Майстер «закопанського стилю», або львівські будні Казимира Мокловського

1868

Постать Казимира Мокловського на жаль є малознаною для львів’ян. Незважаючи на те, що мова про особу, яка створила одні з найкрасивіших зразків львівської архітектури ХІХ століття, про діяльність та творіння Мокловського знає хіба що купка фахівців та людей які цікавляться архітектурою австрійського Львова. Більше того, Москловський був істориком мистецтва та публіцистом і деякі його праці з історії архітектури не втратили своєї актуальності і донині. Таке (не)навмисне забуття видається нам абсолютно не справедливим. Отож сьогодні ми пропонуємо вам поглянути на життєпис та творчі проекти одного з найменш знаних та водночас найбільш цікавих львівських архітекторів. Отож Казимир Мокловський, хто він?

Львівська політехніка
Львівська політехніка

Народився Казимир 27 липня 1869 року в місті Косів на Гуцульщині (сьогодні це Івано-Франківська область). Родина Мокловських була досить плідною на таланти, так, його брат Тадеуш – став згодом відомим хіміком.  Казимир закінчив гімназію у Станиславові (сучасний Івано-Франківськ). Коли перед ним постало питання вибору свого шляху він вирішив стати архітектором. Він розпочав навчання у Львівській політехніці, але з політичних причин, зокрема після тиску намісника Галичини Казимира Бадені, Мокловський з огляду на свої ліві політичні погляди вирішує покинути імперію Габсбургів та навчатись закордоном.

Рішення це не було для ХІХ століття чимось незвичним чи екстраординарним, тому він їде до Швейцарії де навчається у Цюріху, після чого його увагу привертають німецькі університети і він проводить кілька років у Берліні та Дрездені, а закінчує своє навчання у Мюнхені. Свою діяльність як архітектора він починає у вже згаданих Швейцарії та Німецькій імперії, дещо згодом він деякий час працює в Російській імперії, у її польській частині. З 1897 року він зрештою осідає у Львові, де провадить як архітектурну, так і політичну діяльність, яку він не полишатиме до смерті.

Мокловський є автором проектів житлових та громадських будівель у Львові. За проектами Мокловського виготовлялись меблі у «закопанському» стилі. Він друкував статті у газетах «Кур’єр львівський», «Слово польське», «Правда». Мокловський став автором теоретичних праць з історії архітектури, а також з питань пошуку нового стилю в архітектурі, основаного на народних взірцях. Автор книги «Народне мистецтво в Польщі», виданої у Львові 1903 року. Помер Казимир 14 травня 1905 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Які ж його проекти є найбільш цікавими? Мокловський займався перебудовою замку в Червоногороді (сьогодні місцевість поблизу села Нирків Заліщицького району Тернопільської області) для княгині Любомирської. Завдяки його старанням, палац набув вишуканого вигляду, проте на жаль він не пережив ІІ Світову війну та «господарювання» 1960-80-х років і сучасні туристи можуть побачити лише руїни, які з кожним роком перебувають в дедалі більш катастрофічному стані. «Господарювання» однієї з церков, якій належить пам’ятка в наш час, лише в черговий раз доводить тезу, що представники релігійних організацій в сучасній Україні і пам’ятки історії – речі в більшості випадків несумісні.

Ним було зведено Єврейський шпиталь (нині пологовий будинок) на теперішній вулиці Рапопорта, 8 у Львові (1899–1902).

Будинки на Пекарській, зведені Мокловським
Будинки на Пекарській, зведені Мокловським

Мокловський створив проект перебудови Порохової вежі у Львові та проект архіву і Історичного музею у Львові. Ним було спроектовано будинки Т. Чарнецького № 38, 40 при вулиці Пекарській у закопанському стилі.

Оформлення в «закопанському» стилі їдальні та спальних приміщень інтернату ім. Г. Пірамовича у Львові (будинок № 6 при вулиці Коновальця).

стадіон Львівського університету фізичної культури у наші дні
стадіон Львівського університету фізичної культури у наші дні

За версією Ю. Бірюльова, саме за його проектом було зведено стадіон і критий манеж «Сокола» (нині стадіон Львівського університету фізичної культури) на вулиці Марка Черемшини у Львові. Їх було збудовано фірмою Івана Левинського у 1897 році. За іншою версією, автором проекту був інший адепт «закопанського стилю» – Е. Ковач.

Віктор ГУМЕННИЙ

Джерела:

  1. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с.
  2. Бірюльов Ю. О. Мистецтво львівської сецесії. — Львів : Центр Європи, 2005. — 184 с.
  3. Kazimierz Mokłowski (https://pl.wikipedia.org/wiki/Kazimierz_Mok%C5%82owski)

3 КОМЕНТАРІ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.