Напередодні Дня усіх закоханих кожен романтик «ламає» собі голову, де провести цей день зі своєю другою половинкою. Однак, романтики були у всі часи, а тому пропонуємо Вам переглянути підбірку романтичних фотографій старого Львова та дізнатись, які місця для побачень вибирали закохані понад століття тому.
Найбільшою популярністю серед закоханих користувалася міські парки, яких у Львові було чимало і які були у значно кращому стані, ніж сьогодні. Одним із найпривабливіших для закоханих пар став в кінці 19 ст. Поєзуїтський парк, який знаходився практично в самому центрі міста, проте, водночас був тихим та затишним місцем. Не меншою популярністю користувався парк Кілінського (Стрийський), який набув привабливості після 1894 року, коли на його території мала місце Крайова виставка. Саме тоді, в цьому парку з’явились впорядковані алеї, ставок з лебедями, світлові фонтани, а в час виставки діяла канатна дорога. І хоча парк Кілінського розташовувався дещо на окраїні міста, далеко від Центру, проте, це не було перешкодою, оскільки з 1894 року сюди курсував трамвай. Значно швидше за Поєзуїтський та парк Кілінського, почав приваблювати закохані пари парк біля Міської Стрільниці, який став романтичним місцем з 20 рр. 19 ст., коли була здійснена спроба створити тут ботанічний сад.
Популярні тепер Високий Замок та Кайзервальд в ті часи користувались меншою популярністю. Високий Замок став більш відвідуваним після 1912 року, коли сюди проклали трамвайну колію. Кайзервальд став місцем для закоханих тільки з початку 20 ст., коли тут спорудили Луна-парк. Однак, вже за польських часів Луна-парк припинив свою діяльність, а на його місці спорудили трамплін, який однак, більше приваблював любителів зимового спорту, а ніж закоханих.
Більш екзотичними та романтичними, а ніж відвідини парків, були прогулянки на човнах на львівських водоймах. На відміну від сучасного Львова, в тодішньому місті був широкий вибір озер та ставків, з яких потішити свою другу половинку прогулянкою на човні можна було на Панянському ставі, озері Світязь та Винниківському озері. Нажаль, після Першої світової війні Панянський став було знищено назавжди, а Винниківське озеро довгий час було в запущеному стані та відновило сій статус відпочинкової зони аж в радянський час.
Технічний прогрес в свою чергу посприяв зміні уявлень про романтику. Кінотеатри, що з’являються на поч. 20 століття, досить швидко переманюють закохані пари до свої залів. Їхня чисельність в австрійські, а тим паче в австрійські часи, в кілька раз була більшою ніж зараз та і ціни були значно доступнішими. Цікаво, що досить швидко львів’яни навчились заробляти на закоханих, пропонуючи їм різноманітні послуги. Наприклад, фотоательє, що масово відкриваються у Львові за польських часів, вже тоді пропонували закоханим парам романтичні фотосесії, підбираючи для них відповідні наряди та місця. Щоправда, результатом таких фотосесій була одна-дві, рідше трошки більше світлин.
Іноді, пропоновані послуги були досить таки екзотичними. Відомо, для прикладу, що в окупованому німцями Львові можна було скористатися пропозицією прогулянки верхи на верблюдах.
На жаль, з роками романтиків стає все менше та і романтика в нас час набула зовсім іншого вигляду, а ніж століття тому. Парки втратили свою охайність, а гуляти по них, особливо, ввечері, стало небезпечно. Водойм у місці практично не залишилось, а про прогулянки на човнах можна тільки мріяти. Навіть кінотеатрів в місці залишилося лише кілька, але їхня вартість є не завжди доступною.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів, 2006.
Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. – Львів, 2011.
Крип’якевич І. Історичні Проходи по Львові. – Львів, 1932.
Інтернет-ресурс polona.pl
