Фотографії старого Львова

«Сколівські Бескиди» встановлюють рекорд за кількістю зубрів у Карпатах

«Сколівські Бескиди» встановлюють рекорд за кількістю зубрів у Карпатах

«Сколівські Бескиди» встановлюють рекорд за кількістю зубрів у Карпатах

Національний природний парк «Сколівські Бескиди» офіційно вписав нову сторінку в історію української природоохоронної справи. Експерти Національного реєстру рекордів України зафіксували унікальне досягнення: у Майданському лісництві наразі мешкає найбільша вільна субпопуляція європейського зубра в межах Українських Карпат. Про цю знакову подію пресслужба парку повідомила у четвер, 5 лютого 2026 року.

Згідно з результатами останнього моніторингу та щорічного обліку тварин, чисельність місцевого стада досягла позначки у 51 особину. Це свідчить про надзвичайну ефективність довготривалої програми відновлення цього виду, яка розпочалася понад 15 років тому.

«Сколівські Бескиди» встановлюють рекорд за кількістю зубрів у Карпатах

Історія успіху та міжнародна співпраця Шлях до сьогоднішнього рекорду розпочався у 2009–2010 роках. Саме тоді на територію парку здійснили перше завезення диких велетнів. Фундамент нинішньої популяції склали одинадцять особин, зібраних з провідних європейських розплідників:

Представники парку наголошують на важливості адаптаційного періоду, який пройшли тварини:

“Тварини після акліматизації були випущені з вольєру у дику природу, сформували вільноживуче стадо”, — зазначили у парку.

«Сколівські Бескиди» встановлюють рекорд за кількістю зубрів у Карпатах

Науковий супровід та підтримка Цей амбітний проєкт реінтродукції став можливим завдяки широкій міжнародній коаліції. Окрім фахівців національного парку, до роботи долучився благодійний фонд з Нідерландів, а також науковці з Музею та Інституту зоології Польської Академії Наук. Поступове збільшення чисельності популяції, яке фіксували щороку, доводить, що природні умови «Сколівських Бескидів» є ідеальними для відтворення європейського зубра.

Встановлений рекорд не лише підтверджує статус парку як лідера у збереженні біорізноманіття, а й дає надію на повне відновлення цього величного виду в гірських екосистемах України.

Ольга ДОВГАНИК

Exit mobile version