Палац, що постав на місці замку

7427
Палац, що постав на місці замку
Палац, що постав на місці замку

Поблизу Сокаля, на Львівщині розташоване невелике село Тартаків. Його назва походить від пристроїв для нарізки дерева «тартаків» (лісопилень), які побудували люди, котрі оселилися у цій місцевості. Але відоме воно, насамперед, розкішним палацом Лянцкоронських, побудованим у ХІХ ст. на місці замку, а точніше його обгорілими руїнами, що височать серед старого здичавілого парку.

Перша згадка в архівних документах про Тартаків датується 1426 роком. Село знаходилося у приватній власності. У другій половині XVI ст. ним володіла родина Тжцінських гербу Равіч. В середині XVII ст. поміщиком тут був Чермінський, а згодом воно перейшло до Потоцьких, яким поселення завдячує своїм розквітом.

Придорожній знак села Тартаків, фото 2015 р.
Придорожній знак села Тартаків, фото 2015 р.

У 1685 р. село отримало привілей на закладення міста, а, отже, право мати ратушу. Ратуша в Тартакові мала вісім (за іншими даними, п’ять) в’їзних брам та барокові торгові ряди по периметру, заповнені крамницями та складами. Стояла вона аж до 1950-х років, до того часу коли голова місцевого колгоспу віддав наказ розібрати цю унікальну пам’ятку архітектури. З каміння вежі вимостили сільську дорогу, решта пішла на корівник.

Замок у Тартакові був збудований Потоцькими, мабуть, у другій половині XVII ст. та зберігався у цілості майже до кінця XIX ст. Проте, яким він був — докладно невідомо. Лише те, що у 1648 р., під час козацького походу, селяни навколишніх сіл, штурмували садибу пана Чермінського, спаливши при цьому дерев’яну огорожу. Інформація з 1847 р. подає нам лаконічну згадку, що замок в Тартакові був достатньо великим і оборонним, про що могли свідчити збережені на той період “сліди давніх мурів і глибоких ровів”. А ще те, що стіни замку були прикрашені фресками.

Тартаків на австрійській карті 1861-1864 рр.
Тартаків на австрійській карті 1861-1864 рр.

Ще один опис замку містить видання Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich” ХІІ том 1892 року: “На північ від ринку лежить замок. Сліди давніх мурів та ровів свідчать про те, що мав він бути добре укріплений. Замок добре збережений до сьогодні ”

Споруда була справжньою окрасою Тартакова. В XVII ст. – це головна резиденція магната Щенсного Казиміра Потоцького. Особливо прославився замок після 1768 року, коли Сокальським старостою став онук Щенсного Казиміра Потоцького — Франц Салезій Потоцький, один із найбагатших магнатів Польщі.

Ратуша в Тартакові, фото 1913 р.
Ратуша в Тартакові, фото 1913 р.

У замок Тартакова він збирав вельмож із різних місцевостей і країн на відпочинок і бали. Сюди часто навідувалася італійська опера. Тут була рідкісна книгозбірня, дзеркальна зала, працювало чимало визначних художників. При замку також діяла фабрика суконних виробів.

Після смерті Франца Салезія Потоцького всі володіння перейшли у спадок його синові Станіславу Щенсному Потоцькому, який 8 березня 1781 р. продав тартаківський маєток князю Адаму Понінському. Але князь швидко набрався боргів і Тартаків узяв під своє крило спочатку австрійський уряд, а потім Феліціан Росновський. Як посаг його доньки Рози Тартаків переходить у кінці ХІХ ст. в руки панів Лянцкоронських.

Палац Лянцкоронських в Тартакові, фото до 1939 р.
Палац Лянцкоронських в Тартакові, фото до 1939 р.

Донька Теодора Лянцкоронського Стефанія, вийшовши заміж за Яна Урбанського гербу Нечуя залишила Тартаків у спадок своїй доньці Марії, яка володіла маєтком до 1939 р.
З невідомих причин у 1898 р. тартаківський замок був у значній мірі розібраний Збігнєвом Лянцкоронським.

Палац Лянцкоронських в Тартакові, фото до 1939 р.
Палац Лянцкоронських в Тартакові, фото до 1939 р.

На його місці, з включенням збереженого фрагменту, власник збудував новий двоповерховий палац у стилі французького необароко. Садиба з високою квадратною вежею знаходилася на північ від ринку і була оточена кількагектарним парком з численними зразками рідкісних видів дерев і чагарників, серед яких були, зокрема, магнолії та азалії, які в цьому кліматі зустрічаються рідко.

Якщо у збереженому крилі старого замку, вздовж коридору, було влаштовано гостинні склепінчаті покої, то новий палац був призначений тільки для репрезентаційних та житлових цілей власників.

Палац Лянцкоронських в Тартакові, фото до 1939 р.
Палац Лянцкоронських в Тартакові, фото до 1939 р.

Збудований палац на зразок “Casino de Paris” в Монако. Центральна частина головного фасаду акцентована ризалітом з балконом та ліпниною. Перший поверх оброблено під руст, другий має відкриту цегляну кладку, кути обрамлені пілястрами. На відкритій цегляній кладці виразно виділяється ліпнина декору та завершальний фриз. З правого крила піднімається башта з годинником. Одночасно з палацом було збудовано Г-подібний господарський корпус, що приєднаний до нього з півдня.

Інтер'єр палацу Лянцкоронських в Тартакові, фото до 1939 р.
Інтер’єр палацу Лянцкоронських в Тартакові, фото до 1939 р.

Під час Першої світової війни палац було пограбовано та частково зруйновано. Постраждав також і розкішний старий парк. У міжвоєнний період будівлю було реконструйовано, однак після 1939 року від реконструкції залишилися мізерні залишки.

За радянської влади у палаці діяла школа, завдяки чому будівля була збережена. Зберігся навіть родовий герб Потоцьких на фронтоні палацу. На жаль, в середині 90-х років у будинку виникла пожежа: згорів дах, перекриття між поверхами, місцями обвалилися стіни.

У лютому 2010 р. головою Львівської ОДА було підписано угоду про передачу в концесію пам’ятки архітектури національного значення – палацу ХІХ століття у Тартакові Сокальського району. Угоду укладено на 49 років із приватним інвестором з Волині .Інвестор зобов’язувався вивести з аварійного стану і ввести в експлуатацію палац в якості туристично-відпочинкового центру.

Оскільки нічого з обіцяного не було зроблено угоду про концесію було анульовано влітку 2013 року.

Під час відвідин палацу у вересні 2015 р., на превелике здивування, побачила, як із споруди вивозять сміття. На запитання: “Хто і чому?”, отримала лише одну відповідь: “Будемо відновлювати”…

Софія ЛЕГІН
вчений секретар Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові

Джерела:

Володимир Пшик “Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст.” Дизайн-студія “Гердан Графіка”, Львів, 2008 р.;

Иллюстрированный справочник-каталог “Памятников градостроительства и архитектуры Украинской ССР”, Том 3, . стр. 206;

http://www.castles.com.ua/; http://bondi.com.pl/ ; http://myplanet.com.ua/; http://mapire.eu/en/map/mkf_gal/?zoom=14&lat=50.46174&lon=24.38706

4 КОМЕНТАРІ

  1. При поїздці з Радехова до Сокаля у 1952 році вразили руїни центру колись містечка Тартаків та в жалюгідному стані палац. Не знав його історії, то ж сьогодні – через 63 роки – з радістю довідався завдяки публікації Вченого Секретаря Софії Легін.

  2. Пам’ятаю коли на території палацу знаходилась Тартаківська середня школа. Шикарні класи, чудові стелі та стіни, прекрасні коридори, надзвичайні сходи… Все було як у казці. Мало кому доводилось навчатись у палаці, але тоді про це ніхто не думав і, звичайно, не цінив. Красивішої “школи” ніколи не бачила та й, напевно, не побачу. Потім довго приміщення пустувало, стало притулком для місцевих п’яниць… і одним днем все скінчолось, згоріло те, що необхідно було зберігти для нащадків, те що своєю красою заворожувало, те що тішило око і викликало захоплення. На сьогодні палац Потоцьких нікому не потрібний, коштів на реконструкцію немає і руїни, які сьогодні залишились на місці палацу, скоро зрівняються із землею. Залишиться лише красивий парк для прогулянок та святкувань і приємні згадки…

  3. В цьому прекрасному палаці, який в повоєнні роки був школою, вчилася моя мама. Вона вперше і показала мені палац та своє фото на шкільній дошці. Радянське виховання забороняло говорити щодо красоти палацу. Авжеж, головне, що найкраще – дітям. А хто і коли його збудував – про те старалися замовчувати, тим більше, що, то не совєтська влада його будувала…
    А який прекрасний парк біля палацу! Лише сьогодні усвідомлюю, що пацаном гуляв в одному із кращих парків Європи!
    Осінню 2016 побував у Ланьцуті, Підкарпатське воєводство. Біля Ланцутського замку стояли екскурсійні автобуси, екскурсіїї, гіди…. А я почував себе як у Тартакові, адже замки дуже схожі, будувались вони так, як їх хотіли бачити власники Потоцькі.
    Хочу вірити, що і до Тартакова будуть приїжджати, щоб помилуватися парком та палацом, а місцеві мешканці тішитимуться цією красою щоденно.
    Дякую і до зустрічі, Тартаків!!!

  4. Досі дивуюсь ,як наші історики перекваліфіковуються на письменників-фантастів. Біля половини з написаного, як зрештою і в практично всіх книгах і виданнях про Сокальщину, вигадки сповнені романтизму. Банальні джерела. Чому не використовуєте архіви Польщі, хоча б гешер галіція, архіви і спомини емігрантів у США. Правильно-бо легше вигадати вдома патріотчну казку, яка всім сподобається. Чому не пишете ,що МІСТО Тартаків належало більше 150 років еврейскій громаді і 80% населення його були евреї, які і мали гуральні, тартаки і цегольні і млин в Тартакові,синагогу. Чому не пишите за массові розстріли(вам буде цікаво ким)у 1941-42 поблизу Тaртакова ,Горбкова і Сокаля і чому це- для всіх страшна таємниця ,про яку стараютьcя або забути або брехати. На фото -не ратуша ,а зерносховище австро-угорської побудови І ніякі італійці до Тартакова з оперою Верді не приїжджали(маячня).Це вигадка навіяна тим фактом ,що у Кристинополі за Потоцьких був створений театр із МІСЦЕВИХ, але фантазія і проведені асоціації гарно. Історія України вже настільки спотворена ,що вже вивести правду практично нереально, бо так звані кандидати і т.п. 90-х постарались поховати своїми брехнями і фантазіями все ,що було ,заради історіі яка б гарно продавалась і яка була б вигідна і зручна .Але спорити-диспутувати без сенсу, бо результату все одно не буде. Сумно, бо хто не знає своєї, хоч яка б не була, історії-той буде переживати її знову і знову, що і маємо.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.