У неділю, 23 листопада, у Львівському Парку культури відкрили «Маятник чекання» – інсталяцію-нагадування про українських захисників, які зникли безвісти під час російсько-української війни. Про це пише Укрінформ.
Інсталяція складається з двох частин. Перша є інформаційною. Це куб з банерами у межах постійно діючого проєкту Парку культури «Календар війни». Тут можна знайти основну інформацію про зниклих безвісти захисників та дізнатися про роботу щодо їх пошуку.
Друга частина є мистецькою. Її назвали «Маятник чекання», адже життя родин тих, чиї імена у переліку зниклих безвісти, подібне до маятника, який коливається від піднесення і віри у повернення – до прірви ймовірної втрати.
Відкрили інсталяцію її автори та ініціатори: родини зниклих безвісти захисників, коваль Михайло Талама, художниці Зірка Савка і Христина Король, а також колектив Парку культури.
Як зазначила Савка, інсталяцію встановили в такому місці, де її може побачити кожен відвідувач парку. Сам Маятник чекання виконаний у вигляді кількох квіток, що висять поміж дерев і мають висоту людського зросту. Це, за словами художниці, символізує силует кожного зниклого безвісти захисника.
«У мене є така внутрішня думка, що ці маятники, вони як серцебиття. А те, що є довкола, це такий організм, який впливає на нас. І це разом символізує цей стан, коли ти постійно ти завмираєш і нібито розтискаєшся від кожного повідомлення, яке може прийти», – пояснила ідею своєї інсталяції Савка.
У своїх виступах родичі зниклих безвісти захисників ділилися історіями, висловлювали надію на повернення близьких і говорили про важливість підтримки один одного та проведення заходів, що нагадують про тих, хто пропав безвісти, захищаючи Батьківщину.
«Цей Маятник чекання – не лише про те, що ми тут знаходимося, а про те, що наші хлопці не забуті суспільством. Ми їх чекаємо, віримо, що вони повернуться. Хочу, щоб ця інсталяція говорила за нас тоді, коли ми не можемо знайти жодних слів», – розповіла Оксана, дружина зниклого безвісти захисника.
«Мій чоловік зник у квітні 23-го року, в Бахмуті. І з того часу я і мої діти – ми чекаємо. Також хочу сказати, що я переселенка з Криму з 2014 року. І в мене, крім чоловіка і моїх дітей, немає близьких. Але я почала ходити на групу підтримки нашої громадської ініціативи «Жити чекаючи» в місті Шептицький. І там ми всі, як рідні, бо нас об’єднує одне запитання, один біль: «Де наш рідний?» Ми разом чекаємо, підтримуємо один одного, шукаємо ресурси, які нам допомагають жити далі», – розповіла Ірина, дружина іншого зниклого безвісти військового.
Зі свого боку, один з організаторів заходу, речниця Парку культури Ірина Вовк, повідомила, що в парку планують розміщувати більше інсталяцій, присвячених українським захисникам, щоб відвідувачі усвідомлювали те, кому вони повинні завдячувати можливістю вільно проводити тут час.
«Ми будемо більше і більше знаків ставити тут, у Парку культури. Саме тут, тому що люди приходять кататися на санках, пити каву, прогулюватися. І вони мають усвідомлювати, що кожен їхній крок по вільному парку, над яким нічого не літає, що кожна їхня кава, що кожен їхній спуск на ковзанці чи на санках – це все завдяки тим людям, які пішли воювати, які не побоялися, не злякалися і які чесно виконували та продовжують виконувати свій обов’язок громадянина України», – зазначила Вовк.
