк – видатний український вчений, етнограф і фольклорист займає п’яту позицію. Секретар (1899 – 1926) та редактор видань НТШ, член Празької, Віденської та Російської Академій Наук. Його іменем названо цілий університет, а наукову спадщину у галузі фольклористики порівнюють з набутками Оскара Кольберга та Франчішека Бартоша.

Олена Кульчицька

Великодня листівка авторства Олени Кульчицької

Четверту сходинку впевнено посідає, українська художниця із Бережан Олена Кульчицька. ЇЇ офорти та картини, книжкові ілюстрації і декоративні килими ввійшли до когорти кращих зразків національного мистецтва. У 1955 році художниця розгорнула активну компанію проти закриття Львівського художнього училища (сучасне ЛДКДУМ ім. І. Труша).

Січовий стрілець і письменник Роман Купчинський. Джерело: https://upload.wikimedia.org

Заборону подолано! Обкладинка львівського видання першого тому трилогії «Заметіль» Романа Купчинського («Каменяр», 1991). Джерело: https://upload.wikimedia.org

Наступним у нашому рейтингу є Роман Купчинський («Галактіон Чіпка») – автор трилогії (свого часу бестселера) «Заметіль», учасник боїв за гору Маківка 1915 року, журналіст газети «Діло» (1924 – 1939) та студент Українського таємного університету у  Львові.

А зараз ми повернемося у часи «Весни Народів» 1948 року. Саме в цей час виникає перша українська політична організація, яка ввійде в історію як Головна Руська Рада. З 1849 і до кінця її існування у 1851 році її очолюватиме майбутній останній греко-католицький єпископ Холмщини, уродженець Шибалина на Тернопіллі Михайло Куземський.

Ярослав Стецько – щирий патріот свого народу. Джерело: www.oda.te.gov.ua

Газетна публікація «Акту відновлення Української Держави» у часописі «Самостійна Україна» (місто Станіслав, 1941 рік). Джерело: www.oda.te.gov.ua

Щоб дізнатися кому ж дістанеться перша сходинка виходимо на площу Ринок. Не сьогоднішню, хоч будинок під №10 і досі там стоїть. Ми виходимо на освітлену червневим сонцем 1941 року площу Ринок. На балконі будинку «Просвіти» стоїть худорлявий чоловік у окулярах.

Вже за мить населення Львова стане свідком проголошення «Акту відновлення Української держави». Його прочитає особисто уродженець Тернополя, керівник уряду – Українського державного правління Ярослав Стецько. Цього дня, 30 червня 1941 року, Львівське радіо транслювало в ефірі Акт та його благословення митрополитом Андреєм Шептицьким. Над містом Лева майорів національний прапор. Проте радість була передчасною, бо німецьке командування не бажало української самостійності. Криваве двадцяте століття готувало ще багато перешкод на шляху до незалежності…

Сергій Гуменний

Джерела:

Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008.