На території України було небагато періодів і місць, де і коли карбували монети. У античні часи монети випускали грецькі міста-держави Північного Причорномор’я. В X-XIст. карбували давньоруські срібляники та златники у Києві і Тмутаракані, згодом настав так званий безмонетний період.
Львів став першим містом у якому відновилося в Україні в XIV-XVст. монетне карбування і тривало регулярно та найдовше (1355-1412). На два десятиліття пізніше монети розпочали карбувати у Києві, Смотричі, Луцьку, Новгород-Сіверському та й у значно коротших періодах. Карбування монет у Львові розпочалося після завоювання Галицької Руси польським королівством, проте запроваджений Казимиром ІІІ випуск монет у Львові не відповідав існуючій польській монетній системі. Срібні грошики, за вмістом срібла, дорівнювали половині празького гроша – монеті, котрою звикли послуговуватися у Галицько-Волинському князівстві ще з 20-тих років XIV ст.
Такі ж срібні грошики випускали Владислав Опольський у 1372-1378 роках і Людовик Угорський у 1379-1382 роках, тільки на лицевій стороні замість ініціалу Казимира вирізали ініціал нових володарів – W i L.
На реверсі залишили герб Руси – лева, що спинається на скелю. Дуже гарний дизайн, нічого зайвого – ініціал короля, герб Руси – лев, напис «MONETA RUSSIE».
Крім срібних, у 1355-1386 роках, у Львові випускали мідні денарії з ініціалами Казимира ІІІ, Владислава Опольського та Людовика Угорського. Теж зображення ініціалу на лицевій стороні, а на зворотній замість лева, якого важко було вирізувати, зображали корону. 60 шт. ( або копа) денаріїв дорівнювала одному срібному грошику.
За часів Владислава Ягайла у Львові спершу випускали срібні грошики, на яких замість ініціалу короля зображали герб Польщі – орла, що свідчило про обмеження автономії Руси, а на зворотній стороні лев і попередній напис „MONETA RUSSIE”.
Розпочинаючи з 1399 року у Львові карбували львівські півгроші, на реверсі яких замість напису „MONETA RUSSIE”, на півгрошах з’явився напис „MONETA LEMBURG” . Цим ніби проголошувалося, що монета вже стала локальною – міською. Невдовзі, у 1412 році, і ці монети перестали випускати.
Що можна було купити за ці гроші у XІVст.? Срібла тоді було мало, тому монети були дорогими. За один львівський грошик можна було купити продуктів на 3 дні.
Більше про львівські і не гроші можна дізнатися з книги “Монети Галицької Руси XIV-XV століть”, яка цими днями вийшла у Львові. Читач також дізнається про нові знахідки монет за останнє десятиліття. А для музейних працівників та колекціонерів Андрій Крижанівський додає каталог усіх різновидів монет Львівського монетного двору XIV-XV століть (308 варіантів з фотографіями).
Андрій КРИЖАНІВСЬКИЙ
Надзвичайно глибоке і науково обґрунтоване дослідження грошового обігу в Україні! Бажаємо подальших дослідницьких здобутків автору!