%%term_title% • Фотографії старого Львова

Навчання у Львові та пенсія у Лондоні, або у майстерні “бородатого...

15. 07. 2025

В Національному музеї відкриють виставку «Львівський код: мистецькі рефлексії»

23. 03. 2025

Олекса Новаківський. Митрополит Андрей Шептицький

Перший портрет владики Андрея роботи Олекси Новаківського

18. 02. 2025

Ірина Різун запрошує на лекцію «Портрети Олекси Новаківського: фотографія, графіка...

6. 02. 2024

Ярослав Лукавецький – мистець невтомного духу

22. 12. 2023

УКУ запрошує на відкриття виставки рисунків Олекси Новаківського «Наш архіпастир»

31. 10. 2023

Андрій Коверко в пластиці ХХ століття

30. 09. 2023

Олекса Новаківський з учнями на терасі майстерні. Сидять зліва направо: Ольга Плешкан, Марія Карп'юк, Олекса Новаківський. Стоять зліва направо: Антін Малюца, Стефанія Ґебус, Володимир Гриценко, Михайло Мороз. 1925 рік

Традиції мистецької школи Олекси Новаківського: робітня, космацькі вакації, “качий діл”

2. 09. 2023

“Трансформація Олекси Новаківського: фотографії і твори”, або несподівана лекція для львів’ян

8. 11. 2022

У Львові презентують фільм “Кольорові сни Олекси Новаківського”

26. 08. 2022

На іменинах О. Новаківського. Спереду сидять сини художника Ждан і Ярослав. Сидять зліва направо: А. Рак, невідома, Д. Левицький, Я. Голубовська, О. Новаківський, І. Левицька, В. Морачевський, М. Кромпець-Морачевська, Ю. Морачевський. Стоять зліва направо: А. Курдидик, В. Ковальчук, С. Рудакевич, Д. Николишин, Ковальчуківна, С. Луцик, Макухівна, І. Голубовський, Турчаківна, М. Мороз, Ю. Дорош, Пелехівна, Р. Чорній. Фото 1933 року

Львів’ян запрошують на лекцію “Відомі та невідомі гості дому Олекси Новаківського”

23. 06. 2022

Трансфігурації Олекси Новаківського. Частина друга

19. 04. 2022

Трансфігурації Олекси Новаківського. Частина перша

8. 04. 2022

Спомин про Олексу Новаківського

18. 03. 2022

Спецпогашення поштового конверта і марки в Художньо-меморіальному музеї Олекси Новаківського (відділ Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького), з нагоди 150-річчя від дня народження українського художника Олекси Новаківського та 50-літнього ювілею Художньо-меморіального музею художника

З нагоди 150-річчя від дня народження Олекси Новаківського відбулося спецпогашення поштового...

15. 03. 2022

Вчора, 23 грудня, на сесії Львівської обласної ради депутати проголосили 2022 рік Роком львівської родини інженерів-архітекторів Пежанських, Роком Соломії Крушельницької та Роком Олекси Новаківського. Ці рішення підтримали, відповідно, 52, 54 та 54 депутати. Зокрема, у 2022 році відзначатимуть 130-річчя львівського архітектора Олександра Пежанського. Григорій Пежанський та його сини Михайло і Олександр запроєктували та збудували низку визначних громадсько-культурних, освітніх та культових споруд, чим долучилися до формування архітектурного ансамблю Львова та Львівщини в кінці XIX – першій третині XX століття. У межах відзначення року Пежанських об’єкти, збудовані за проєктами цих архітекторів, планують включити в перелік для реставрації у 2022 році. Також у 2022 році виповнюється 150 років від Дня народження української оперної співачки Соломії Крушельницької та українського живописця і педагога Олекси Новаківського. Наразі Львівська ОДА має напрацювати план заходів із відзначення на території області 2022 року Роком родини Пежанських, Соломії Крушельницької та Олекси Новаківського.

2022 рік на Львівщині – Рік родини Пежанських, Крушельницької, Новаківського

25. 12. 2021

10. Похоронна процесія із домовиною митця Олекси Новаківського на Личаківському цвинтарі. Труну із тілом несуть попереду: Богдан Бобинський (?) та Володимир Іванюх. 31 серпня 1935 р. Фото Михайла Пежанського (із колекції Юрія Завербного)

Похорон Олекси Новаківського на невідомих світлинах Михайла Пежанського

6. 10. 2021

Антін Павлось – учень мистецької школи Олекси Новаківського

16. 07. 2021

12 3 4 сторінка 1 з 4

Загублений склеп та таємні ходи: розкіш і занепад садиби, де поєднувалися...

26. 11. 2025

Селище міського типу Нижанковичі (Старосамбірщина, Львівська область) є однією з найдавніших прикордонних точок Галичини. Століттями ця земля була ареною боротьби, торгівлі та місцем розташування...