Маестро Бонді – зірка української ретромузики

3086
Маестро Бонді - зірка української ретромузики

У 1930-х роках серед галицьких панів, пань і панянок набули популярності бали, на яких вони наслідували європейську моду в одязі та музиці. З-за кордону прийшли театри-кабаре, молодь слухала польський джаз і дивилась чужомовне кіно. Складати конкуренцію чужій музиці було справжнім викликом для наших митців, адже в українському середовищі здебільшого панував фольклор.

Прорив у якісній естрадній музиці бере початок від львівських «ревій» – естрадних вистав, створених на основі українських народних пісень. Музику для перших ревій писав молодий Анатоль Кос-Анатольський, якому судилося стати побратимом Богдана Весоловського у найпопулярнішій тоді на балах і танцях капелі «Ябцьо-Джаз».

Богдан Весоловський
Богдан Весоловський

Так, у глибоко полонізованому міжвоєнному Львові молоді українці почали танцювати запальне танго, створене їхнім земляком Богданом Весоловським. Саме цьому маестро відводять основну роль у зародженні української танцювальної музики, яка відсунула польську на другий план.

Народився Богдан Остапович Весоловський 30 травня 1915 року у Відні (Австрія). Після Першої світової війни родина переїхала до Стрия (Львівська обл., Україна).

Здобувши початкову освіту, Богдан Весоловський вступив до Стрийської гімназії. Одночасно навчався у філії Вищого музичного інституту ім. Миколи Лисенка. Вправлявся у грі на фортеп’яно, робив перші спроби у композиції. Його музичним опікуном був знаний галицький композитор і музикознавець Зиновій Лисько. З друзями організували капелу “Ревелірс” яка виступала в клубах і святкових заходах в Стрию.

"Ябцьо Джаз"
“Ябцьо Джаз”

Після закінчення гімназії 1933 року Богдан вступив на правничий факультет Львівського університету, але музику не покинув – навчався у Вищому музичному інституті ім. Миколи Лисенка. Перебував у мистецькій атмосфері, яку творили яскраві особистості – С.Людкевич, В.Барвінський, М.Колесса, Б.Кудрик, у якого Весоловський навчався гармонії. Мистецтво гри на фортеп’aні опановував у визначного піаніста Р.Савицького.

В цей час разом зі скрипалем Леонідом Яблонським (Ябцьо) і акордеоністом Анатолієм Кос-Анатольським входив до складу популярної на той час молодіжної «Джаз-капели Яблонського» (солістка Ірина Яросевич). У програмі оркестру були й твори Богдана.

"Ябцьо Джаз"
“Ябцьо Джаз”

Здобувши освіту, 1938 року Богдан Весоловський поїхав працювати до Закарпаття. З початком Другої світової війни Весоловський виїхав до Відня, де вступив до Консульської академії в надії, що його знання дипломата послужать вільній українській державі. Тут познайомився зі своєю майбутньою дружиною, донькою відомих громадських діячів Олени та Миколи Залізняків. Перші роки подружнього життя припали на воєнне лихоліття. Під час бомбардування, втративши все майно, з двома малолітніми синами – Остапом і Юрієм виїхали з Відня й опинилися в американській зоні окупації. Богдана призначили урядовцем прикордонної контрольної служби між Австрією та Німеччиною. Перебуваючи на цій посаді, Весоловський допоміг багатьом українцям перейти кордон, врятуватись від більшовицької навали.

 

Богдан Весоловський зі сім’єю
Богдан Весоловський зі сім’єю

У 1949 Богдан Весоловський з сім’єю емігрував до Канади. Жив у Монреалі, де спочатку отримав роботу в кооперативі музичних інструментів, потім працював на Канадському радіо, а згодом очолив українську секцію міжнародної служби «Голос Канади».

У 1968 (1971 – ?) році, Весоловський відвідав Україну, як представник Канадського радіо. Тоді він побував у Львові, зустрівся з своїми родичами та давніми приятелями, у Каневі відвідав могилу Тараса Шевченка.

Платівка з записом танго Богдана Весоловського "Серце"
Платівка з записом танго Богдана Весоловського “Серце”

Помер Богдан Весоловський 17 грудня 1971 року в Монреалі. Заповів, щоб його прах спалили, а урну поховали у Стрию, в родинному склепі — дружина виконала його волю. Прах композитора перевезли до Стрия і поховали у родинному склепі на цвинтарі, поблизу місця вічного спочинку визначних діячів Стрийщини – Остапа і Нестора Нижанківських, Ольги Бачинської.

У творчому доробку Б.Весоловського близько 130 пісень із надзвичайно душевними, зворушливими мелодіями, багатством музичних мотивів, влучним добором текстів О.Олеся, В.Сосюри, М.Рильського, В.Симоненка, Г.Чубач та ін. Багато пісень Весоловський написав також на власні тексти, які жанрово і тематично належать до любовної лірики. Виконували його пісні М.Вербицька, Т.Косач, А.Добрянський, В.Луців. Але найкращим інтерпретатором його творчости був Антін Дербіш. Співали його пісні квартет «Верховина», тріо «Троянда», гурт «Львівське ретро».

Наталка СТУДНЯ

Джерела:
1. Мистець Богдан Весоловський. Літопис Бойківщини. Ч. 2/81(92) 2011, с. 24-26.
2. Пісні заблукалого перехожого. Лариса Брюховецька 9 серпня 2002, «Дзеркало тижня. Україна» (gazeta.dt.ua).
3. ukrmusic.org
4. Пізнавальний телепроект “Наші Герої” – Весоловський Богдан.
5. Симоненко В. “Українська енциклопедія джазу”. – К.: Центромузінформ, 2004, с. 24.
6. Фото – facebook.com/BohdanVesolovsky.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.