Фотографії Старого Львова продовжують публікувати цикл матеріалів, присвячених історії лікувальних закладів міста. У частині третій піде мова про поліклініки міста Львова
Поліклінікою (від грецьких слів поліс – місто та клініка, дослівно – мистецтво лікувати) в Україні називають багатопрофільний чи спеціалізований лікувально-профілактичний заклад для надання амбулаторної медичної допомоги чи консультацій на прийомі в медзакладі чи вдома в пацієнта. На сьогоднішній день у Львові працюють сім багатопрофільних комунальних поліклінік, які є самостійними медичними закладами; дві спеціалізовані комунальні стоматологічні поліклініки; поліклінічні відділення міських лікарень, а обласний діагностичний центр та консультативні поліклініки при низці лікарень.
Перша міська поліклініка м. Львова із поліклінічними відділеннями на вул. Руській, 20 та вул. Павла Римлянина, 2 та амбулаторією сімейної медицини на вул. Личаківській, 119 розпочала свою роботу 5 серпня 1944 року. Початково цей медичний заклад називався Четвертою робітничою поліклінікою. Дитяче поліклінічне відділення у складі цього медзакладу було створене у 1950 році.
23 лютого 1956 р. Виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення № 191 «Про впорядкування назв міських лікувально-профілактичних установ» відповідно до якого наказом Львівського міського відділу охорони здоров’я № 112 від 1 березня 1956 року Четверту робітничу поліклініку перейменовано у Сьому поліклініку Сталінського району м. Львова.
Із листопада 1963 року Сьомій поліклініці м. Львова, відповідно до рішення Виконкому Львівської міськради № 662 від 31 жовтня 1963 р., передано будинок на вул. Підвальній, 7 (нині він має адресу вул. Руська, 20) для розміщення поліклініки для дорослих. В цьому приміщенні поліклініка перебуває до сьогодні.
Будинок Першої міської поліклініки м. Львова вирізняється своєю архітектурою і є пам’яткою архітектури. Він збудований у 1905 – 1906 рр. для української кредитної спілки «Дністер» на місці давнього будинку, який у XVII столітті належав грецькому купцю Ізаровичу. У 1708 р. давній будинок було придбано католицькою церквою під духовне училище для української і вірменської молоді. Із середини XVIII століття він належав єзуїтам, а потім – євреям Баллабанам та їхнім нащадкам. У середині ХІХ ст. давній будинок зазнав багатьох реконструкцій і поглинув сусідні будинки, він мав чотири поверхи і п’ять вікон по фасаду. На першому поверсі містилися крамнички, склади та шинки. Давній будинок було викуплено у 1903 році разом із двома сусідніми ділянками.
Будинок на вул. Руській, 20 спроєктовано відомими львівськими архітекторами І. Левинським, О. Лушпинським та Т. Обомінським. Він є чудовим прикладом поєднання стилю сецесії із гуцульськими національними декоративними елементами. Серед чисельних прикрас можна віднайти соняшники, барвінок, іриси, які оплетені листям чи травами. Фасад будівлі також увінчують стилізовані орнаменти із мотивами традиційного гуцульського різб’ярства. Відповідно до проєкту в будівлі окрім офісів також розмістили спортивний зал та приміщення для діяльності українських громадських організацій. Більшу частину будівельних і оздоблювальних робіт із зведення будинку кредитної спілки «Дністер» було виконано силами українських фірм і окремих фахівців; загальне керівництво будовою здійснював Філемон Левицький. Всі роботи виконали львів’яни, крім центрального опалення, яке виконала фірма із Відня.
Львівський краєзнавець Борис Мельник наводить кілька цікавих фактів із історії будинку по вул. Руській, 20: у 1907 р. С. Чарнецький поставив тут «Украдене щастя» Івана Франка у первинному варіанті. Проте на вимогу цензури у постановці довелося чимало змінити. Вистава була відновлена лише через 40 років. У 1908 році саме тут дебютував уславлений український режисер і актор Лесь Курбас – він поставив п’єсу Є. Чиркова «Євреї» і виконав у ній головну роль. У 1987 р. на честь Леся Курбаса на стіні будинку Першої міської поліклініки була відкрита меморіальна дошка. Вже перед 1914 р. в будинку по вул. Руській, 20 містилося спортивне товариство студентів вищих шкіл «Україна». Саме при цьому товаристві була створена перша в Україні хокейна команда, яка почала свої виступи у 1929 р. В складі цієї команди воротар М. Скрипій на прізвисько «Тигрис» вперше у світі застосував захисну маску, яку він зробив із польської солдатської каски і дротяної сітки. У будинку по вул. Руській, 20 окрім Першої міської поліклініки м. Львова також розміщувалися відділення «Ощадбанку» Личаківського району; палітурна майстерня та спортивний зал.
Будівлю по вул. Гастелло (нині – вул. Павла Римляна, 2) було передано на баланс Сьомої поліклініки Ленінського району м. Львова відповідно до рішення Виконкому Львівської міськради № 887 від 11 вересня 1965 р. Хоча ця будівля має адресу вул. Павла Римлянина, 2, вона виходить своїм фасадом на пл. Митну. У будинку на вул. Павла Римлянина, 2 розмістили дитяче поліклінічне відділення, яке працювало із 1950 р.
Відповідно до наказу Львівського міського відділу охорони здоров’я № 887 від 5 листопада 1975 року Сьому міську поліклініку м. Львова перейменовано у Першу міську поліклініку – цю назву лікувальний заклад має дотепер.
Із 1977 року в складі Першої міської поліклініки працює міська лабораторія – для її розміщення рішенням Львівської міськради № 474 від 1 вересня 1977 року в оренду поліклініці передано приміщення на вул. Кармелюка, 1 площею 76,9 кв. метрів. 24 квітня 1998 року виконком Львівської міської ради прийняв рішення № 234, яким передав в повне господарське відання Державній комунальній Першій міській поліклініки нежитлові приміщення по вул. Кармелюка, 1 загальною площею 114,0 кв.м. Цим же документом поліклініку зобов’язали укласти договір оренди із Львівською обласною клінічною лікарнею щодо приміщень лабораторії профпатології, яка і зараз працює у цьому будинку.
Відповідно до наказу №9-В Управління охорони здоров’я Львівської міськради від 20 січня 1999 року поліклініка на вул. Руській отримала назву Комунальна Перша міська поліклініка м. Львова. Із 2018 року медичний заклад отримав статус комунального некомерційного підприємства (КНП).
Зараз КНП «Перша міська поліклініка м.Львова» може приймати до 605 пацієнтів на день. В складі поліклініки – чотири відділення сімейної медицини (№№ 1, 2, 3, 4), із яких відділення № 1 і 4 розміщені в будинку на вул. Павла Римлянина, 2, а відділення № 2 і 3 – на вул. Руській, 20. Крім того із грудня 2017 року працює амбулаторія сімейної медицини на вул. Личаківській, 119. До запровадження медичної реформи Перша міська поліклініка м. Львова обслуговувала жителів Галицького, Личаківського і частини Шевченківського районів м. Львова. Для Галицького району Перша міська поліклініка була базовою. Лікарі-фахівці дорослого профілю ведуть прийом у поліклініці по вул. Руській, 20, а дитячого профілю – на вул. Павла Римляна, 2. В складі поліклініки працює денний стаціонар на 15 ліжок терапевтичного та неврологічного профілю. В складі Першої міської поліклініки також є здоровпункти у 14 навчальних закладах.
КНП «Друга міська поліклініка м. Львова» розташована у Львові на вул. Симоненка, 4; дитяче поліклінічне відділення розміщено на вул. Стрийській, 61. Історія поліклініки на вул. Симоненка, 4 (в радянські часи – вул. Радянської Конституції) починається у 1981 році, коли новий поліклінічний комплекс було введено в експлуатацію в якості поліклінічного відділення П’ятої міської клінічної лікарні м. Львова. Дитяча поліклініка на вул. Стрийській в ті часи належала до Першої міської дитячої лікарні.
Вулиця Радянської Конституції (із 1991 р. – вул. В. Симоненка) була прокладена у 1977 році, вона поєднала вул. Наукову і вул. Артема (нині – Володимира Великого). В кінці 1970-х рр. із парного боку вулиці заклали будівлю нової поліклініки, спроєктовану архітектором М. Микулою. За проєктом поліклініка могла приймати до 2000 пацієнтів на день, її будівництво було завершене у 1981 році.
Із 1987 року Друга міська поліклініка м. Львова стала самостійним медичним закладом у складі дорослого поліклінічного відділення на вул. Радянської Конституції (нині – В. Симоненка), 4 та дитячого – на вул. Стрийській, 61. Дитяче поліклінічне відділення знаходиться на першому поверсі житлового будинку, який до 2016 р. був закріплений за квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова Прикарпатського військового округу. Після передачі будинку по вул. Стрийській, 61 у комунальну власність громади м. Львова у приміщенні дитячого поліклінічного відділення було проведено капітальний ремонт. До 1987 року дитяча поліклініка на вул. Стрийській, 61 належала до дитячого поліклінічного відділення 4-ої міської лікарні м. Львова, що на вул. Парковій.
В 1988 році саме Друга міська поліклініка м. Львова одною із перших в Україні взяла старт до реалізації принципів сімейної медицини. Це був перший крок до майбутніх змін в системі первинної медико-санітарної допомоги. Ініціаторами переходу до сімейної медицини стали головний лікар Другої міської поліклініки м. Львова Євген Миколайович Полатайко та доцент Львівського державного медінституту (нині – Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького), на жаль, вже покійні. Друга міська поліклініка м. Львова стала експериментальним майданчиком для впровадження сімейної медицини в м. Львові. Підготовка медичного персоналу поліклініки тривала два роки без відриву від основної роботи. У 1990 році Друга міська поліклініка м. Львова перейшла на обслуговування сімей, включно із дітьми від 7 років. Терапевтичне та педіатричне відділення були реорганізовані у відділення сімейної медицини.
У 1993 році на базі Державної комунальної 2-ої міської поліклініки м. Львова було організовано кафедру поліклінічної справи та сімейної медицини Львівського державного медінституту. Завідувачем кафедри став Є.Я. Скляров. Із 1994 року почалася перепідготовка лікарів-терапевтів та лікарів-педіатрів на кафедрі сімейної медицини факультету удосконалення лікарів Львівського медичного університету під керівництвом професора Є.Х. Заремби. Ця кафедра і зараз вносить великий вклад у розвиток сімейної медицини в Україні.
У 1990-х – на початку 2000-х рр. на посаді головного лікаря Другої міської поліклініки м. Львова перебували фахівці – Богдан Яремович Николайчук та Зиновій Тадейович Гузар. Наступники Є.М. Полатайка продовжили становлення сімейної медицини, вдосконалювали її та шукали нові методи організації роботи медперсоналу. У 2004 році 2-гу міську поліклініку очолила головна лікарка Тетяна Павлівна Токарєва, яка практично завершила перехід установи на засади сімейної медицини.
Із червня 2005 року в складі поліклініки працює 7 відділень сімейної медицини, які обслуговували понад 105 тисяч мешканців Франківського району міста Львова, тобто біля 99% від усього населення обслуговування поліклініки. Шість відділень сімейної медицини спостерігали за пацієнтами від самого народження і до глибокої старості, а іще одне відділення – від семирічного віку.
Саме на базі досвіду функціонування сімейної медицини в практичній роботі Другої міської поліклініки м. Львова у Міністерстві охорони здоров’я України розробили низку нормативних матеріалів, щодо впровадження сімейної медицини в Україні, зокрема Кабінет Міністрів України 20 червня 2000 року прийняв постанову № 989 «Про комплексні заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я». МОЗ України прийняло накази № 214 від 11 вересня 2000 року та № 72 від 23 лютого 2001 року.
Друга міська поліклініка м. Львова стала майданчиком для впровадження в Україні і на Львівщині інших інновацій в сфері охорони здоров’я. У 1985 році на базі цього лікувального закладу (іще в складі 5-ої МКЛ м. Львова) був створений перший в Україні денний стаціонар. У 1991 році розгорнуто централізований домашній стаціонар – «хоспіс на дому» для кволих пацієнтів літнього віку; осіб із інвалідністю, прикутих до ліжка; онкологічних хворих, яким уже не можна застосовувати спеціалізовані методи лікування. Як підрозділ домашнього стаціонару було створено кабінет невідкладної допомоги, який працює протягом усього дня. У поліклініці на вул. Радянської Конституції, 4 (нині вул. В. Симоненка, 4) із 1981 року впроваджено операції за розширеним обсягом втручання в умовах амбулаторно-поліклінічного хірургічного відділення.
У 2017 році Комунальна Друга міська поліклініка м. Львова за підтримки міського голови Львова А. Садового та начальника міського управління охорони здоров’я В. Зуба отримала сучасну систему рентгенівської діагностики «Opera RT 20», яка дозволила не тільки збільшити кількість обстежених пацієнтів та покращити якість цих обстежень. У 2018 році медзаклад став Комунальним некомерційним підприємством «Друга міська поліклініка м. Львова». У штаті поліклініки працює 216 лікарів 51 лікарської спеціальності та 262 осіб середнього медичного персоналу.
На сьогоднішній день потужність Другої міської поліклініки м. Львова становить 1300 – 1500 відвідувань за зміну, тобто за повний робочий день медзаклад може прийняти до 3000 пацієнтів. В складі Другої міської поліклініки м. Львова працюють відділення сімейної медицини; консультативно-діагностичний лікувальний центр; педіатричне відділення; відділення жіночої консультації; хірургічне відділення; офтольмологічне відділення, отоларингологічне відділення; відділення фізіотерпії та реабілітації; неврологічне відділення; рентгенологічне відділення; клініко-діагностична лабораторія; домашній стаціонар; відділення інфекційних захворювань та відділення інфекційного контролю.
КНП «Третя міська поліклініка м. Львова» у районі Левандівки на вул. Повітряній, 99 розпочинала свою роботу як Дорожня поліклініка Львівської залізниці понад 40 років тому. Проєкт Дорожньої поліклініки в селищі Жовтневому (радянська назва Левандівки) на вул. Повітряній, 99 був розроблений архітектором Р. Федотовською. За проєктом поліклініка була розрахована на 800 відвідувань за зміну.
23 квітня 2015 року Львівська міська рада ухвалою № 4559 прийняла у власність територіальної громади цілісний майновий комплекс Державного закладу «Дорожня поліклініка ДТГО «Львівська залізниця» із юридичною адресою вул. Повітряна, 99. 25 лютого 2016 року відповідно до ухвали № 181 дорожню поліклініку було реорганізовано у Комунальну Третю міську поліклініку м. Львова. Із 2018 року медзаклад отримав статус комунального некормерційного підприємства.
Зараз Третя міська поліклініка м. Львова – один із небагатьох поліклінічних медзакладів, де і далі зберігається чіткий поділ лікарів на педіатрів, які обслуговують дитяче населення і терапевтів, які обслуговують дорослих. Відповідно у складі 3-ої міської поліклініки працює два терапевтичних відділення та дитяче відділення, а також: відділення вузьких спеціалістів, хірургічне, гінекологічне, фізіотерапевтичне та діагностичне відділення й клініко-діагностична лабораторія.
КНП «Четверта міська поліклініка м. Львова» сьогодні обслуговує мешканців Сихівського житлового масиву. Розбудова житлового масиву Сихів розпочалася у 1979 році. 24 січня 1981 року перші сім’ї отримали ключі від нових квартир в перших житлових будинках на Сихові.
На початку мешканців Сихівського житлового масиву обслуговувала поліклініка 8-ої міської клінічної лікарні м. Львова на вул. Кіровоградській (Навроцького), 23.
Дитячу поліклініку на вул. Літунова (нині – вул. Довженка, чинна адреса поліклініки – пр. Червоної Калини, 57) почали будувати у 1981 році. Її споруджували на основі типового проєкту №254-4-18 (головний архітектор С.Н. Нівін, керівник групи Є.А. Мінкова), адаптованого інженерами конструктивно-проєктної майстерні № 1. Поліклініку було розраховано на 480 відвідувань у день і введено в експлуатацію 31 грудня 1983 року. Дитяча поліклініка стала структурним підрозділом 8-ої МКЛ м. Львова. Нині будівля по пр. Червоної Калини, 57 – це корпус № 2 4-ої міської поліклініки м. Львова, в якому працює амбулаторія сімейної медицини № 1 цієї поліклініки. Також у будинку по пр. Червоної Калини, 57 знаходиться Третя підстанція швидкої медичної допомоги. Поліклініку для дорослих на пр. Червоної Калини, 68 відкрили пізніше.
У 1996 році в рамках реформування 8-ої МКЛ м. Львова всі поліклінічні відділення були виведені із її складу, а поліклінічні відділення, що обслуговували мешканців Сихівського житлового масиву було об’єднано у Комунальну 4-ту міську поліклініку м. Львова. Із 2018 року цей медичний заклад має статус комунального неприбуткового підприємства (КНП).
КНП «П’ята міська клінічна поліклініка м. Львова» знаходиться в будинку по вул. Виговського, 32, який збудований 1970-х рр. за проєктом архітектора Л. Нівіної як поліклінінка на 1600 відвідувань на день. Історія КНП «5-та міська клінічна поліклініка м. Львова» розпочалася восени 1977 року, коли на вул. В. Терешкової (нині – вул. І. Виговського) у північно-західній частині м. Львова було відкрито Другу міську лікарню, до складу якої увійшло і поліклінічне відділення в будинку № 32. Одна із будівель Другої міської лікарні (амбулаторія) знаходилася в смт. Рудно.
В жовтні 1995 року Другу міську лікарню м. Львова було реорганізовано в Комунальну 5-ту міську клінічну поліклініку м. Львова, яка надає амбулаторну медичну допомогу мешканцям Залізничного і Франківського районів м. Львова. Із 22 березня 2018 року медичний заклад є комунальним некомерційним підприємством (КНП) Львівської міської ради «5-та міська клінічна поліклініка м. Львова». У серпні 2018 р. КНП «5-та міська клінічна поліклініка м. Львова» уклало договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій. Із березня 2020 року 5-та міська клінічна поліклініка уклала із НСЗУ договір про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій для надання вторинної (спеціалізованої) амбулаторної медичної допомоги. Зараз КНП «5-та міська клінічна поліклініка м. Львова» безкоштовно надає медичні послуги за 12-ма пакетами: первинна медична допомога; профілактика, діагностикаспостереження, лікування та реабілітація пацієнтів в амбулаторних умовах; мамографія; зофагогастродуоденоскопія; колоноскопія; цистоскопія; мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям; медична реабілітація немовлят, які народилися передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя; медична реабілітація дорослих та дітей від трьох років з ураженням опорно-рухового апарату; медична реабілітація дорослих та дітей від трьох років з ураженням нервової системи; ведення вагітності в амбулаторних умовах; вакцинація від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. У складі поліклініки діє Міський скринінговий центр, у якому впроваджено ефективні протипухлинні технології. З метою запобігання поширенню інфекційних хвороб створено відділ з інфекційного контролю. На базі 5-ої міської клінічної поліклініки м. Львова відкрито Центр психічного здоров’я.
Зараз в складі КНП «5-та міська клінічна поліклініка м. Львова» працюють такі центри:
– Центр первинної медичної допомоги із реєстратурою, п’ятьма відділеннями сімейної медицини (вул. Виговського, 32) і трьома амбулаторіями (вул. Виговського, 41, смт. Рудно, вул. Шевченка, 64 та вул. Любінська, 94) та домашнім спеціалізованим стаціонаром;
– Консультативний лікувально-діагностичний центр із відділенням діагностики та спеціалізованої медичної допомоги із кабінетами: ендокринологічним, гастроентерологічним, нефрологічним, дерматовенерологічним, інфекційних захворювань; кардіологічним, рентгенологічним, хірургічним, отоларингологічним, офтальмологічним, неврологічним відділеннями; відділенням реабілітації з кабінетом механо- та ерготерапії; жіночою консультацією; централізованою стерилізаційною; клінічною лабораторією; міським травматологічним пунктом № 1; міською централізованою клініко-діагностичною лабораторією та міським психотерапевтичним центром;
– Центр стаціонарної допомоги із денними стаціонарами для дітей і дорослих.
Амбулаторія сімейної медицини № 2 КНП «5-та міська клінічна поліклініка» в смт. Рудно на вул. Шевченка, 64 була відкрита в червні 2019 р. в капітально відремонтованому приміщенні. До цього ця амбулаторія знаходилася у будинку по вул. Грушевського, 48.
КНП «Шоста міська поліклініка м. Львова» на вул. Медової Печери, 1 обслуговує мешканців Личаківського району, а її поліклінічне відділення № 2 та амбулаторія сімейної медицини – мешканців м. Винники. Комунальна шоста міська поліклініка м. Львова була створена влітку 2008 року на базі Шостої міської клінічної лікарні м. Львова. Відповідну ухвалу № 1915 Львівська міська рада прийняла 26 червня 2008 року, на виконання цієї ухвали міське Управління охорони здоров’я прийняло наказ №242-в.
6-та міська лікарня м. Львова працювала у 1975 – 2008 рр., її було створено відповідно до наказу Львівського міського здороввідділу № 884 від 5 листопада 1975 року на базі Десятої Винниківської міської лікарні. Десята Винниківська міська лікарня було працювала у 1959 – 1975 рр., її було створено на базі Винниківської районної лікарні після входження м. Винники до складу м. Львова. Винниківська районна лікарня працювала у 1944 – 1959 рр., її стаціонарні корпуси розташовувалися при в’їзді до Винник зі сторони м. Львова.
У 1979 році до складу 6-ої міської лікарні м. Львова, відповідно до наказу № 297 по Львівському міському відділу охорони здоров’я від 5 травня 1979 року, було включено 2-гу міську поліклініку (до 1975 р. вона мала № 10) із відділенням для дорослих на вул. Леніна (Личаківській), 233 і для дітей на пр. Ленінського комсомолу (вул. Пасічній), 39. У 1989 р. поліклінічне відділення 6-ої міської лікарні для дорослих переїхало в нову будівлю на вул. В. Пересади (Медової Печери), 1. Наприкінці 2010-х рр. сюди було перенесено і дитячу поліклініку.
У 1998 – 2008 головним лікарем 6-ої міської лікарні був Кіт Михайло Михайлович, який у 2008 – 2017 рр. був головним лікарем Комунальної 6-ої міської поліклініки. У 1982 – 1998 рр. головним лікарем 6-ої міської лікарні був Микола Васильович Мисак. Також у різні роки керівництвом цим медзакладом здійснювали головні лікарі Підкова В.Г, Струк М.І., Білошевич В.Г та Самаріна Т.П.
На сьогодні на території обслуговування 6-ої міської поліклініки м. Львова в Личаківському районі проживає біля 64 тисяч дорослого та дитячого населення, в т.ч. 14,2 тис. – в м. Винники. Після приєднання до Львівської МТГ сіл Лисиничі та Підбірці колишнього Пустомитівського району ці населені пункти відійшли в зону обслуговування 6-ої міської поліклініки. Поліклінічне відділення № 2 працює у м. Винники на вул. Галицькій, 15. Амбулаторії сімейної медицини працюють у Львові на вул. Тракт Глинянський, 154; у м. Винники на вул. Винна гора, 30; та у с. Лисиничі на вул. Львівській, 1. У с. Підбірці діє фельдшерсько-акушерський пункт.
КНП «Студентська поліклініка м. Львова» створено у вересні 2021 р. внаслідок реорганізації КНП «10-та міська лікарня м. Львова» із закриттям стаціонару терапевтичного профілю.
До спеціалізованих поліклінік м. Львова належать комунальні стоматологічні поліклініки. Найстарішою із них є КНП «Стоматологічна поліклініка №1» м. Львова, яка знаходиться в центрі міста на пр. Шевченка, 24. Історія цієї медичної установи починається в жовтні 1944 р., коли було створено ХІІ стоматологічну поліклініку. 31 жовтня 1944 р. було затверджено штат ХІІ стоматологічної поліклініки із 39 осіб. Практично одночасно із поліклінікою було засновано зубопротезну лабораторію із штатом у 29 працівників. ХІІ стоматологічній поліклініці було надано в користування приміщення квартири № 36 у будинку по вул. Академічній (нині пр. Шевченка), 22. 10 квітня 1958 року ХІІ стоматологічна поліклініка отримала приміщення на пр. Шевченка, 24.
У січні 1967 року ХІІ стоматологічну поліклініку перейменовано у Першу міську стоматологічну поліклініку м. Львова. Із 1998 року вона йменується «Комунальна 1-ша стоматологічна поліклініка м. Львова». 23 червня 2017 р Комунальну 1-шу стоматологічну поліклініку м. Львова реорганізовано в КНП «Стоматологічна поліклініка № 1». Зараз стоматологічна поліклініка на пр. Шевченка, 24 надає невідкладну та планову допомогу для дорослих і дітей за наступними напрямками: терапія, протезування, косметична реставрація, рентгенологічна діагностика, хірургічне лікування та гігієнічне очищення.
Комунальна третя стоматологічна поліклініка знаходилася у будинку на вул. С. Петлюри, 17. Ухвалою Львівської міської ради № 4242 від 29 листопада 2018 р. діяльність Комунальної стоматологічної поліклініки № 3 припинено, медичну установу приєднано до КНП «Стоматологічна поліклініка № 4». До цього, у 2017 р. планувалося перетворення Комунальної стоматологічної поліклініки № 3 в комунальне некомерційне підприємство, але це перетворення було оскаржено в судовому порядку.
Третя стоматологічна поліклініка м. Львова була створена відповідно до наказу Львівського міськвиконкому в 1978 році. На той час в місті Львові працювало лише дві спеціалізовані стоматологічні поліклініки: 1-ша стоматологічна поліклініка терапевтичного профілю на пр. Шевченка, 24 і 2-га стоматологічна поліклініка зубопротезного профілю на пр. Шевченка, 22. Третя стоматологічна поліклініка була створена на базі дитячої консультації 2-ої міської клінічної лікарні (нині – 5-та міська клінічна поліклініка) на вул. Маршала Рибалко (нині – С. Петлюри), 17.
Початково будівля поліклініки була одноповерховою, зараз – це триповерхова будівля. Перша реконструкція проводилася у 1979 році за рахунок шефської допомоги підприємств Львова «Кінескопбуд» та «Енергобуд». Протягом року була проведена реконструкція дитячої консультації і в останні дні 1979 року стоматологічна поліклініка була урочисто відкрита. У 1995 році було проведено іще одну реконструкцію (добудову із надбудовою) стоматологічної поліклініки Будівельним управлінням № 1 Львівської залізниці, після цього на другому поверсі було розміщено ортопедичне відділення із зубопротезною лабораторією.
В 1999 році 3-тя міська стоматологічна поліклініка повністю перейшла в комунальну власність громади міста. У 2008 році було розпочато реконструкцію третього поверху завдяки доброчинній організації «Допомога для Західної України» та її організатору і керівнику Роберту Готсу. Проте навіть і у середині 2010-х рр. ця реконструкція не була завершена за браком коштів.
До складу поліклініки входили два стоматологічні відділення, два хірургічні кабінети, відділення ортопедичної стоматології, відділення стоматології дитячого віку, рентген-кабінет та зуботехнічна лаборатлрія.
У 1979 – 1987 рр. головним лікарем 3-ої стоматологічної поліклініки був Ярослав Григорович Мандзя; у 1987 – 2005 рр. – Іван Григорович Сліпченко; у 2007 – 2014 рр. – Василь Олексійович Годований, із 2014 р. поліклініку очолював Юрій Леонідович Лисак.
КНП «Стоматологічна поліклініка № 4» розташована у південній частині міста на вул. Симоненка, 6а. Ухвалу про створення стоматологічної поліклініки в районі вул. Артема (Володимира Великого) було прийнято у травні 1978 року. Будинок поліклініки зведено за індивідуальним проєктом. Стоматологічна поліклініка потужністю 560 відвідувань на добу була введена в експлуатацію в травні 1982 року. Зараз у Стоматологічній поліклініці № 4 працює 229 працівників. В складі медзакладу працюють терапевтичне відділення, хірургічний кабінет, дитяче відділення, ортодонтичний кабінет, ортопедичне (зубопротезне) відділення та зуботехнічна лабораторія. Поліклініка також надає послуги стоматологічної допомоги на дому в пацієнта.
Комунальна п’ята стоматологічна поліклініка м. Львова знаходилася в будинках по вул. Замарстинівській, 39 та по вул. Промисловій, 18. 9 лютого 2017 р. Львівська міська рада прийняла ухвалу № 1483 про припинення Комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки м. Львова шляхом її перетворення в КНП «Стоматологічна поліклініка № 5». Ця ухвала була оскаржена у судах, отож 8 листопада 2018 р. Львівська міська рада прийняла ухвалу № 4150 «Про припинення Комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки шляхом приєднання до КНП «Стоматологічна поліклініка № 1». Триповерховий будинок на вул. Замарстинівській, 39 був побудований у стилі конструктивізму і був збудований у роки між двома світовими війнами.
П’ята стоматологічна поліклініка м. Львова була створена 1 січня 1980 р. на базі стоматологічного відділення 1-ої міської клінічної лікарні (нині Лікарня ім. Князя Лева) і на початках нараховувала 50 лікарських посад. У поліклініці працювало два терапевтичних відділення та хірургічний кабінет. Першим головним лікарем 5-ої стоматологічної поліклініки був Давид Леонідович Райсман, який до того був завідувачем стоматологічного відділення.
У 1981 році 5-ту стоматологічну поліклініку очолює Тарас Романови Нарепеха. Медична установа поступово розширюється і перебазовується у відремонтовані приміщення по вул. Калініна (Замарстинівській), 39 і відкриває філію по вул. Промисловій, 18. У 1983 році у 5-тій стоматологічній поліклініці відкривається ортопедичне відділення з зуботехнічною лабораторією. У 1996 році головним лікарем поліклініки стаж Леся Петрівнка Калівошко, фахівець вищої кваліфікаційної категорії, яка перед тим 18 років працювала на посаді заступника головного лікаря по лікувальній роботі. Із 2007 р. поліклініку очолював Юрій Іларійович Олійник.
У складі Комунальної 5-ої стоматологічної поліклініки працювали два терапевтичних відділення; ортопедичне відділення із зуботехнічною лабораторією; відділення стоматології дитячого віку з ортодонтією; хірургічний кабінет з операційною; рентгенкабінет, а також стоматологічні кабінети у 18 загальноосвітніх школах та у 4 професійно-технічних училищах.
У Львові також працює Госпрозрахункова стоматологічна поліклініка м. Львова на пр. В. Чорновола, 45-а. Дата заснування цього медзакладу – 11 вересня 1996 року. Поліклініку було створено для надання медичних послуг на платній основі.
До 2008 році у підпорядкуванні та власності Львівської міської ради перебувала низка лікувальних закладів, які надавали спеціалізовану амбулаторну (поліклінічну) допомогу, а саме: Львівський міський дермато-венерологічний диспансер по вул. Замарстинівській, 83 (із стаціонаром на вул. Кордуби, 4а); Львівський міський психоневрологічний диспансер по вул. Коциловського 15а, 30 і 32 та по вул. О. Басараб, 2 та медичне об’єднання «Фтизіопульмонологія» із відділеннями на вул. Замарстинівській, 274; вул. Личаківській, 233; вул. Устияновича, 14 та вул. Лемківській, 24. У будівлі стаціонару Львівського міського дермато-венерологічного диспансеру на вул. Кордуби, 4а було розміщено Львівську обласну лікарню відновного лікування. Низку медичних установ реорганізували чи ліквідували із звільненням займаних будівель. Зокрема у зв’язку із реорганізацією фтизіатричної служби у Львівській області були звільнені і продані із аукціону будинки на вул. Устияновича, 14 та вул. Лемківській, 24. Право власності на будівлі по вул. Замарстинівській, 274 та вул. Личаківській, 233 Львівська міська рада намагалася повернути собі через суд.
Про поліклінічні відділення, які є підрозділами міських лікарень Львова ми згадували в попередній частині циклу. Тут згадаємо, що консультативні поліклініки діють у структурі низки обласних медичних закладів, у т.ч. Львівської обласної клінічної лікарні на вул. Ю Руфа, 6; у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «Охмадит» на вул. Лисенка, 31; у Львівській обласній психіатричній клінічній лікарні на вул. Кульпарківській, 95; у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі (відділення надання медичних послуг) на вул. Дністерській, 27. Окрім того на вул. Левинського, 12 працює Консультативна полiклініка Львівського НДІ патології крові та трансфузійної медицини Академії медичних наук України.
До закладів поліклінічного типу треба також віднести і Львівський обласний клінічний діагностичний центр на вул. Пекарській, 69б. Будівля діагностичного центру збудована у другій половині 1980-х рр. поблизу території Львівської обласної лікарні, проте сам центр ніколи не був її структурним підрозділом. Львівський обласний клінічний діагностичний центр працює із 1988 року і надає консультативно-діагностичну допомогу мешканцям міста Львова та Львівської області, особливо мешканцям сільських районів. Основною метою центру є якісне проведення діагностики захворювань; кваліфіковане проведення диференціальної діагностики складної патології на основі комплексного та всебічного обстеження хворих із застосуванням діагностичної техніки, інструментальних та лабораторних методів. Щороку Львівський обласний клінічний діагностичний центр приймає 150 – 160 тисяч пацієнтів, у клініко-діагностичній лабораторії центру щорічно проводиться біля 90 тисяч аналізів. Щороку в діагностичному центрі виявляють біля півтисячі хворих із онкологічною патологією, яких скеровують у Державний регіональний онкологічний центр. У структурі обласного клінічного діагностичного центру є такі відділення: лабораторної діагностики; ендоскопії; ультразвукової діагностики; функціональної діагностики; променевої діагностики та консультативне. Також в складі центру регіональний медичний центр клінічної імунології та алергології та центр первинної медико-санітарної допомоги (працює із березня 2019 р., у його структурі по два терапевти і педіатри).
Антон ЛЯГУШКІН
Перелік джерел інформації
- Історія Львова. – Київ: Наукова думка, 1984. – 416 с.;
- Історія Львова в документах і матеріалах. Збірник документів і матеріалів. – Київ: Наукова думка, 1986. – 420 с.;
- Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: Апріорі, 2009. – 528 с.;
- Мельник І.В. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. – Львів: Центр Європи, 2008. – 384 с.;
- Мельник Б.В. Вулицями старовинного Львова. – Львів: Світ, 2001. – 272 с.;
- Трегубова Т.О., Мих Р.М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. – Київ: Будівельник, 1989. – 272 с.
Також використано матеріали із офіційних сайтів КНП «Перша міська поліклініка м. Львова»; КНП «Друга міська поліклініка м. Львова»
