Ви, певно, не раз чули: “Піду на суші” або “Замовимо роли?”. Ці слова сьогодні лунають у кожному другому офісі, на побаченнях, у сторіс і навіть вдома, коли лінь щось готувати. Але давайте чесно — а ви знаєте, у чому різниця між суші й ролами? Бо суші у Львові, наприклад, — це не завжди те саме, що роли. І навпаки.
Та не біда. Зараз розберемося. І зробимо це без нудних енциклопедичних дефініцій. Просто, по-людськи, як ми це любимо — зі смаком і з гумором.\
Спочатку — коротко: суші це не роли?
Так. І ні.
Суші — це загальна назва японської страви, де головний герой — рис, приправлений оцтом, і щось до нього (риба, морепродукти, овочі тощо). У цю категорію входять кілька типів: нігірі, макі, сашимі, темакі, чіраші… І ось тут десь у кутку тихенько сидять роли. Бо роли — це один із видів суші. Але такий популярний, що для багатьох стали окремим “відомим брендом”.
Тобто якщо ви сказали “хочу суші”, — це, як сказати “хочу каву”, і не уточнити: американо, лате, рістрето?
Окей, а що таке роли?
Усе дуже просто: роли — це згорнуті у “рол” суші, де начинка (риба, авокадо, огірок, сир і т.д.) загортається в рис, а той — у норі. Потім нарізається — і вуаля! Те, що ми зазвичай і бачимо у меню.
До речі, ті самі “Каліфорнія” чи “Філадельфія” — це саме роли. І якщо чесно, в більшості сучасних закладів акцент робиться саме на них.
А суші тоді — це тільки нігірі?
Майже. Якщо вже відокремлювати суші від ролів, то найчастіше під “класичними суші” мають на увазі нігірі — це такі невеличкі “лепешечки” з рису, зверху на яких лежить шматочок сирої (або іноді копченої) риби. Без фанатизму, без майонезу, без “вулканів”. Проста, чиста форма.
Нігірі — це для поціновувачів. Це як мінімалізм у мистецтві: нічого зайвого. Тільки смак і текстура.
Чому ми всі полюбили роли?
Тому що ролами легко захопитися. Вони виглядають красиво. Їх зручно їсти. Вони дають купу простору для фантазії: сир, манго, огірок, тунець, лосось, креветка, крем-сир, соуси… Це вже більше схоже на арт, ніж на їжу. І плюс — у ролах часто риба прихована всередині або обгорнута рисом, тому людям, які бояться “сирої риби”, психологічно простіше.
До того ж, роли — це чудовий варіант для компанії. Великий сет, 32 шматочки, по 4 на кожного. І ніхто не свариться.
А чому про суші всі забули?
Не забули. Просто ролів стало занадто багато.
Коли ти заходиш у меню, де 47 варіантів ролів з назвами типу “Дракон Мрій” чи “Космічний лосось”, — нігірі виглядає як мовчазний старий японський майстер на фоні тиктокерів.
Але саме нігірі (та інші традиційні суші) — це основа. Це класика. Це той момент, коли ти по-справжньому розумієш смак продукту.
Що смачніше?
Ну тут уже починається суб’єктивщина. Комусь хочеться хрумкого темпура-рола з тигровою креветкою та пікантним соусом. А хтось кайфує від простої “нігірі з тунцем” і відчуває в ньому всю глибину.
Роли — це більше про креатив, різноманіття, веселощі.
Суші — це про чистоту смаку, баланс, техніку.
А що обрати?
Запитай себе: ти хочеш гастрономічний досвід чи ситний обід? Хочеш здивувати гостей на вечірці — бери роли.
Хочеш влаштувати особисте побачення зі своїм внутрішнім гурманом — обери суші.
А ще краще — замов обидва варіанти. У тій же доставці суші у Львові є й роли, і класичні суші. Чудова можливість зробити дегустацію вдома: порівняй, де більше смаку, а де більше настрою.
До речі, як не облажатись при виборі?
- Звертай увагу на рибу. Добре, коли є опції з лососем, тунцем, вугром. Але ще краще — коли продукт свіже виглядає і не “пливе” у рисі.
- Читайте склад. Якщо в ролі 8 інгредієнтів і три соуси — ти не зрозумієш, що їси.
- Дивись на фото. Чим натуральніше виглядає їжа, тим більше шансів, що вона така і в реальності.
- Замовляй у перевірених. Sushi-Go, наприклад, працює вже не перший рік, має чітке меню, зрозумілі ціни, і — головне — швидку доставку. Ніхто не хоче їсти холодний рол із норі, яка розм’якла.
Ну і головне: їж із задоволенням
Суші чи роли — це не питання “хто кращий”. Це як порівнювати джаз і рок. Кожен має настрій, смак, свою аудиторію.
І якщо ти сьогодні хочеш один сет ролів, а завтра — нігірі з вугром і чашку гарячого чаю — це не зрада. Це просто любов до японської кухні у всіх її проявах.
Головне — не їсти абищо. Обирай те, що зроблено з душею. І бажано — з доставкою вчасно 😉
Єгор ТУМАН
