Українці і Світ. Юрій Боднар про поїздку галичан на VІ Всесокільський злет у Прагу 1912 року

723
Українські соколи на VІ Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо – 1-й ряд: Михайло Волошин – другий містоголова (заступник) “Сокола-Батька”, Франтішек Коргонь – член “Сокола-Батька”, Антін Гарасимів – голова “Сокола” у Стрию, Микола Міхновський – громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський – перший містоголова “Сокола-Батька”; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів – член “Сокола” у Стрию, Теофіл Остапюк – член “Сокола” з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар – хорунжий, Мирон Федусевич – хорунжий, Микола Кривецький – хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники (тепер село Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський – голова “Сокола-Батька”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Українські соколи на VІ Всесокільському злеті у Празі. Зліва направо – 1-й ряд: Михайло Волошин – другий містоголова (заступник) “Сокола-Батька”, Франтішек Коргонь – член “Сокола-Батька”, Антін Гарасимів – голова “Сокола” у Стрию, Микола Міхновський – громадський діяч, адвокат з Харкова, Н, Гриць Мазуркевич з Києва, Льонгин Цегельський – перший містоголова “Сокола-Батька”; 2-й ряд: Софрон Ференцевич, Н, Іван Панич, Богдан Гарасимів – член “Сокола” у Стрию, Теофіл Остапюк – член “Сокола” з Тернополя, Осип Доманик, Любомир Огоновський, Володимир Гузар – хорунжий, Мирон Федусевич – хорунжий, Микола Кривецький – хорунжий, Юрій Боднар із села Свистільники (тепер село Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Петро Пньовський, Олекса Павлюк, Т. Гвоздецький, Н, Н, Н, Степан Гайдучок, Омелян Гузар, Микола Буфан, Н, Іван Боберський – голова “Сокола-Батька”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

28, 29, 30 червня та 1 липня 1912 р. у Празі відбувся VІ Всесокільський злет. Він був проведений з нагоди 50-річчя від заснування чеського сокільського руху. Святкування організували Союз Слов’янського Сокільства. На той час до його складу входили такі союзи: чеський (95.300 членів), польський (24.688 членів), хорватський (13.000 членів), словенський (7.916 членів), болгарський (6.000 членів), сербський (3.812 членів). На VІ-ий Всесокільський злет прибули також делегації від росіян (700 осіб), англійців, французів, американців та українців. Не приїхали на злет поляки (офіційна версія – через конфлікт російських соколів із польськими, насправді тут йшлося про конфлікт поляків та чехів).

VІ Всесокільський злет у Празі. Вправи вільноруч одночасно виконують 10496 учасників. 30 червня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
VІ Всесокільський злет у Празі. Вправи вільноруч одночасно виконують 10496 учасників. 30 червня 1912 р. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Після обговорень та дискусій, на VІ Всесокільський злет сформовано відповідну українську делегацію. Вона була представлена однією чотою галицьких соколів з прапором “Сокола-Батька”. ЇЇ очолювали Іван Боберський (голова “Сокола-Батька”), д-р Льонґин Цегельський (перший містоголова (заступник) “Сокола-Батька”), д-р Михайло Волошин (другий містоголова “Сокола-Батька”) та начальник Степан Гайдучок. Крім них у злеті участь взяли: Микола Буфан, Антін Гапяк, Іван Гозияш, Юліан Гозияш, Олександр Гошовський, Володимир Гузар, Омелян Гузар, Осип Доманик, Іван Дудич, Михайло Зазуляк, Францішек Коргонь, Микола Кривецький, Євстах Михалевич, Людомир Огоновський, Олекса Павлюк, Іван Панич, Петро Пньовський, Олекса Пялинський, Мирон Федусевич, Софрон Ференцевич, Іван Чорній (всі зі Львова); Т. Гвоздецький з с. Нижня Липиця (тепер село Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.), Гринь Чеховський з Надвірної; Юрій Боднар зі Свистільник (тепер с. Світанок Рогатинського р-ну Івано-Франківської обл.); Цельзий Збудовський, Лев Кубринович, Іван Мирон, Стефан Мишкевич, Володимир Янович (всі зі Станославова (тепер – Івано-Франківська); Антін Гарасимів та Богдан Гарасимів зі Стрия; Теофіль Остапюк з Тернополя; Адам Білас і Василь Гута з Трускавця; Василь Чорний зі Щирця. Іван Боберський, формуючи делегацію для поїздки в Прагу, намагався щоб у ній були представники українських сокільських осередків з різних куточків Галичини.

Один із делегатів Юрій Боднар який побував на цьому величному заході залишив яскравий спогад. Своїми враженням він поділився на сторінках часопису “Ми і Світ” (виходив у Торонто, Канаді), опублікувавши спогад “На сокільському здвизі 1911 р.”. Щодо року, коли відбулася подія, автор спогаду припустився помилки. Адже насправді йдеться про 1912. Однак, не зважаючи на цю та інші фактологічні неточності, спогад є цінним джерелом з даної теми. Пропонуємо ознайомитися з його змістом широкому загалу. Публікуємо із збереженням мови та правопису оригіналу.

о. Юрій Боднар

На сокільському здвизі 1911 р.

Це спомин з давніх, гарних літ. З давніх – бо незабаром мине вже пів сторіччя з того часу, гарних – бо для молодого все гарне. Залишився тільки спогад та це пожовкле фото, що нагадує мені дуже маркантну, як на тодішній час, подію.

VІ Всесокільський злет у Празі. Чета українських соколів. Зліва направо – 1-й: Льонгин Цегельський, 2-й: Іван Боберський, 3-й: Михайло Волошин, 4-й: Степан Гайдучок. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
VІ Всесокільський злет у Празі. Чета українських соколів. Зліва направо – 1-й: Льонгин Цегельський, 2-й: Іван Боберський, 3-й: Михайло Волошин, 4-й: Степан Гайдучок. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

В 1911 році відбувався в Празі великий, всеслов’янський сокільський здвиг з нагоди якогось там “ліття” смерти чи народження основників чеського Сокола. Голова нашого “Сокола-Батька”, проф[есор] [Іван] Боберський, оголосив, що й наш Сокіл запрошений взяти участь у тім здвизі.

Мене також скортіло подивитися на “Злату Прагу” – як їі називали чехи. Якось пощастило випросити в батьків 100 корон на дорогу (для бідного студента це були великі гроші!) і в кінці червня нас 30 соколів в одностроях виїхало зі Львова. Співали, гуторили, навіть і вночі сон не брався. На 9 годину ранку ми були вже в Празі. Все місто було удекороване, на двірці зустріла нас делеґація. Нам призначили сокола, що опікувався нами за весь час нашого побуту в Празі.

Годі описати, що ми бачили і пережили в тому гарному місті. Величавий похід з участю сотень тисяч людей, прекрасний стадіон, вправи, покази, – а вжіжчасі, поміж програмою, музеї, опера і т. д.

Одну подію з того сокільського здвигу хочу докладніше описати, бо там ми заманіфестували перед слов’янським світом наше відношення до росіян, яік вислали на той здвиг 1000 своїх соколів. Пливе серединою Праги річка Велтава і на ній є гарний острів Жофін. Кожного вечора тисячі соколів приїздили туди на вечерю і забаву. Пішли одного разу і ми всі туди, щоб повечеряти і напитися доброго чеського пива. Був на середині острова великий ресторан, де під деревами розложено сотки столів. Кельнери розносили замовлені страви, а оркестра пригравала арії з “Проданої нареченої” та чеські народні пісні. Крик, гамір, весело. Ми заняли один стіл і, повечерявши, попивали пиво. Нараз оркестра заграла російський гімн “Боже царя храни”. Як на команду скрізь запанувала тиша, соколи позривались і станули на “струнко”. Тільки ми сиділи далі й гуторили. З усіх боків дають нам знати, щоб встати, але ми не звертаємо на це уваги, наче приросли до лавок. По закінченні гімну зібралося біля нашого стола людей, наче на вічу, – всі розпитують, чому ми не встали. І дізнались від д-ра Льонґіна Цегельського, проф[есора] [Івана] Боберського та всіх нас, що нам з росіянами не по дорозі, що це відвічний ворог України…

Андрій СОВА
історик

  • Джерело: Боднар Ю. На сокільському здвизі 1911 р. // Ми і Світ. – Торонто, 1958. – Травень. – Ч. 49. – С. 15–16.
  • Особлива подяка за надані світлини Лесі Крип’якевич.

Джерела і література:

  1. Сова А. Участь українських соколів у VІ Всесокільському злеті у Празі 1912 року // Новітня доба / [відп. ред. Ігор Соляр]; Національна академія наук України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. – Львів, 2015–2016. – Вип. 3–4. – С. 5–13.
  2. Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / За наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.: іл.
  3. Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. – Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ [03.2018].
  4. Сова А. Як галичани 100 років тому з Іваном Боберським їздили в Прагу на VІ Всесокільський злет 1912 року // http://photo-lviv.in.ua/yak-galychany-100-rokiv-tomu-z-ivanom-boberskym-yizdyly-v-pragu-na-vi-vsesokilskyj-zlet-1912-roku/ (Сайт Фотографії Старого Львова; 19.02.2019 р.).
  5. Сова А. Степан Гайдучок про поїздку галичан на VІ Всесокільський злет у Прагу 1912 року // http://photo-lviv.in.ua/stepan-gajduchok-pro-poyizdku-galychan-na-vi-vsesokilskyj-zlet-u-pragu-1912-roku/ (сайт Фотографії Старого Львова; 13.03.2019)

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.