Сьогодні хочемо познайомити читачів Фотографій Старого Львова із статтею під назвою “Дещо про наше малярство”, опублікованою в Господарсько-кооперативному часописі за 1936 р. (ч. 4. Львів, 26 січня) у якій йдеться про художників міжвоєнного періоду. Зокрема, Петра Холодного та Олексу Новаківського. Окремо заслуговує уваги поміщена у статті світлина Олекси Новаківського перед своїм будинком. На жаль публікація не була підписаною, тому її автора ми не знаємо (текст подаємо оригінальним).
Дещо про наше малярство
Перед війною не було в нас, у Галичині ні багато малярів, ні якоїсь зорґанізованої малярської ґрупи. Артистів-малярів можна було почислити на пальцях двох рук, а й ті працювали кожний окремо. Олекса Новаківський, Іван Труш, Микола Івасюк, Юліян Буцманюк, Модест Сосенко, Іван Северин, Микола Анастазієвський.
Прийшла війна і – як ціле наше суспільне життя так і малярство – розбилось, розпорошилось. Артистичної творчости було мало, бо обставини не сприяли цьому.
Після війни малярське життя поплило широким руслом. Причинилася до цього еміґрація малярів з Великої України, що перейшли Збруч під натиском большевицької інвазії. Петро Холодний і його син, Павло Ковжун, Роберт Лісовський, Микола Бутович, Василь Крижанівський, Юрко Магалевський, Василь Дядинюк і інші. Вони причинилися не в малій мірі до оживлення малярської творчости на західних землях. Хоч і в невідрадних обставинах, працюють наші малярі, але їх твори викликують щирий подив не тільки своїх, а й чужих.
Повстають малярські школи, одну веде Олекса Новаківський, другу Петро Холодний. Школа Олекси Новаківського дає дуже гарні висліди, а під оком славного майстра дозріває багато малярських талантів.
Париж – місто малярів цілого світа, все манило і наших артистів. Але щойно по війні багато з них виїзджає туди, щоби поглянути на величезне малярське надбання Парижа, а тим самим і західного світа. Це має добрий вплив на наших малярів, на їх малярську культуру і їх артистичні досягнення.
В Галичині існують два малярські угрупування: “Анум” і “Руб”. Обидва вони обєднують велике число артистів і оба щиро працюють над піднесенням малярської культури. Більше рухливе є “Анум”, що обєднує не тільки артистів, які живуть у Галичині, але й на чужині. Воно уладжує дуже часто вистави образів та посилає свої образи на вистави чужі, навіть поза границі Польщі.
В останніх літах утратила наша нація таланти, які немало прислужилися рідні культурі. Помер Петро Холодний старший і Олекса Новаківський. Петро Холодний дав за час свого побуту у Львові кілька творів, які є окрасою нашого артистичного дорібку. Такі його образи як: “Ой у полі жито”, “Похід на половців”, “Виїзд княжої дружини” знає і з ориґіналу і з передруків україн. загал. А образи Олекси Новаківського! Їх розмах, багатство кольорів і знаменита композиція ставить ці образи поруч найкращих чужинних.
Назагал, про нашу малярську творчість після війни можна сказати одно: вона дігнала західноевропейське малярство, хоч не скількістю, то бодай якістю.
Господарсько-кооперативний часопис за 1936 р. (ч. 4. Львів, 26 січня)
