Після останніх зимових днів снігової весни в багатьох місцях нашого міста комунальні комунікації вимагають поточного чи капітального ремонту. І це не дивно, багато водопровідних, газових чи опалювальних труб служать нам близько століття.
Про один з таких термінових ремонтів, котрий проводив Львівводоканал 2-3 квітня цього на розі вулиць Коперника та Бандери, хочу вам сьогодні розповісти. Можливо тому що все відбувалось під вікнами мого офісу, тому я мав більше можливості спостерігати за цим процесом. З огляду на кількість людей, котрі буди задіяні в цьому процесі, в мене виникла думка про заміну всіх водних комунікацій на ділянці від вулиці Коперника до Львівської Політехніки. Як виявилося, стільки шуму через заміну одного крана. Але це й не дивно – один знає де потрібно робити, другий, знає як робити, третій знає що робити, четвертий має чим робити, плюс в кожного з них по два помічника і, що дуже важливо – бригадир, котрий вміє дивитися на цей процес з розумним виглядом! Тому цей процес зайняв аж два дні з залученням близько п’яти одиниць техніки. Дивіться самі.
Хоча, слідкуючи за цим ПРОЦЕСОМ я порадів за наш Львівводоканал – аякже навіть обгородили місце робіт – Європа. Але наступного дня 4 квітня, я був сильно розчарований тим, що залишилося на місці грандіозної операції. Дорога, після бездарного повернення бруківки на своє місце, була повністю непридатна для їзди чи ходьби. А навколо залишилася купа піску і та ж таки огорожа.
Пройшло вже вісім днів після ремонту, а віз і нині там. Як ви самі можете переконатися, жодних робіт з облаштування ділянки дороги не велося.
На календарі уже 13 квітня, змін не видно. Маю підозру що за огорожею так ніхто й не повернеться. І ділянку дороги вирівнювати теж ніхто не буде.
Кожен з нас стикався з такими “ремонтами” не один раз. Комунальні служби ремонтують одне і одночасно руйнують інше. А ремонти в під’їздах будинків в історичному центрі силами ЖЕКів не виправляють, а тільки погіршують ситуацію, адже руйнується наша культурна спадщина коли художню ліпнину підштукатурюють цементом, а ділянки барельєфів зчищають кельмою. Напрошується одне банальне запитання: “За десять-двадцять років таких ремонтів яке місто ми залишимо нашим нащадкам?”
Якщо ви плануєте свій екскурсійний тур на Закарпаття, тоді не забудьте додати до нього поїздку в Мукачево в замок паланок – адже такої краси ви ще не бачили.
