Львівський єврейський театр “Колізей” – мистецтво знищене війною, проте не забуте!

4185
Львівський єврейський театр “Колізей” – мистецтво знищене війною, проте не забуте!

Як відомо Львів – це культурна столиця України, відтак традиції шанування культури та мистецтва, у нашому місті, сягають сивої давнини. Особливе місце у культурному середовищі Львова займав театр, адже театральне мистецтво захоплює глядача, змушує проживати історії, події, подекуди й цілі життя, відчувати емоції, який ніколи не знав та відкривати нові грані своєї душі.

Зауважимо, що Львів ХХ ст. означився значним піднесенням у театральній сфері. У місті виникло чимало нових осередків Мельпомени, з’явилося багато нових театральних колективів. Особливе місце, слід відвести одному із тогочасних львівських театрів – театру “Колізей”, адже історія його є надзвичайно цікавою та трагічною водночас.

Міський театр Новини у Львові , фото 1920 року
Міський театр Новини у Львові , фото 1920 року

Театр “Колізей” – це театр єврейської громади міста. Як відомо євреї проживали у місті Лева з давніх часів, перші згадки датуються ще 1352 р., а на початку ХХ ст. євреї становили ¼ всього населення міста. Єврейська громада мала своє особливе культурне життя, насичене стародавніми традиціями. Стосовно театрального життя, то у Львові було чимало єврейських акторських династій, які користувалися у громадян великою повагою та любов’ю.

Свого часу, артистична традиція львівських євреїв, викликала неабиякий відгомін у душі відомого письменника Шалом Алейхема, який рятуючись від погромів у Києві змушений був переїхати до Львова. Вивчаючи культурне життя єврейської громади міста, він зацікавився і місцевим театром, свої враження письменник відобразив у романі “Блукаючі зірки”.

Дивовижна історія єврейського театру “Колізей” у Львові розпочалася із реконструкції в 1898-1900 рр. “Павільйона Яна Матейка” у пасажі Абрахама та Якова Германів, що знаходився на вул. Сонячній 23, сьогодні Куліша 23-25.

Вул. Куліша, 23-25. Місце колишнього театру Колізей.
Вул. Куліша, 23-25. Місце колишнього театру Колізей.

Реконструкцією і добудовою театру займалися такі відомі архітектори та будівничі як Міхал Фехтер, Ален Лагош, Артур Шлейн, Едвард Скавінскі. Новостворений будинок театру, був виконаний у стилі сецесії, однак риси даного стилю яскраво проявляються лише у ризаліті споруди, такі як маскарон прикрашений хвилеподібними та линучими стрічками, роги достатку та численні флоральні мотиви.

Приміщення театру “Колізей” знаходилося у будинку, затиснутому між сусідніми і з головної вулиці практично не проглядалося. Однак даний театр, посідав друге місце за популярністю та вмістимістю у Львові, після театру Скарбка. Зауважимо, що у приміщенні театру могло розміститися до 1054 осіб, тому назва “Колізей”, що в перекладі з латинської мови означає – величезний, колосальний, зовсім не метафорична.

Аксонометрія глядацького залу з нумерацією місць
Аксонометрія глядацького залу з нумерацією місць

Окрім цього, завдяки величині приміщення у театрі можливо було проводити більш масштабні та видовищні події й вистави.

Також слід зазначити, що у літню пору вистави проводилися не у приміщенні, а у прилеглому саду.

Даний театр був надзвичайно популярним, мав свою постійну публіку. Зазвичай публіка була менш-забезпечена ніж у театрі Скарбка, проте чисельніша. Вистави в театрі проходили щодня, у неділю навіть двічі на день. В п’ятницю, як вказує дослідник Гой Б.В., проводилися спеціальні вистави для вищого товариства – “Hight-life”.

Також у “Колізеї” діяло Вар’єте. Особливою увагою користувалися виступи зірок із Європи: танцюристок, співачок, різноманітних гумористів, акробатів, еквілібристів, жонглерів, навіть дресированих собак та диких звірів.

У львівському альманасі “Атенеум” за 1928 р. зустрічаємо інформацію про театральний сезон 1927-1928 року. Зокрема віднаходимо в опис репертуару Львівського театру “Новини” – таку назву отримав театр “Колізей” за часів польського керівництва. Важливо зауважити, що в цей час у театрі вистави проводилися навіть на ідиші. Відтак у театральному сезоні 1927-1928 рр, відбулися такі прем’єри: “Найкрасивіші жінки” за В. Бромме, “Тільки ти” та “Леді Шик” за В. Коліо, “Молодь у травні” за Л. Фалі та ін. Був також сталий репертуар який складався з таких вистав: “Маріетта” за В. Коліо, “Солодкий кавалер” за Л. Фалі, “Доллі” за Хіршем, “Паганіні” (з репертуару Великого Театру) за Легаром та чимало інших вистав. Загалом за сезон відбуося 365 вистав.

Варто відзначити, що театр “Новини” становив перший постійнодіючий колектив, адже до того у театрі виступали гастролюючі трупи. При театрі працювали такі відомі режисери як: М. Рубін, З. Турков, К. Сегалович, акторка М. Клойзнер, що організувала театр “Єврейська національна сцена” та інші. З 1930 р. у театрі “Новини” грав театральний колектив “Маски” під керівництвом Генрика Люфта, послідовника Молодіжного театру з Варшави. А вже починаючи з 1938 – 1939 рр. до львівського єврейського театру переїздить Варшавський єврейський художній театр “VIKT”, керівником якого була Іда Камінська. Саме за часів діяльності Іди Камінської, відбувся найбільш обнадійливий сезон для театру “Новини”.

Іда Камінська в образі
Іда Камінська в образі

Згодом львівський театральний колектив поповнився акторами Дніпропетровського єврейського театру, який у їхньому рідному місті закрили. Рівень у акторів тепер змішаного театру був різним, відносини та настрої також, проте Камінській вдалося організувати колектив та виступити із виставою “Овече джерело” за Лопе де Вегою та іншими чудовими виставами.

Іда Камінська
Іда Камінська

Із плином часу діяльність єврейського театру у Львові зазнавала змін, особливо через те, що влада радянського режиму вимагала, щоб у театрі грали лише радянський репертуар.

З початком ІІ Світової війни для театру настали зовсім важкі часи, колектив очолюваний Ідою Камінською, який перебував на гастролях у м. Рівно, опинився у Киргизії в м. Бішкек, на шляху до якого пережив численні обстріли німецькою авіацією. Усі ж інші актори, що залишилися у Львові, в період німецької окупації розділили трагічну долю євреїв Галичини. А сама будівля театру “Колізей” або “Новини” була зруйнована.

Відтак зауважимо, що доля як самого театру, так і його колективу виявилася надзвичайно трагічною, проте діяльність талановитих акторів залишається у спогадах львів’ян та на старих фотографіях. Тому надзвичайно важливо зберігати культурні надбання, плекати таланти нашого міста, країни та світу загалом, адже війна не створює – лише руйнує!

Ірина МИКИТЕНКО

Джерела:

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.